Савани і джунглі Сьерра-Макарена

Після цивілізованого і заможного кавового регіону Колумбії ми перелетіли на край цивілізації (а точніше вглиб континенту) в басейн річки Оріноко в маленьке містечко Ля Макарена. 

Ла Макарена, куди можна дістатися лише кукурузником

Про далеку Ля Макарену, в яку двічі на тиждень літає недоступний місцевому населенню кукурузник, ніхто б ніколи не дізнався. Якби поруч з нею декілька років тому не відкрили 5-кольорову річку Каньо-Кристалес. Заради неї ми і поперлися сюди.

Улітали приватним літаком з приватного терміналу аеропорту Боготи. Зал очікування - це якійсь клас учбовий клас:

На такому маленькому літачку лечу вдруге в житті. Раніше на щось подібному літав лише у Вануату. В самій Ля Макарені по суті аеропорту немає: просто злітно-посадкова смуга та якась будка.

Регіон тут, кажуть, не спокійний. Ще нещодавно тут проходив (а може і проходить зараз) одни з основних маршрутів наркотрафіку. Ще декілька років тому тут були справжні бої з повстанцями. І зараз на вулицях Ля Макарени та навколишнього національного парку "Сьєрра-Макарена" багато військових з автоматами.

Містечко дуже миле, провінційне. Доїхати сюди по землі неможливо.

Бордово-інстаграмна вантажівка та мій бордово-інстаграмний рюкзак:

Єдиний храм в Ля Макарені - костел Пресвятої Діви Марії Макаренської:

Всередині храму:

Намальована у латиноамериканському стилі ікона Божої Матері Макаренської:

Нова статуя "Богиня Макарена", встановлена у 2021 році. Єдине, що підсвічується вночі в Ля Макарені.

Традиційно в селах Південної Америки купую нове взуття. Поки що все придбане взуття в селах Південної Америки є найякіснішим з усього придбаного мною взуття. На цей раз вибір пав на сланці. 

Власник магазину, в якому ми зі Світланою купили сланці, з донькою. Він працює вчителем і добре спілкується англійською. Для Південної Америки - це велика рідкість.

Національний парк Сьєрра-Макарена

Ля Макарену оточує національний парк Сьєрра-Макарена. Він знаходиться на невисокому гірському плато, яке утворило виверження вулкану Аренал мільйони років тому. Висота невелика - близько 500 метрів. Плато огинає річка Гуаяберо - притока Оріноко. 

Прилетівши в Ля Макарену, ми залишили речі в готелі і відразу ж пішли на беріг річки Гуаяберо, щоб на човні поїхати досліджувати національний парк Сьєрра-Макарена.

Уздовж річки і на схилах гір - джунглі. На плоскогір'ї і навколо - савана, яка тут називається Льянос.

Джунглі тут більше схожі на джунглі, ніж в Амазонії. Поки плили до місця початку трека, побачили крокодилів, ігуан, багато видів мавп

Допливши до одного місця, ми почали підйом на плоскогір'я. Трек до кольорової річки був непростим. Спочатку - підйом в гору через джангл (сельву), потім - перетин річок у брід, або ж стежки по руслу невеликих струмків.

По дорозі зустрілися декілька водоспадів.

А вид на меандр річки Гуаяберо з вершини плоскогір'я був приголомшливий!

Рухаємося до кольорової річки крізь справжні джунглі:

Кольоровий струмок Каньо-Кристалітос 

Кольоровий струмок Каньо-Кристалітос був основною метою нашого сьогоднішнього треку. Він був розминкою перед 5-кольоровою річкою Каньо-Кристалес, яку ми маємо відвідати завтра.

Каньо-Кристалітос - це притока знаменитої Каньо-Кристалес, яку вважають найкрасивішою річкою у світі. Про неї буде у наступній розповіді.

Водорості фарбують річку у червоно-рожево-фіолетовий колір. Поруч - інші водорості, які надають річці жовтий і зелений кольори. В деяких місцях річка має яскраво синій колір

В річці можна купатися, водичка приємна та ідеально чиста.

Рухаємося назад крізь джунглі. 

Зупинилися в кафешці у маленькому хуторі, щоб перекусити взятою зі собою їжею. І побачили поруч маленьких симпатичних черепашок.

Наші дівчата не змогли утриматися від селфі:

Хлопці також)

Ввечері в місцевому сільському кафе була традиційна вечірка в етнічно-макаренському стилі із музиками, співами та танцями. Конферансьє заходу був сам селищний голова Ля Макарени і по сумісництву керівник єдиної туристичної фірми у Національному парку "Сьєрра Макарена". А основним співаком був чоловік, який, як наступного ранку з'ясувалося, був нашим водієм.

Національне блюдо регіону Макарена:

На суботник до шефа Ля Макарени

Зранку наш місцевий провідник Пабло Ескобар підняв нас о 6 ранку. "Їдемо снідати до шефа в його новий заміський будинок". Їхали крізь сільську місцевість з сільськими хатками і коровами.

Шеф - це голова ОТГ, керівник місцевої турфірми і конферансьє на вечірках. Будинок шефа - 4 поверховий. Він знаходиться на пагорбі, звідки відкриваються чудові панорами саван.

Після смачного сніданку на терасі з видами на мальовничі пагорби савани, нам видали саджанці: "Кожний, хто приїздить в Ля Макарену, має посадити дерево" - переклав Пабло Ескобар слова шефа.

Нас відвезли на велику плантацію, де усі відвідувачі Макарени саджають дерева. Кожному показали де вирити ямку. Вирили, посадили і закопали. З обов'язковою фіксацією на відео.

Після суботника ми відвідали пару оглядових майданчиків з кольоровою річкою, покупалися в природному басейні, та заїхали на одну з сільських садиб. Там чекало багато живності: папуги ара, павичі, кури та індики. Справжнє занурення у місцевий сільський колорит!

Час улітати назад в Боготу. Останнє фото на прощання:

Наш кукурузник взлітає і пролітає над річкою Гуаяберо: