Перевал Німчич

Попередня стаття
Виженка
Наступна стаття
Осіннє Поділля 2024

Сьогодні розпочинаємо мандрівку Буковинськими Карпатами (вона буде довгою), і перший пункт нашої зупинки - перевал Німчич.

З Виженки лісом вгору йде дорога, яка з одного боку притискається до скель, а з іншого - відкриває для автомандрівника страхітливий вид на прірву, з порослими буком схилами.

По дорозі на Німчич зустрінемо різб’яну скульптурку роботи талановитого дерев’яного скульптора, вихованця Вижницького училища прикладного мистецтва Юрія Паучека.

Ще одну скульптуру цього майстра можна зустріти по дорозі з перевалу до Підзахаричей. Оригінальні твори дерев’яної пластики зображають лісових мешканців, які нібито зустрічають подорожуючого з гостинністю і добром, запрошуючи відпочити на колоді, лавці, задовольнити спрагу біля джерела.

Незабаром дорога виведе на ПЕРЕВАЛ НІМЧИЧ, що має висоту 586 метрів над рівнем моря, і є границею між двома районами – Вижницьким і Путильським.

Останні роки перевал та навколишня місцевість нарощує свій туристичний потенціал. До ресторану «Гірська казка», відкритому тут ще за часів «застою», у часи незалежності додалися сучасні корпуси бази відпочинку «Німчич» та три підйомника.

Сама ж «Гірська казка» стоїть пусткою:

У зимовий період Німчич перетворюється на гірськолижний курорт, а ціни на відпочинок тут вже досягли цін найвідомішого буковинського гірського курорту Мигове.

На перевалі розташована капличка і занедбаний пам’ятник.

Проте не гірські лижи і відпочинок в комфортабельних номерах манять на перевал справжніх цінителів природи. Перш за все Німчич – це неповторні панорамні види довколишніх гір і долини Черемошу. На півночі над Виженкою підноситься гора Верхоріччя (834 м), на півдні – Просічка (913 м), на сході – хребет Баньків (найвища точка – 870,7 м), а на захід у вузьких долині Черемошу розташувалося гуцульське село Розтоки, за яким видніються галицькі пагорби.

Річка Черемош і село Розтоки:

Вид в бік Підзахаричів:

Село Підзахаричі:

На задньому плані – Кути (Івано-Франківщина). А ще далі - Косів:

Внизу – долина річки Виженка:

Вид у бік Путили. Села Петраші і Мариничи:

Хребет Баньків:

Дорога з перевалу до Протятого Каміння:

Хутір Хорови:

Рослинний світ:

Гроза:

Попередня стаття
Виженка
Наступна стаття
Осіннє Поділля 2024

Коментарі

чудовий репортаж, як і мандрівка. Дякую, Андрію. лиш маю одне прохання - в реченні „ …з одного боку прижимаючись до скал, а з другого відкриваючи для автомандрівника устрашающий вид на прірву.. ” замініть слова „прижимаючись ” на „притискаючись” і „устрашающий” на „страхітливий”.. я б все ж це речення подав отак „...З Виженки лісом вгору йде дорога, яка з одного боку притискається до скЕлЬ, а з іншого - відкриває для автомандрівника страхітливий вид на прірву, з порослими буком схилами...”
Мужайтеся.
Дякую, Володимире, за поправку! Мені буває важко писати чи говорити українською, до в мене з дитинства рідною була російська. Так що уж вибачте, іноді помиляюся :)
прошу.. завжди радий допомогти.. якась така у мене невиправна тяга до воронькового памагай-хлопчика )))
Я, насправді, дуже люблю поради і майже завжди прислуховувся до них :)
та й я теж так само поступаю ))
пане Андрію, там у Вашому пості на уа-тревел відкривається лише одна світлина - зверніть увагу
То щось незрозуміле було. Виправив.
Цікаво, що коментарі-то нормальні були! :)
буває.. чого лиш в цьому світі не буває.. й до часу навіть не підозрював про такі речі - хіба що по стб дивився час-від-часу )) я про різні чорно-білі магії.. поки самому не довелося всю цю чортівню відчути на власній шкірі - останні три місяці живу в передчутті смерті.. й. як виявилося, недаремно - 24 серпня цілком випадково зустрів на карпатській полонині людину, про яку й не здогадувався, що вона існує. А людина, окрім того, що є доктором наук й професором відомого не лише в Україні універу, є ще й медумом.. от ця людина, збадавши мою карму-чакри, повідомив, що .. залишилося моїй свічечці недовго ще горіти.. (простими словами - пороблено на смерть) якби не ця випадкова зустріч, завдяки якій я порозставляв всі крапки над 'i', які до цього мене мордували своєю невідомістю. тепер, як в тому фільмі, - я бачу ціль і знаю, як іти до неї ))
Не вірьте і не покладайтеся на вселяких чаклунів і магів. Це все - от лукавого. Тільки Бог знає дату нашої сметрі і все в Його руках. Так що краще на Нього покладатися, ніж на сумнівних людей...
Андрію, я є досить скептичним до різних вірувань, тому завше захоплювався св. Хомою Невіруючим - першим науковцем )) але, на жаль, все чітко сходиться - та головоломка, яку я пробував розгадати протягом останнього півроку, тепер для мене ясна, як на долоні. навіть побічні дрібнички, які я відкидав, тепер заграли суголосно в хорі. До того ж - цього професора я не шукав - ми випадково стрілися на гірській стежині разом з його дружиною.. й ніяких грошей він не вимагав - лиш я завважив, як він фізично змінився, коли виправляв мою карму, кимсь радикально перекручену з нін на голову
Ах, пане Володимире...
Християнство не заперечує існування магії, чаклунства, гадалок, але забороняє звертатися до цих сил тому, що це - пагубно для душі людини. На віруючих людей подібні магічнів явища не діють, а чепляються лише до тих, хто не вірить, або до тих, чия віра слабка.
Більш того, ніякі чудодійні професора, навять сказавши Вам правду, не врятують Вас не від семрті фізичної, не від смерті духовної...
дякую Вам, пане Андрію, за співпереживання )
Тут, в моєму випадку, ситуація дещо інакша - не я звертався до „магічних сил”. Навпаки, мій супротивник якраз й звернулась до ворожки, щоб зруйнувати все, що мені дороге. Найперше - знищити мене, не тільки морально, але й фізично. Мушу сказати Вам, що окрім старенької матері, у мене більше рідних нема. Уявляєте, який для неї буде удар, коли наприкінці її життя вона б мала хоронити єдиного сина? Удару завдано й по коханій людині, удару по її волі, ментальному єству, бажанням, сподіванням. І все це лише для того, щоб задовільнити свої еґоїстичні забаганки.
Я, хоч християнин, і завше сповідував основний принцип християнства „возлюби ближнього свого..”, принцип безконфліктності, принцип любові, який закликає підставити свою ліву щоки, якщо тебе вдарили по правій.. та й далі продовжую сповідувати його.
Так, дійсно ситуація не проста...
Але ж, якимось чином сталося, що Ви здобули собі ворога?
Якщо Ви дійсно християнин, Ви дорогі собі і Вам дорога Ваша мати, то єдиний шлях до Вас - це звертатися до Бога з молитвою і проханням.
Але в даному випадку не буду очікувати того часу, коли мене повторно спробують закопати, повторно звернувшись до ворожки. Я вибираю ЗАХИСТ, захист не активний, а пасивний. Я МУШУ захищатися. Я повинен поставити захисний блок – знаєте, як в волейболі ставлять? Та й у Вашому компі є різні захисні пристрої й програми.
Й ще раз повторю – я не шукав того медіумума. Випадкова зустріч. Ви вірите в Боже Провидіння? І все, що з нами відбуважється, теж є у Божій Волі. Навіть те, що день до зустрічі з цією парою (підстаркуватий пан професор-медіум з молоденькою дружиною), я мав можливість загинути – лише мене врятував від смерти срібний ланцюжок на шиї, посвячений разом з Розп’яттям в Зарваниці. Ні, ланцюжок мене не врятував від падіння, а дещо змінив траєкторію мого падіння. Тому я й не настромився шиєю на сухого гострого остряка зламаної гілки ялиці, а „припаркувався” в кількох міліметрах від неї. Хіба не Боже Провидіння порятувало мене!?
Я ж просто не до кінця знав ситуацію, тому й писав трохи не по темі. Так, скоріш за все це дійсно було Боже Провидіння. А ще це, мабуть, був знак, що Він дійсно хоче Вас врятувати. І духовно, і фізично.
