Плугів

На трасі Львів Тернопіль між Золочевим і Зборовим лежить село Плугів, що лежить серед пагорбів Вороняків і Гологорів. Неподалік від австрійського залізничного тунелю дуже гармонійно розташувалася типово галицька трибанна дерев'яна церква св. Параскеви, зведена у 1715 році.

Про історію виникнення села розповідає сайт Плугівської загальноосвітньої школи:

Перша згадка про село Плугів відноситься до 1469 року. Саме тоді пан Свинка показував королівським ревізорам «акт вічного надання». Село звалося тоді Плєхов, а в пізніших актах – Плухів. У 1477, Павло, власник Олеська, позичив у Петровського 60 гривень, зо що віддав йому село Плугів. За ревізією 1515 року село належало Золочівському ключу Львівської землі, на території якого знаходилось 10 ланів землі, заселених селянами, а також ручний млин. В 1532 р. Станіслав Сєнєнський продав феодалу Андрію Гурці місто Золочів із селами Єлиховичі, лука, Плугів, Підлипці та ін. Феодал Гурка був змушений звільнити мешканців від податків на 14 років, щоб вони могли відбудувати свої садиби, знищені частими війнами, набігами татарів і турків. В 1598 р. Марко Собеський купив Плугів та багато сіл у Зборовських.

Дерев'яна церква св. Параскеви у Плугові була збудована у 1715 році і відбудована у 1751-53 роках після того, як бурею були знищені верхи храму. Церква має три зруби, побудована з ялинових брусів, обшита гонтом. Складається з квадратних центрального зрубу і менших бабинця і східного зрубу. До бабинцю із заходу примикає витягнутий прямокутний тамбур, з півдня - квадратний притвор; до східного зрубу з півночі прирубано п'ятигранне приміщення. Основні зруби однієї висоти, перекриті великими главами виразного силуету на високих восьмериках, увінчані маківками.

Споруда оточена опасанням.

На південний захід від церкви знаходиться дзвіниця. Дерев'яна, двох'ярусна (четверик на четверику), завершена наметом, каркасної конструкції.

Поховання біля церкви:

Нова каплиця на пагорбі над залізницею: