Прогулянка середньовічною Ригою

Попередня стаття
Рига: Ратушна площа
Наступна стаття
Копенгаген

Дійшла черга до найцікавішої частини розповіді про Ригу – середньовічні і модернові кам’яниці, та інші архітектурні цікавинки Латвійської столиці. Рига, безумовно, значно поступаються Таллінну в частині збереження середньовічного обличчя: війни більше не пощадили її. Велика частина кам’яниць була відновлена вже в часи незалежності. Менше з тим, історичний центр Риги викликав в мене неабияку зацікавленість. «Три брати» - найстаріші збережені у первісному вигляді кам’яниці Риги. Ці три будинки по вулиці Маза Пилс (Мала Замкова). Являють собою зразок житлової архітектури середньовічної Риги. Найстарший із «братів» - крайній правий, був побудований наприкінці XV століття.

Найстаріша з кам’яниць: Середній «брат»: Кам’яниці і дракончик біля Ратушної площі: Середньовічні міські кам’яниці: Фахверк по-ризькі: Найстаріша ресторація Риги: Модернові кам’яниці: Герб на одному з будинків: Гильдії - союзи городян і об'єднання за родом занять, почали утворюватися в Ризі з 1221 року. Мала гільдія утворювалася в XIII столітті. Перший будинок був побудований в XIV столітті і неодноразово перебудовувалося. Нинішній будинок побудовано в 1864 - 1866 роках і було останній раз відреставровано в 2000 році. Інтер'єр будинку пишно оброблений: вікна прикрашені вітражами із цеховими гербами, портретами старшин ремесел і гільдії, у приміщеннях повішені люстри, настінний живопис із видами міста. Еклектично-готичний будинок напроти: gCL6m.jpg Площа перед будинком Гільдії: «Будинок котів» побудований в 1910 році. Згідно з легендою багатий купець, латиш по національності, який не хотів ухвалювати в Гільдію, де заправляли німці, побудував цей будинок і встановив на ньому статуї котів, задом звернених до будинку Гільдії. Після довгих судових розглядів, справи купця, начебто б, були влагоджені, а коти повернені в більш дипломатичне положення. Двір Конвенту. З 1202 року поруч із цим місцем стояв замок Ордена Мечоносців. Двори, що примикали до нього, одержали ім'я «Дворик Конвенту» за назвою типу забудови. Громадяни Риги, намагаючись звільнитися від влади Ордена наприкінці XIII століття, зруйнували замок і будівлі, що примикають до нього. Але в 1330 році місто зазнало поразки й змушено було побудувати новий замок на березі Даугави. А шпитальне подвір'я старого замка стало називатися Конвентом Св. Духа. iatlJ.jpg Тут з 1488 року був улаштований монастир терциарів. Зараз Двір Конвенту — це самостійний куточок у центрі Старого міста, що включає готель, музей порцеляни, антикварні магазини й численні кафе. У дворик Конвенту ведуть усього два входи, які на ніч зачиняються. Будинок Рейтерна. Побудований у період з 1684 по 1688 рік в органічній комбінації стилів голландського класицизму і бароко на замовлення багатого ризького комерсанта Іоганна фон Рейтерна, що нажив багатства на торгівлі деревиною, кавою й вином. Виконавцем замовлення, швидше за все, був головний будівельний майстер міста (а по сумісництву й головний міський водовоз) Руперт Бинденшу, один з найбільш відомих зодчих Риги. У нагороду за зроблену роботу автор одержав від замовника срібний кубок. Будинок Данненштерна. Належав багатому оптовому торговцеві голландського походження Маттео фон Данненштерну. Будинок будувався архітектором, ім'я якого до нас не дійшло, з 1694 по 1696 рік. Цей архітектор у ході робіт з’єднав дві стоячих поруч середньовічні будівлі й об'єднав їх під одним дахом. На першому поверсі Данненштерн тримав торговельний зал і контору, на другому розташовувалися приміщення, призначені для житла. Третій поверх (аттикового типу) виконував функцію