Львівська область

Лівчиці - велике село Жидачівського району (Львівська обл.), що знаходиться в декількох кілометрах від монастиря в Кохавино. Назва "Лівчиці (Ловчиці)" походить від слова „лови”. Приїхати сюди варто заради симпатичного палацу, зведеного у другій половині ХІХ століття. Ось тільки точний час побудови палацу і хто ж саме його збудував, залишається поки що загадкою. За різними даними це були Глуховецькі, Глуховські, Строжинські, Лосі. Сьогодні в колишньому палаці діє інтернат для розумово відсталих дітей. За легендою, 1800 рр. француз по прізвищу Лось полював у цих місцях разом зі своїми товаришами і заблудився, натрапивши на невеличку річку....

Це одне з найбільших міст Львівської області варто відвідати, щоб оглянути неповторний і величний костел Різдва (справжніх готичних костелів в Україні залишилося не так багато), декілька цікавих храмів різного періоду та забудову кінці ХІХ - початку ХХ століття починаючи від громадських споруд і закінчуючи багаточисельними віллами заможних мешканців. Враховуючи те, що місто досить велике і тут багато пам'яток, на його відвідання варто витратити повний день.  Археологічні дослідження свідчать, що в давньоруські часи Стрий вже був великим укріпленим містом. А перша письмова згадка про нього датується 1385 роком. У 1398 році Стрий було...

Кохавино сьогодні не є окремим населеним пунктом. Не зустрінете ви таку назву і на сучасний картах. Знаходиться це місце майже в центрі сучасного містечка Гніздичів Жидачівського району і є відомим відпустовим місцем Львівщини. Його історія почалася у 1646 році, коли власниця сусіднього села Руда Анна Войнаковська, повертаючись з Жидачева до свого рідного села побачила на одному з дубів образ Божої Матері. Перед образом зупинилися і впали на коліна і чотири коні, які везли панську карету. Коні вирушили в дорогу лише після того, як пані вийшла зкарети і помолилася.   Слава про чудо швидко розповсюдилася по околицях. Неодноразово його факт...

Містечко Журавно розташовано на півдні Жидачівського району Львівщини в міжріччі річок Дністра і Свічі. Його назва походить від чорних журавлів, які селилися в тих краях. Документально Журавно вперше зафіксоване у 1435 році, а в актових книгах 1445 року воно вже фігурує, як містечко. До кінця XV ст. Журавно належало до родини Ходорівських-Журавнінських. У 1468 році у містечку вже був костел, який носив титул Відвідання Пресвятої Діви Марії та святих Войцеха, Валентина, Кузьми, Дем'яна, Катерини, Варвари, Дороти і Маргарити.  На початку XVI ст. містечко перебувало в руках родини Реїв, а в другій половині знову повернулося до попередніх...

Коросно розташовано на березі річки Білий Потік, притоці Гнилої Липи в двох кілометрах від райцентру Перемишляни. Сюди вам потрібно у випадку, якщо ви жити не можете без закинутих костелів, які доживають свої останні дні. Костел в Коросно був зведений у 1912 році і був філіальним храмом відносно великого костелу в Перемишлянах. Перша згадка про село відноситься до 1444 р. У 1469 р. власником Коросна був Павло Клюс. У 1515 р. село перебувало вже у власності родини Лагодовських. У 1650 р. власником Коросна був Мартиян Ґраб'янка, який у 1660 р. продав його Косаковському. У 1774 р. Коросно разом з Перемишлянами і Борщевом входили до...

Турка (районний центр в карпатських Бескидах на Львівщині) - неофіційна столиця бойківського регіону. Етнічна група бойків проживала тут ще з княжих часів. Перша згадка про Турку з'являється у 1431 році, коли польський король Владислав Ягайло віддав королівське на той час село в приватні руки волоху Ваньчі і його синам Хотькові, Іванкові і Янкові. А у 1538 році в Турці було проведено розмежування королівських і шляхетських земель. В кінці XVII ст. різними частинами Турки володіли родини Турецьких і Яворських. До початку 70-х років XVIII ст. містечко виконувало роль прикордонного підступу на Руському путі, який з'єднував Прикарпаття і...

Маленьке село Розлуч - ворота Турківщини і бойківського регіону, лежить у вузькій долині річки Ясениця серед гірських хребтів. Разом з урочищем "Підзамче" вони утворюють природні ворота на в'їзді до поселення. Крім карпатських краєвидів, у Розлуч їдуть, щоб побачити унікальний неоготичний дерев'яний костел з відносно добре збереженим інтер'єром та справжню бойківську дерев'яну церкву. Село було засновано у 1511 році під назвою Борисова Воля. В другій половині XVI ст. воно спочатку звалося Ровень (від назви річки), а згодом - Розлуч (від назви гори). На вершині невеликої гори в ті часі була дерев'яна фортеця розміром 45 х 35 метрів, яка...

Районний центр Жидачів розташований на правому березі річки Стрий за 5 кілометрів від впадіння її у Дністер. Вперше згадується у 1164 році під назвою Удеч (Удечів). Городище XI - XIV століття, на якому було розбудовано середньовічний замок, виникло ще в князівський період. Місто знаходилося на внутрішніх і міжнародних торговельних шляхах Галицько-Волинської Русі і було одним з центрів торгівлі підкарпатською сіллю. Вважається, що замок існував вже близько середини XIV століття, тобто в початковий період утвердження короля Казимира Великого на західноукраїнських землях. Згодом він перейшов у руки угорського монарха Людовика і його залога...

Містечко Розділ (Львівська обл., Миколіївський р-н) розташовано на підвищенні на лівому березі Дністра в гирлі річки Колодниці на автодорозі Миколаїв - Ходорів. В містечку гарно зберігся палацовий комплекс резиденції Жевуських-Лянцкоронських, оборонний монастир кармелітів і стара синагога. Вперше Розділ згадується у 1569 році, коли доглядач королівських лісів Матвій Чернієвський самовільно заснував тут поселення. Щоб трохи усмирити його, королі Сигізмунд Август та Стефан Баторій навіть посилили до Роздолу своїх комісарів. У 1576 році Чернієвський все ж таки виклопотав Стефана Баторія привілей на заснування міста і збудував тут замок (...

Ясениця-Замкова хоч територіально і належить до Старосамбірського району, проте стрімка гірська річка і, хоча і не дуже великі, Карпати, кажуть нам, що ментально ми вже на Турківщині - самому гірському районі Львівщини. Зупинитися в Ясениці варто хоча б на півгодини, щоб побачити дзвіницю, рівної якої немає серед усіх дерев'яних (і не лише дерев'яних) дзвіниць України. Село відомо з 1538 року, проживає 1,5 тис. населення. Парафіяльна церква в селі існувала вже у 1507 році. Попередником сучасної церкви була також був дерев'яний храм. Він мав три зруби і три верхи. Над вівтарем і навої вони були тризаломні, а над бабинцем мали один залом, в...

Тільки-но сьогодні з ранку зійшов сьогодні з поїзда після двотижневої відпустки, то відразу ж мені повідомили новину, що я прямо зараз маю їхати з головою партії на зустріч з виборцями в Червоноград і Сокаль. Звичайно, крім корисної до суспільства справи я не міг не використати поїздку для свого задоволення, а саме, для зустрічі заходу сонця на фоні кляштору бернардинів. Про Сокаль зимовий і про засніжений кляштор бернардинів я вже писав. Сьогодні - Сокаль літній і вечірній. Так воно виглядає з мосту через Буг: А так - з центру міста: Перейдемо річку і підійдемо ближче: Тепер прогуляємося трохи вечірнім містом. Башта кляштору...

частина 1: Золочівський замок Крім замку, Золочів має багато цінних пам'яток. Це і розкішно декорований костел, дві старовинних церкви, дві нових дерев'яних, оборонний двір, ратуша, палацовий будинок, цвинтар з чотирма каплицями та цікава забудова центру. Безумовно, найяскравіша пам'ятка міста - Вознесенський костел.  Відомо, що ще на початку XVI століття у Золочеві існував дерев'яний костел. У 1624 році власник Золочева Якуб Собєський - батько майбутнього польського короля Яна ІІІ Собєського заснував у Золочеві римо-католицьку парафію і виділив кошти на будівництво мурованого костелу у стилі ренесансу. Спорудження храму тривало до 1627...