Й на другий день послало мені ту зустріч, вислідом якої я врешті „додув”, що корінь зла знаходиться в іншому місці, від того, де я шукав. Я, навіть, подумати не смів, що саме такий „розклад” є можливим. Та й не розказував я медіуму нічого з особистого. Лише, випадком взнавши, що він має такий Дар, сказав, що останні півроку зі мною відбуваються дивні, незрозумілі мені речі. Та й він сам попросив нічого йому не розказувати. Сам мені розказав. А ще був дуже вражений – таке спотворення карми йому зустрілося вдруге за всю його 30-річну практику.
Тому, закінчуючи, скажу – я не обираю агресивного нападу, як мій підступний суперник, але все ж обираю захист. Сидіти й чекати обуха теж було б грішно.
Вибачте, я зараз у дорозі – вибрався до Ясині, а зараз зупинка в Яремчі закінчується – тож мушу відключитись від інету.
Ну, тоді боріться і перемагайте! Ах, як я по-доброму заздрю Вашому місцеперебуванню! (я маю на увазі Яремче-Ясиню:))
Наостанок, скажу Вам по-секрету – мій дідусь був священником ))) І я в дитинстві мріяв не про пожежних чи космонавтів, а бути так, як він. Але, теж саме Боже Провидіння скерувало мене в інші царини..
Приїзджайте до Ворохти на „грибні” фестини
Нажаль, найближчим часом не приїду...
Хоча, якраз зараз я мав бути поблизу Карпат. Але, те що сталося з мамою, перекреслило усі плани :(
дякую на добрім слові, п. Андрію
я вже на перевалі співчуваю Вам - що з мамою?
Вчора виписали до дому. Виписали, тому до лікарі не будуть її лікувати: дуже піздно. Так що лікуємо самі з Божою допомогою. Ви зараз на Яблунецькому перевалі?
якась серйозна хвороба? може б Ви спробували звернутися до нетрадиційних метолів лікування? Ви ж були у Вижниці, а там поруч є село Косованка, в якому живе цілитель - кузен мій з дружиною був у нього з подібних причин. Казав, що той пан береться за такі випадки, коли лікарі неможуть допомогти, буквально деяких витягує з тамтого світу.
Мамі ж скільки років?
Боріться за неї, любими шляхами: знаєте ж знамените гасло - Борітеся й поборите.
Так, на Яблунецькому.. краса..
Й ще більше переконався, що вибрався сюди
А ще - що надав перевагу ворохтянським „грибним фестинам” перед львівським форумом видавців судіть самі з програм львівського форуму та ворохтянського грибно-гурманного дійства - щось досить нудно на форумі, ніяких атракцій, хіба лише книжок прикупитися.. Але ж всіх книжок не скупиш, та й нікуди складати ті, що вже є
Так, хвороба найпопулярніша, найнеприємніша і на останній стадії. Так, звичайно, народними засобами і лікуємо. Ну і молитвами, звичайно. Мамі - 57 років.
Так, поруч з косованкою проїжджав. Але у нас і свої подібні целітелі. Але ж невідомо, якою силою вони це роблять... Теж так хочу на цей книжковий форум книжок прикупити. Але, в цьому році теж пролітаю...
молода ще мама - мусите боротися, мусите всі способи перепробувати.. могли б самі до того пана скочити, а потім - з мамою а цілителі - там унікальний випадок, як оповідала мені кузена жінка. Вона сама є інженером за фахом й дуже скептична до різних „фокусів”, але була вражена - не могла зрозуміти, як йому вдається робити те, що лише в новочасних американських фільмах бачила - віртуальне голографічне зображення в динаміці, та ще й з переміщенням в минуле, теперішнє й..
Так, ми все пробуємо. Але я впевнений, що методи, які ми обрали, є правильними...
добре Вам, якщо впевнені.. я ж маю таку прикру вдачу, що завжди сумніваюся.. мабуть, від того, що я „терези”, а ще мій фах наклав відбиток.. тому окрім основного шукаю ще інші паралельні шляхи..
правда, бувають такі випадки, що інтуїтивно рубаю „з плеча”, але згодом все ж аналізую ці „гордієві рубання” й впевнююся, що інтуїція мене здебільша не підводить ))
Я звичайно теж сумніваюся і завжди важко зробити вибір. Але після детального вивчення питання і порад авторитетниз людей вибів все ж таки роблю.
Ви маєте мої номери телефонів? Якщо ні - то запишіть на всяк випадок: +38 098 336 4868 для Київстару
та
+38 099 219 1628 для МТС (UMC)
Дякую, запишу!
А ось мій +38 068 854 6062 Добре б було, що якщо б Вам на форумі зустрілася якась краєзнавча література по Чернівцям, Буковині, Тернопіллю, то Ви б мені повідомили :)
ок.. якщо там буду і побачу.. а це який провайдер?
Дякую!
Це - білайн :)
Вчора виписали до дому. Виписали, тому до лікарі не будуть її лікувати: дуже піздно. Так що лікуємо самі з Божою допомогою.
Від атеїстки іншого і не очикував... Новина цікава. Вінницький район, блін :) А від себе додам, що Німчич - найпростіший перевал Буковинських Карпат. Вони б на Джоголь спробували... Потім би усе своє життя згадували...
Я не мусульманин. Моя аватара говорить лише про моє захоплення Ліваном, але ніяк не про релігійну приналежність.
Я, мабуть, п'яний був (раніше таке бувало). Зараз видалю це. З.Ы. Не перестаю дивуватися Вашій наполегливості щодо читання усіх коментарів мого журналу (які взагалі не стосуються невілювання Буковини), та вишукуванням моїх тез. Так зазвичай роблять, коли дуже цікавляться людиною. А цікавляться, зазвичай, коли закохуються :)
Вижниця Користувач посилається на ваш запис з Вижниця пишучи: [...] Перевал Німчич [...]
Вижниця Користувач посилається на ваш запис з Вижниця пишучи: [...] Перевал Німчич [...]
Буковинська експедиція. Перевал НІМЧИЧ Користувач посилається на ваш запис з Буковинська експедиція. Перевал НІМЧИЧ пишучи: [...] Оригинал взят у в Перевал НІМЧИЧ [...]