Мариничі і Петраші

  • 07.09.2009

МАРИНИЧІ – звичайне гуцульське село на березі Черемошу, що розташоване за Розтоками. Знамените, передусім, каменем «Жаба» - цікавим геологічний об’єктом, розташований на березі річки.

Пам’ятку ви не пропустите. Відповідний дорожній вказівник підкаже вам місце її розташування.

Камінь Жаба представляє собою велетенську каміну брилу, що утворює невеликий мис, який своєю формою нагадує величезну жабу з витягнутою головою, що ніби п’є воду з гірської річки. В залежності від погодних умов «Жаба» виглядає по-різному,. Після сильних звивів її видно лише частково:

Якщо ж дощів не було хоча б пару днів, то «Жабу» видно у повній красі:

Вид на протилежний берег Черемошу. Село Хороцово і гора Фринцюв:

В центрі Мариничів стоїть побудована у 1878 році дерев’яна церква Симеона Стовпника, що є майже копією церкви у сусідніх Розтоках та інших селах Буковинської Гуцульщини.

Єдина її відмінність від сусідок – свіжа не окрашена деревина, завдяки якій церква виглядає більш природньо і свіженько. Церковну браму прикрашає образ Святого, на честь якого освячено храм.

Дзвіниця:

Вже багато років у Мариничах діє навчально-виховний комплекс «Родина», на базі якого створено музей села.

У центрі села:

До території Мариничської сільської ради входить і присілок ПЕТРАШІ. В Петрашах своїм свіжим деревом привертає увагу типово буковинська трикупольна дерев’яна церква Різдва Пресвятої Богородиці (1863 рік):

Ще цікавий ракурс:

Дзвіниця:

Поруч – будинок сільської школи. Напевне, древній, ще за австріяків збудований. А може й за румунів:

Ну, і на завершення, сніп сіна. Без нього Гуцульщину не можна уявити: