Люксембург: Старе місто

В минулій розповіді ми познайомилися з ландшафтною частиною Люксембурга: каньйоном річки Альзет, міськими укріпленнями та Нижнім містом. Сьогодні покажу Верхнє (Старе) місто, де розташована герцогська резиденція, ратуша, інші урядові установи, головний собор і багато старовинних будинків. Цивільна архітектура Люксембурга на відміну від сусідніх Бельгії і Німеччини, дуже стримана. Старовинні кам'яниці тут майже позбавлені декору, зате вони різнокольорові і створюють відчуття відмінності Люксембурга від інших західноєвропейських країн.

На всяк випадок нагадаю, що якщо ви потрапили до Люксембургу (мається на увазі, країни) на короткий час, то першу чергу їдьте у Віанден. Там набагато цікавіше, а туристів майже немає. І якщо вже буде зайвий час, витратьте його на столицю герцогства. Почнемо прогулянку з залізничного вокзалу:

Рухаємося в напрямку історичного центру авеню Свободи. Зліва - офіс Арселор Міттел:

Будинок Ощадної каси:

Сучасний трамвай

Переходимо міста Адольфа і опиняємося в Верхньому (Старому) місті:

Вулиці Верхнього міста:

Міський палац:

Ратуша у стилі класицизму (1830 рік):

Собор Люксембурзької Богоматері (Kathedral Notre-Dame) був побудований у 1613-1621 роках, як єзуїтська церква, архітектором Ж. дю Блоком. Собор є яскравим прикладом пізньої готичної архітектури, однак він містить багато елементів і прикрас архітектури Відродження.

Коротка вулочка de la Reine приведе до Палацу люксембурзьких герцогів. Палац великих герцогів є офіційною резиденцією, де Великий герцог Люксембургу здійснює більшість своїх обов'язків як глава держави. Палац побудований в 1572-1573 роках як ратуша міста Люксембург, після того, як у 1554 році вибух на пороховому складі знищив цей квартал міста. Будинок ратуші постраждав під час обстрілу міста Вобаном в 1683-1684 роках. Палац було відновлено в 1728 році й розширено 13 років по тому. Після окупації Люксембургу французами в 1795 році в будівлі розмістилася адміністрація департаменту Форе.

З 1817 року ратуша правила за резиденцію намісників Оранської династії. Коли в 1890 році великий герцог Адольф став першим за багато років правителем незалежного Люксембургу, він обрав палац намісника своєю резиденцією. За сім років до того інтер'єри палацу були відреставровані у зв'язку з візитом до міста короля Віллема III і його дружини Емми. За Адольфа I реставрацію було повністю завершено, також було добудовано нове крило з кімнатами для сім'ї і для гостей.

Як резиденція Великих герцогів, палац використовується для виконання офіційних функцій. Великий герцог і Велика герцогиня разом з почтом мають окремі офіси в палаці. Державні зали на першому поверсі використовуються для зустрічей і аудієнцій. У святвечір виступ Великого герцога транслюється з Жовтої кімнати.

Праворуч до герцогського палацу примикає маленька будівля парламенту:

Зовсім поруч - будинок уряду:

У 1994 році старовині квартали міста Люксембурга були віднесені до об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. Прогуляємося вулочками Старого міста:

В Нижньому місті є пару фахверкових будинків:

Закінчимо прогулянку Люксембургом вуличками каньйону (Нижного міста) із старовинними різнокольоровими будинками: