14.03.2020 Частина 1: Вогняна Земля. Як виглядає Край Світу?
Перша експедиція Andy Travel Club відбулася! За 23 дні ми групою з 11 українських мандрівників відвідали 7 країн і подолали відстань, що майже дорівнює довжині Екватора! Ми перетнули Південну Америку від Антарктики до тропічних джунглів Бразилії. Ми дослідили самий край світу - Вогняну Землю з її незайманою арктичною природою, спостергаючи за пінгвінами і морськими левами. Ми ловили веселки у неперевершених водоспадах Ігуасу, завітали в непопулярні Уругвай і Парагвай, побували на двох карнавалах - в Ріо-де-Жанейро та Монтевідео. Але вершиною вражень та відчуттів стала Патагонія - дивовижний край з льодовиками, лагунами, гуанако, кондорами і Андами - скельними горами дивовижних форм!
Проте найпозитивніші емоції я отримав від нашої команди, яка складалася з цікавих і неординарних людей, з якими ми стали фактично однією родиною. Кожен з них - просто герой, який погодився на таку авантюру і витримав надзвичайно складу подорож.
Ця подорож, без перебільшення, стала переломним моментом у моєму житті. Коли 8 місяців тому я почав її готувати, то сказав собі: якщо мені вдасться набрати людей в такий довгий, складний і дорогий тур, і якщо в мене вийде його провести і отримати позитивні відгуки більшості учасників - то я зроблю авторські тури справою свого життя! Тоді я поставив собі надзавдання: організувати і провести найскладніший авторський тур, який тільки можна було придумати. 23 дні, відразу 5 країн Південної Америки, 10 перельотів, майже щоденні переїзди і зміни готелей. Декілька кліматичних поясів: від субантарктики до тропіків. Такі довгі і складні тури з України, напевно, ніхто ще не робив!
Здавалося би, більшість моїх туристів це не витримає. Насправді, я не знав, чи витримаю сам.)) Маршрут і програму можна подивитися тут: http://andy-travel.tilda.ws/patagonia-tour-2020
Чи вдалася ця авантюра? Напевно, головний індикатор, це те, що після 23 днів складної і насиченої подорожі ніхто з групи не хотів повертатися додому. Народ хотів продовження! Чи були складності і факапи? Звичайно. Найскладніше було тримати людей вкупі у великих містах: Буенос-Айресі, Монтевідео, Сьюдад-дель-Есте, Ріо-де-Жанейро. В наступних подорожах у великих містах я обов'язково буду наймати місцевих гідів.
Дуже надихало, що усі учасники експедиції виявилися справжніми членами команди і помічниками. Дівчата Анастасія і Ольвія допомагали з іспанською і, фактично, були моїми асистентами. А ще Настя і Юра часто були перекладачами з англійської для групи. Ольвія несподівано на початку подорожі подарувала нам усім чудові брілки "Патагонія-2020" з моїм логотипом. Від усіх була підтримка: всі чесно казали, що подобається, а що треба удосконалити. Ми так потоваришували і стали єдиним цілим, що прощатися було дуже важко.
Наші мандрівники про цю подорож
Особливо приємно отримувати такі надихаючи відгуки від учасників нашої експедиції:
Андрій, директор муніципального підприємства, Черкаси
:
Це була неймовірна поїздка до Латинської Америки. Я з Андрієм подорожую вдруге. Перший раз з ним поїхав до Центральної Африки. Це була моя перша поїздка закордон та ще й в таке екзотичне і небезпечне місце. Але знаючи де був Андрій і скільки країн проїхав, страху зовсім не було. Другу ж мрію, а саме Патагонію побачив теж за його допомоги. Умови проживання були дуже, ну дуже хороші. Програма поїздки була дуже цікавою та насиченою, і різноманітною. Не було такого місця де не хотілося б зупинитися і понасолоджуватись природою. Хотілось постійно фотографувати і знімати відео. Привіз багато емоцій та багацько неймовірних фотографій на згадку. Природа на стільки неймовірна і нереальна, що багато друзів, яким під час подорожі скидав фото, казали що це не реальне і такого не може бути. Хоч і не люблю робити селфі, але щоб доказати, що справді то не фотошоп, приходилось робити. Поїздка супер, організація супер, чекаю наступних подорожей!
Ольвія, дизайнер, Донецьк:
На самому початку відгуку хочу подякувати Андрію за чудову і незабутню поїздку!!! З нетерпінням чекаю твої нові тури!!!
Наскільки легше подорожувати, коли ти не займаєшся сам підбором перельотів, стиоквок, готелів. Це реальний відпочинок. Спочатку планувала здійснити цю подорож самостійно, але у мене виходило дорожче. Окремо хочу відзначити постійний контакт Андрія з туристами, уважне і дбайливе ставлення ще задовго до самої подорожі. Це, однозначно, імпонує!! Жодної претензії до якості готелів (а їх було 9 !!!!), перельотів (незліченна кількість, навіть не порахую), трансферів!
Це просто гігантська організаторська робота!
Ну а тепер про Патагонію) Це одне з місць на Землі, обов'язкових для відвідання. Нереально красива природа, приголомшливі пейзажі, унікальний місцевий колорит!! Це подорож - справжнє перезавантаження для мозку!
Дивіться фото і збирайтеся у мандрівку!!!
Олександр і Олена, підприємці, Хмельницький:
Ця подорож нас надзвичайно вразила! Ми відвідали досі незнані країни, різноманітні по суті, квітучі, самобутні, з веселими, доброзичливими мешканцями. Ненадовго занурилися у життя дивовижних міст - Буенос-Айреса, Ушуайї, Монтевідео, Ріо-де-Жанейро, познайомилися з їх, відмінним від нашого, буттям та архітектурою. Піднялися на захмарні вершини патагонських Андів, ступили на віковічні льдовики Патагонії і доплили майже на край Світу, у фьорди та поселення, де побачили фантастичні краєвиди цнотливої, недоторканої Природи! Величезна подяка Андрію за незабутні враження, що ми отримали завдяки організованій ним мандрівці. Маю надію на те що й надалі братимемо участь у емоційно та інформаційно приголомшливих подорожах, організованих Andy Travel Club!
Андрій, комерційний директор DozoR Україна, Житомир:
Маю велике бажання, щоб людина, яка буде читати мій відгук переконалася в тому, що на Вогняну Землю та Патагонію, однозначно варто їхати. Відверто, подорож до Латинської Америки не була першою в переліку мрій де я би хотів побувати але тепер розумію, що дуже помилявся. Незабутня подорож в 23 дні, яка наповнена неймовірними враженнями і пригодами. Вся подорож була спланована так, що наступного дня ти отримуєш ще більше вражень, ніж в попередній. Такій собі МММ. Подорож з абсолютно різних локацій. Не встиг ти осягнути побачені простори і природу Краю Землі, як змінюється локація і усвідомлюєш, що піднімаєшся схилом, навколо казковий ліс з тваринами, які на тебе дивляться з не меншою цікавістю ніж ти на них. Ось вона вершина! Відкривається краєвид, який собі навіть уявити не міг, коли дивився на хребет з підніжжя. На вершині гори озера та водоспади, ти фотографуєш і не віриш, що фото справжнє. І ось наступний день, нові враження від картинки стіни величних льодовиків, а ти п’єш віскі з льодом якому 100000 років. Задаєш собі питання, невже це зі мною і я справді тут. Підсумовуючи - не вагайтесь ні хвилини, відкладайте справи та відправляйтесь в подорож. Бажаю гарних емоцій!
Чудовий початок: зустріли Папу Римського!
Наша подорож починалася з Буенос-Айреса. Переважна частина групи летіла з Києва зі стиковкою в Римі. Оскільки в нас було декілька вільних годин, ми поїхали подивитися Ватікан - найменшу країну у світі. Несподівано у соборі Св. Петра ми зустріли Пару Римського Франциска! Не знаю, чи це співпадіння, але усю подорож нам неймовірно щастило! Все складалося на нашу користь, особливо - погода. Місцеві у Патагонії казали, що така тепла і сонячна погода, як зараз - це аномалія для цих країв. Дощі, сніги і сильні вітри майже всю дорогу дивним чином оминали нас.
Буенос-Айрес: приємні контрасти на кожному кроці!
В Буенос-Айресі ми зупинилися на 2 дні. Переважно для того, щоб відпочити після важкого трансатлантичного перельоту і набратися сил перед Вогняною Землею і Патагонією. Ага, відпочили!) Не встигли заїхати в готель, як без жодного передиху рванули в місто і намотали за день близько 20 кілометрів!
А який міг бути відпочинок, коли навколо хмарочоси портового району Пуерто-Мадеро, колоніальна архітектура Сан-Тельмо, різнокольорові будинки старої Ла Боки. А у повітрі - запах аргентинських стейків, емпанад (місцевих пиріжків) і дух танго! Адреналіну було стільки, що навіть після двох безсонних ночей про сон ніхто навіть думати не хотів!
Перший вечір в Буенос-Айресі в нас була вечеря-знайомство в одній з парілл Сан-Тельмо. Парілла - це ресторан, де їдять стейки, а Сан-Тельмо - колоніальний район, а якому ми жили під час нашого перебування у столиці Аргентини. Короткий рум-тур з нашого готелю Key Hotel San Telmo дивимося тут. Сан-Тельмо - це, переважно, двоповерхова архітектура кінця ХІХ століття, сам райончик дуже нагадує Одесу.
Стейки - це символ Аргентини. Такий самий, як і аргентинське Танго. Стейків багато видів, усі не перепробуєш. Надзвичайно великі, соковиті і смачні. За весь час подорожі я не пам'ятаю дня, коли б ми не їли стейки. Були навіть ситуації, коли блюда були таких розмірів, що ми їли їх всією групою і навіть забирали з собою в готель. В кінці мої супутники навіть почали обурюватися, коли зрозуміли, що поправилися на декілька кілограмів "завдяки" тому, що експедиція перетворилася на гастро-тур)) І навіть вимагали, щоб на наступну подорож я закладав на їжу не 30$ на день, а лише 10)).
Але повернемося до Буенос-Айреса. Весь другий день ми знову присвятили знайомству з шедеврами колоніальної архітектури. Що не будівля - то мереживо архітектурних деталей! Це точно Аргентина? За пару годин прогулянки шия боліла від заглядання на кам'яні орнаменти будинків, а голова - від різноманіття стилів. Найбільші враження залишив паласіо Бароло - творіння італійського архітектора Маріо Паланті. Він звів цей шедевр для бізнесмена Луїса Бароло у 1923 році. А надихнула його на цю справу "Божественна комедія" Данте.
Різнобарвна Ла-Бока
А після обіду була Ла-Бока - найколоритніший і найстаріший район Байреса. Різнокольорові будинки і яскраві дворики перенесли в атмосферу 16 століття, коли місто лише народжувалося. Сьогодні Ла-Бока - це декілька вуличок з натовпами туристів, які фотографуються на тлі розфарбованих будиночків. Дворики перетворили на сувенірні крамнички, але від того вони не втратили свого шарму.
На вулицях можна побачити парочки, які нібито танцюють танго. Насправді, вони просто позують для туристів і на невеликі гроші допомагають зробити невелику фотосесію, в якій гості Ла-Боки перетворюються на танцюристів танго.
Аргентинське танго
А як же справжнє танго? Чи ми його побачимо! Звичайно! Хоча, коли за декілька днів до нашої поїздки я забронював для всієї групи шоу танго в одному з театрів аргентинської столиці, я не чекав від нього багато. Просто ставився до цього, як до обов'язкового пункту програми в Буенос-Айреса. Так само скептично були налаштовані і мої супутники. Але несподівано цей вечір став одним з найзахоплюючих! Театр танго в Аргентині - це не наш традиційний театр. Столики розташовані прямо біля сцени. Спочатку подають традиційну вечерю з блюдами аргентинської кухні. Вина наливають скільки хочеш. Охочі можуть отримати урок танго. Саме шоу починається після 22:00. Яке ж це було шоу! Пристрасть, сексуальність, грація, пластика об'єдналися у танцях в єдиному цілому! Майже 2 години пройшли непомітно і кожний з них нас вийшов з театру з відчуттям свята.
Було вже за північ, але ніхто з нас не хотів відпочивати. Ми відправилися на чергову прогулянку по нічному Буенос-Айресу. Цього разу ми винайшли вуличку у центральному районі Монтсеррат з багатьма графіті і інсталяціями зі скульптур. І влаштували один одному нічну фотосесію.
Ушуайя. Як виглядає Край Світу?
Але ж Буенос-Айрес - це була лише прелюдія до подорожі. На нас чекав справжній край світу - Вогняна Земля! 3,5 години польоту зі столиці до Ушуаї, і ми зі спекотних субтропиків перемістилися в Антарктику. Хоча, насправді, по погоді це не відрізняється. Так, прохолодно. Так, іноді дує сильний вітер. Але, реально, погода на Вогняній Землі, досить м'яка. Літом вона варіюється від 5 до 25 градусів вище нуля. На пощастило: було так тепло, що ми навіть ходили у футболка.
Ми приземлилися в Ушуаї - найпівденнішому місті світу. Взагалі, Вогняна Земля і Ушуайя вважається негласним "краєм світу". Логіка в тому є: далі Вогняної Землі через 1000 кілометрів протоки Дрейка - лише Антарктида. Тут усе нагадує, що ти - на краю світу: графіті, вказівники, назви закладів. Залізнична станція поруч з Ушуаєю так і називається - End of the World. В туристичному офісі, на пошті та у сувенірних магазинах кожний охочий може поставити собі штамп у паспорт про те, що ти перебував на краю світу.
І, звичайно, всі гості Ушуаї фотографуються біля знаку "Край світу" на березі протоки Бігль.
Атмосфера Ушуаї загадує північні європейські містечка. На відміну від Буенос-Айреса тут немає легкої вседозволеності, хаотичного руху та небезпек, пов'язаних з вуличними крадіжками. Тут все підпорядковується правилам. Складається враження, що ти десь в Ісландії чи Норвегії. Природа навколо містечка надихає: засніжені Анди за містом, легкий холодний бриз протоки Бігль, чайки на набережній і багато-багато яхт створюють неймовірну ідилію!
Ушуайські графіті, як на мене, найтепліші, незважаючи на зовнішню прохолодність:
Якщо ви в Ушуайї, то скуштувати королівського краба - це обов'язкова програма! Він - неймовірно великий і смачний! Ось такий красень коштує 90$ і його з головою вистачає на 4 людини. На пошкодуйте, будете під враженням на роки! Їдять краба за допомогою... ножиць. Так, з їх допомогою розрізають панцир, щоб дістати м'ясо.
Навігація протокою Бігль: досліджуємо Антарктику та її мешканців
Ушуаю та острів Вогняна Земля від острова Наваріно - останнього заселеного людьми острова перед Антарктидою, відділяє протока Бігль. Вона також розділяє аргентинську Вогняну Землю (Terra del Fuego) і Чилійську Антарктику. І цей чудовий день ми присвятили плаванню протокою, якою до нас ходив Чарльз Дарвін на однойменному кораблі. Прощаємося поглядом з Ушуаєю і пливемо досліджувати Антарктику!
Пейзажі змінюються щохвилини: то несподівано виринає якась гора у вигляді піраміди, то на горизонті з'явиться черговий засніжений хребет Анд, то сонце раптом з'являється на горизонті з фарбує хмарки у яскраво-бірюзові тони. Шалений вітер нагадує про те, що ми - в суворому арктичному краї.
І ось на шляху нам трапляється острів, весь наче обліплений якимись птахами. Пінгвіни! - подумали усі.
Але ні, пінгвіни нас ще чекають попереду. А зараз ми приплили на острів з величезною колонією гірських та імператорських бакланів.
Наступний острів - це цікавіший! Його з усіх боків окупували місцеві мешканці Вогняної Землі - південні морські леви, різновид тюленів.
Зовсім скоро ми підійшли до острова Les Eclaireurs, на якому розташований маяк, який вважається найпівденнішим у світі.
Але найбільше усі чекали зустрічі з пінгвінами. На острові Мартільо в східній частині протоки Бігль біля берегів Чилі - тисячі магелланових пингвінів.
Катамаран підпливає до самого берега і чекає близько півгодини, поки всі нафотографують пінгвінів. Вони реально були від нас на відстані витягнутою руки. До речі, є екскурсії, під час яких туристи висаджуються з катамарану на берег острова і гуляють серед пінгвінів. Коштують вони на декілька десятків доларів дорожче. Хоча, насправді, я відмінностей не побачив: до них все одно не дозволяється підходити до них ближче ніж на 2 метри.
Я вперше в житті бачив пінгвінів, тому для мене було здивуванням, що вони зовсім невеликі. Чомусь я завжди вважав, що вони ледь не людського зросту. Але все одно, спостерігання за магеллановими пінгвінами залишило дуже теплі і позитивні враження.
Серед магелланових пінгвінів затесалася парочка королівських пінгвінів.
Найстаріше ранчо на Вогняній Землі
Другу половину для ми провели на Estancia Harberton - ранчо, яке вважається найстарішим на Вогняній Землі. Насправді, нічого надзвичайного там немає: кав'ярня, декілька музейних експозицій локального побуту, майстерні, старі човни. Цікавим був Музей кісток, де зібрана колекція скелетів морських мешканців узбережжя Вогняної Землі: китів, дельфінів, морських котиків і левів, пінгвінів.
Ми дуже дивувалися: невже на краю світу, біля Антарктиди може бути така природа?
Насправді, природа Вогняної Землі - сувора і часто непривітна. Але ж яка вона прекрасна!
До речі, біля ранчо є екологічний резерват, де під охороною держави перебувають реліктові рослини Вогняної Землі:
Назад до Ушуаї повертаємося по суші. По дорозі насолоджуємося просто фантастичними пейзажами Анд:
Поїзд "Кінця Світу"
Найпівденніша у світі залізниця знаходиться тут, біля Ушуайї. Колись, на початку 20 століття по ній возили ліс, який рубали каторжники найпівденнішої у світі в'язниці. Зараз залізниця - це уристичний атракціон, який везе туристів з околиць Ушуаї до національного парку "Вогняна Земля".
Станція, на який ми сідаємо в поїзд, так і називається - "The End of the World". Між собою ми сміялися, що це поїзд, який їде з Кінця Світу в Кінець Кінця Світу)) Насправді, десь так воно і є.
По дорозі бачимо суворі і, одночасно, милі пейзажі Вогняної Землі:
Національний парк Terra del Fuego: незаймана природа Вогняної Землі
По прибуттю на кінцеву станцію ми мали декількогодинну екскурсію національним парком Terra del Fuego (Вогняна Земля). Ми каталися багаться оглядовими майданчиками, побували на берегах мальовничих заток і лагун, насолоджувалися засніженими вершинами Анд, спостергали за птахами.
Найтиповіший пейзаж Вогняної Землі вигладає саме так. По ночах тут багато бобрів.
Птахів у заповіднику багато:
Засніжені Анди манять і надихають! Вже за пару днів ми будемо у самому серці Патагонських Анд!
В національному парку багато лагун льодовикового походження. Найоригінальніша - лагуна Верде ("Зелена лагуна"). Щось подібне доводилося бачити в Індонезії на острові Ява.
Остання зупинка в парку - затока Енсенада. Як не повірити, що ти - на краю світу?
Тут проходить кордон між Аргентиною і Чилі. Дві країни ділять Вогняну Землю між собою майже навпіл.
Подобається? Це була лише розминка перед основною частиною подорожі. Найцікавіше буде у продовженні. Слідуйте!)
P.S.: Всю нашу подорож у форматі сторіз ви можете подивитися на моїй сторінці instagram в Highlights (кольорові кружечки): https://www.instagram.com/andy_travel.com.ua/
ПРОДОВЖЕННЯ: Аргентинська Патагонія. Льодовик Періто-Морено і Фітцрой
Сподобався пост? Поділись з друзями!
Коментарі
Олекса
Втр, 05/18/2021 - 16:33