Віанден

  • 16.02.2015

Туристи не перестають мене дивувати. В непримітному Люксембурзі, столиці герцогства - натовпи туристів. В середньовічному Віандені з приголомшливим замком і автентичним старим містом з вузькими вуличками і кольоровими кам'яницями - жодного туриста. Логічного пояснення щодо цього факту в мене немає. Але все ж таки дав пораду тим, хто збирається в цю міні-державу: якщо в вас буде день чи півдня в Люксембурзі, не витрачайте його на столицю. Сміло їдьте в Віанден. В цьому маленькому містечку - весь Люксембург! Щодо того, як сюди дістатися. Люксембург - дуже зручна і дешева країна для подорожей. Купуєте за 4 євро проїзний, і катаєтесь по всій країні цілий день будь-яким транспортом: поїздами, автобусами, міським транспортом. Щоб дістатися Віандена, треба доїхати поїздом до станції Еттельбрюк. З Еттельбрюка через Віанден раз на годину ходять автобуси. Розраховуйте на те, що для того, щоб роздивитися замок з усіх смачних ракурсів, піде не менше 3 годин.

Віанден, передусім, відомий найбільшим, найфотогенічнішим і одним з найдавнішим в Прирейнській області замком, який височіє над однойменним містечком. Він відомий і тим, що в місті часто зупинявся Віктор Гюго. Як і багато інших міст центральної Європи, Віанден був заснований ще римлянами під назвою Вієнненсіс. У середньовіччя він став центром невеликого феодального володіння, графства Віанден, а в 1308 році граф Філіп II, що жив прямо тут у замку, надав Віандену права міста. Цей Філіп II був одним з предків Нассауської династії, до якої, зокрема, належать члени королівського будинку Нідерландів. Як і в інших європейських містах, місто жило ремеслами, з яких найбільш значним стало дублення шкіри. Шкіряні підприємства існували аж до 1950-х років. Головною пам'яткою міста Віанден є однойменний замок, що нависає над містом і річкою Ур на висоті 450 м. Його традиційно показують іменитим гостям Люксембурга, президентам і королям. Будівництво цієї фортеці-резиденції відбувалося з 11 по 14 століття на залишках древніх римських фортифікацій на кам'яному плато. Спочатку замок служив резиденцією місцевих графів Віанденських. У 1621 році замок перейшов у спадок представникам Орансько-Нассауської династи - нащадків Голландського королівського будинку і родової лінії Великого Герцогства Люксембург, і був частково перероблений під ренесанс. Тут навіть деякий час жив Вільгельм Оранський, перший штатгальтер Голландії, а потім формально його власниками вважалися нідерландські штатгальтери і королі. У 1820 році вони продали замок, і він досить швидко прийшов до занепаду. Власниками його врешті-решт виявилися герцоги люксембурзькі, і у кінці XIX століття замок був відреставрований. У війну він знову постраждав (виявилось, що навіть в 1940-і роки він все ще був непоганим військовим укріпленням), і після війни знову був відновлений. У 1977 році герцог Жан передав замок державі. Доступ в замок був ускладнений із-за системи кріпосних стін і веж - Білої Вежі на північному сході і Чорної Вежі на північному заході. У фортецю можна було потрапити через п'ять воріт, з яких головні мали почіпний міст. Будівля замку складається з цілого ряду дивовижних будов : Великий палац, Малий палац, каплиця, Біла вежа, Чорна вежа, неприступні кріпосні стіни, замкові ворота. Каплиця, Малий і Великий Палац були створені в першій половині 13 століття. На особливу увагу заслуговує Зал Зброї Малого Палацу, стіни якого прикрашають арбалети, мушкети, рушниці і інша захисна амуніція графів де Вианден і де Нассау. Усі експонати - оригінали, що добре реставруються. Від замку добре видно старовинне місто Віанден: P1225373 P1225376 P1225390 Так само, і замок видно майже з кожного куточка містечка: P1225371 P1225346 P1225349 P1225367 Віанден, як і полагається, був оточений стіною, від якої зберіглася невелика частина з цілими і напіврозібраними вежами. Побудували їх не раніше XIV століття, а в XVII столітті вже почали розбирати за непотрібністю, і так би усі і розібрали, якби в 1934 році залишки стіни не оголосили культурною спадщиною. Уздовж стіни існує маркірована стежка. Як я вже писав, у Віандені зупинявся великий письменник Віктор Гюго. Який з його приголомшливих романів створений у Виандене - залишається тільки гадати. Перед будівлею його будинку-музею стоїть бюст письменника роботи Огюста Родена, подарований місту французьким сенатом. P1225352 В місті є ратуша - красива ренесансна будівля 1579 року побудови. Раніше використовувалося для житла лицарями при дворі власника замку. Тут добре видно якісь старі фундаменти або ж підземелля ратуші: На центральній вулиці міста знаходиться церква святого Миколая - невеликий готичний храм, побудований у XIII столітті, який сильно постраждав при пожежі 1723 року і був потім перебудований. Барочний вівтар відноситься до 1768 року. І наостанок, прогуляємося брукованими вуличками містечка з різнокольоровими будиночками зі стриманими фасадами:

Коментарі

так само в нас, на Синевирі не проштовнхутися, на Вільшанському водосховищі - ні душі.<br /> а логіка у тому, що люди їдуть туди, де розкручено. по кілька разів. іншого не знають і якось не дуже й хочуть знати. якось так:)
Недалекоглядні ці люди! Живуть лише тим, що на поверхні...
це дивно, але такі бувають: подорожувати люблять, але от якось так не так:)
Це ти про них, чи про нас? :)
я про тих, хто подорожувати любить, але лише по відомих місцях:)
Ну то значить не про нас :)
а про нас вони певно думають "нащо ото вишуковувати нові місця, якщо можна щороку на Синевир їздити і не паритись" :)
А де це Вільшанське водосховище?<br /> На Синевирі ми були мабуть років з 12 тому, тоді там було зовсім мало людей.
Вільшанське сміттє/водосховище ось:<br /> http://lyoshko.livejournal.com/18563.html<br /> і у чистішому вигляді ось:<br /> http://lyoshko.livejournal.com/52016.html
Там, крім замка, ніц такого особливого немає. Ну, ще ратуша.
Зате замок який!<br /> Для мене, який вперше потрапив до Люксембургу, було неймовірно цікаво ознайомитися із стриманою, але досить оригінальною люксембурзькою цивільною архітектурою :)
Гюго мав смак - що й казати!:))
А ще - натхнення і гроші :)
І справді, не попсові туристичні об"єкти бувають значно цікавішими.<br /> Гарний замок і цікава розповідь, та й ціна проїздного 4 є. - чудова.
Будете мати на увазі при плануванні наступних подорожей :)