Нижні Станівці

З Брусниці варто проїхати на південь до села Нижні Станівці, яке вперше згадується у письмових джерелах 1596 року. Очевидно, що назва «Станівці» походить від слова «стан». Існує дві легенди щодо походження його назви. Відповідно до першої з них на місці, де сьогодні знаходиться село, були стани для відпочинку волів і коней на торговому шляху з півночі на південь. За другою легендою під час своїх набігів на Буковину тут зупинялися станом турки й татари.

За австрійських часів Станівці мали поважний статус центру судового округу. Тут була розташована резиденція повітового суду. В Нижніх Станівцях варто оглянути цінну пам’ятку державного значення – деревяну Миколаївську церкву. Церква побудована у 1794 році та перебудована протягом 1808 – 1810 років. Як і у Валяві, церква у Нижніх Станівцях є перехідною ланкою від храмів «хатнього» типу до храмів гуцульської школи. Проте, на відміну від Успенської церкви в Валяві, Миколаївський храм все ж більше наближений до споруд «хатнього» типу і володіє традиційними для цього типу рисами: високим скатним дахом з великим виносом, що скриває низькі верхи бокових зрубів, входом з південної сторони. Лише невеликий восьмерик з шатровим завершенням над навою характеризує пам’ятку, як перехідну ланку від безкупольних до більш складних купольних храмів. Дах церкви - під бляхою, стіни обшиті тесом. Традиційна для української культової архітектури дерев’яна квадратна в плані, двоярусна каркасна дзвіниця розташована південний схід від церкви. Між верхнім та нижнім ярусом знаходиться залом, другий ярус має чотирьохскатний дах.