Журавно

Містечко Журавно розташовано на півдні Жидачівського району Львівщини в міжріччі річок Дністра і Свічі. Його назва походить від чорних журавлів, які селилися в тих краях. Документально Журавно вперше зафіксоване у 1435 році, а в актових книгах 1445 року воно вже фігурує, як містечко. До кінця XV ст. Журавно належало до родини Ходорівських-Журавнінських. У 1468 році у містечку вже був костел, який носив титул Відвідання Пресвятої Діви Марії та святих Войцеха, Валентина, Кузьми, Дем'яна, Катерини, Варвари, Дороти і Маргарити. 

На початку XVI ст. містечко перебувало в руках родини Реїв, а в другій половині знову повернулося до попередніх власників - Ходорівських-Журавнінських. Магдебурзьке право Журавно отримало у 1563 році. Наприкінці XVI ст. воно знаходилося у володінні Жолкевських, потім перейшло до Сапєгів. 

Поселення вигідно розташовувалося посеред річок. Його оточували земляні фортифікації. Їх підсилював замок, який стояв в північно-західній частині над річкою. До міста вели чотири брами. Головною була Стрийська (або Західна) брама. На південь від неї йшла міська стіна, яка продовжувалася єврейською синагогою. Східну браму підсилював мурований костелом з контрфорсами. З півночі місто захищали річка Дністер та стіни жіночого монастиря. Міські укріплення та замок в Журавному зафіксовані на карті Боплана. (увага: на цій і на подальших фото - це не замок і не палац Жебровських, а палац, введений у 1904 році Скшинським) 

На час Журавненської битви між польським військом Яна ІІІ Собеського та турецько-татарським військом у 1676 році фортифікації Журавного перебували в жалюгідному стані. Замку на той час вже не було, тільки панський двір Сапєгів, оточений таким же розваленим валом, який проходив і навколо міста. Ще були насипи на кутах (мабуть, бастіони), на яких стояли невеликі гармати. 

Повернемося до історії містечка. Протягом XVII - XVIII століть не раз змінювало власників. Так у 1790 році Журавно перейшло до Адама Жебровського, а в середині ХІХ ст., через доньку Жебровського Сусанну, дружину Владислава Скшинського - до родини Скшинських. Останнім власником Журавного був Казимир Чарторийський, одружений з Геленою Скшинською.

Наприкінці XVIII ст. Адам Жебровський збудував у Журавному величний палац у стилі класицизму. Від був у вигляді підкови із симетрично розташованими двома крилами. На території палацового комплексу був зимовий сад і альтанка, обрамлена чавунною балюстрадою. Навколо палацу було закладено ландшафтний парк. Той старий палац згорів у 1904 році. 

Того ж року власник Журавного Антоній Скшинський в ста метрах від згорілого палацу збудував новий палац (арх. В. Садловський) у стилі французького неоренесансу. У міжвоєнний період його перебудував останній власник Казимир Чарторийський. За совєтів в колишньому палаці обладнали протитуберкульозний санаторій. У 2004 році він сильно постраждав від пожежі, і сьогодні стоїть пусткою.

Елементи декору палацу:

Вхідні двері та нутрощі палацу:

Найвражаючою спорудою центру Журавного є ратуша, збудована на початку ХХ століття. Навряд чи десь у маленьких містечках можна знайти таку потужну споруду магістрату. Місцями вона нагадує оборонну синагогу. Зараз в колишній ратуші - Народний дім.

Залишки Ринкової площі:

Будиночки в центрі:

Костел в Журавному, що походив з 1875 року, не зберігся. Його розібрали у 1946 році, а на його місці спорудили дитячий майданчик. У 1847 році Жебровські збудували на цвинтарі каплицю-усипальницю, в якій було розміщено вівтар з образом Св. Текли. Пізніше опинилася у розпорядженні Чарторийських. З 1994 року там відправляють служби римо-католики.