антресольного. Горище, що склавдалося з декількох ярусів (усього він начебто складається з п'яти відособлених «поверхів»), а також розширений просторий підвал служили складськими приміщеннями. У радянський період будинок був переданий Ризьким міськвиконкомом під Музей історії Риги і мореплавання, який через якийсь час включив його до свого складу на правах філії. У радянський час також проводилися внутрішні дослідження будинку, а також у декілька етапів проведено його реставрацію. На північно-західній околиці Старого міста збереглася єдина вежа ризької фортечної стіни. Побудована в XIII столітті, вона називалася Піскової, була найбільшою і до XVII століття захищала головний сухопутний в'їзд у місто (Піскову дорогу). Пороховий вона стала називатися з XVII століття, коли в ній почали зберігати порох. У радянський час до 1957 року в ній розташовувалося Нахімовське військове училище, а після 1957 року в ньому розмістився Музей Жовтневої революції. Зараз тут розташований Військовий музей. Міська стіна і Порохова вежа: Казарми Екаба (Якова, Яковлевскі) і Порохова вежа перебувають на вулиці Торня. Казарми побудовані в XVIII століття у підніжжя валу міських зміцнень; у той час це був самий довгий будинок у Ризі, що складався із трьох частин. Казарми багаторазово перебудовувалися, вони є чудовим фортифікаційним і архітектурним пам'ятником. В 1997 році вони були відреставровані. У день Лиго тут накривається самий довгий святковий стіл Янова (Іванова) дня, на Різдво у святкове оформлення включаються й живі експонати - Віфлеємські вівці і їх пастух. Шведські ворота прорубані в ризькій кріпосній стіні в 1689 році. Легенда говорить, що будинок, де зараз перебувають ворота, належало багатому ризькому купцеві. Щоб не платити постійно податі при ввозі товарів у місто, він взяв, та й прорубав цей проїзд. Це єдині міські ворота Риги, що збереглися в первісному виді. У Шведському кварталі поруч із Шведськими воротами збереглося багато типових старовинних кам’яниць: Будинок головного суду: Будинок Сейму побудований, як будинок Лифляндського лицарства в 1867 році по проекту Р. Пфлуга і Я. Ф. Бауманиса. В 1922 році його перебудували за проектом архітектора Є. Лаубе. У цьому будинку почав роботу парламент першої вільної Латвийської держави. У цей час у будинку працює 100 депутатів Сейму Латвії. Новітня перебудова будинку зроблена в 1998 році архітекторами Андрісом Вейдеманисом, Модрисом Лієпа й Гунтисом Муйжземніксом. Реконструкцію робила латвійська будівельна фірма Restaurators, а також Re & Re, Arta-Telpa і Metalmaksla. Декілька особняків поза межами Старого міста: Національна опера: Пам'ятник Волі (латиш. Brīvībaspiemineklis, у розмовній мові рижан називається Милда) у Ризі був установлений в 1935 році на згадку про полеглих борців за незалежність Латвії. Раніше на тій же площі перебував пам’ятник Петру I . Пам'ятник розташований у самому серці Риги, на бульварі Бривибас (Brīvības bulvāris): Річка Даугава: Набережна Даугави: Рига вечірня:

Попередня стаття
Рига: Ратушна площа
Наступна стаття
Копенгаген

Коментарі

дякую!
Показану тут Вєцрігу + Брівібас + міст через Даугаву добре пам'ятаю.
Коли у 1992 Росія різко скоротила постачання нафти і пального до незалежної "оборзєвшої" Латвії, люди на роботу пішки через той міст ходили. То було незабутнє видовище.
Прошу! То зараз у Львові там люди на роботу пішки ходять. Тільки не через Росію, а через мера.
у Лемберзі немає широчезної Даугави ;)
За то є Полтва, що смердить, і маршрутки, які не дочекаєшся, а якщо дочекаєшся, то не залізеш.
вони каналами на роботу ходять - прям по Полтві? :)
аналами вони ходять :)
симпатична столиця
так, але Таллінннн краще! :)