Коломия

На початку 2023 року вдруге побував у Коломиї.

Коломия – відоме всім місто. Описувати тут його історію, сучасність та особистості тут є зайвим. Є Вікіпедія, є офіційний сайт міста. Там є все про місто. Все, крім найцікавішого: інформації про архітектуру одного з найцікавіших галицьких містечок України. Тому, сьогоднішня фотопрогулянка присвячена визначним пам’яткам Коломиї, передусім, архітектурним.

Спочатку, трохи про свої враження від міста. Якщо коротко: Коломия – місто значно цікавіше й вишуканіше за Івано-Франківськ, трохи стриманіше за Львів, і зовсім відмінне від Чернівців. І, звичайно ж, набагато затишніше за них усіх. Таке собі, звичайне галицьке місто в найкращому сенсі цього слова. Я б, навіть, сказав «Коломия – еталон галицького міста».

Коли опиняєшся в Коломиї, розумієш, що місто – не маленьке. Знайомство з ним потребує значно більше часу, ніж, наприклад, знайомство з Франківськом, де майже усі визначні пам’ятки компактно розташовані на невеликій площі у центрі міста. На Коломию потрібен час. Хоча б півдня. Серцем будь-якого галицького міста є площа Ринок із ратушею. Коломия, як «еталон», – не виключення. Хіба що площа, де розташована ратуша, називається не Ринок, а майдан Відродження.

А ратуша тут – класна. Незвичайна, але одна з найкращих. Ратушу, яку бачимо зараз, збудували у 1877 році на місці старої дерев’яної.  

​

Проспект Грушевського - одна з центральний магістралей Коломиї, що проходить крізь ратушу:

Будинок зі змією поруч з ратушею:

Парафіяльний римо-католицький костьол Св. Панни Марії на південно-східному боці центральної площі побудовано за проектом архітектора Бернарда Меретина в 1762 році. Сьогодні тут церква Священомученика Йосафата Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ.

Вулиця Переяславська - одна з вилиць старого міста в околицях ратуші:

вул. Івана Вагилевича:

Проспектом В’ячеслава Чорновола прямуємо до візитівку міста – музею писанки. По дорозі попадається дуже багато цікавих будиночків.  

Колекція музею, створеного в 1987 році на базі музею народного мистецтва Гуцульщини і Покуття ім. Йосафата Кобринського, налічує понад 12000 яєць-писанок. Найбільше з них – це, власне, і є будівлею музею.

Будинок пошти кінця ХІХ століття:

Поруч - симпатичний фахверковий будиночок, в якому розташована книгарня "Книжкова хата":

На ним - ще один міні-будинок, що нагадує фахверк:

 В колишньому будинку повітової ради 1875 року розташувався музей історії міста. Меморіальна дошка на будівлі музею та герб на будинку поруч:

А взагалі, борці за волю України в Коломиї в пошані:  

Але це не заважає присутності поруч церкви Московського Патріархату. Миколаєво-Успенський собор, 1997 рік:

Безумовно, найцікавішою цивільною спорудою Коломиї є збудований у 1895 році будинок громадських організацій, де, зокрема, розташовувалося відоме на Галичині товариство «Сокіл». Знаходиться будиночок на західному боці площі Скорбот за адресою: вул. С.Петлюри, 11.

Навколо площі – багато цікавих будиночків, але чи навряд хоча б один з них за своєю імпозантністю може конкурувати із «Соколом». 

Будинок кінця ХІХ століття (вул. Івана Франка, 3), теж є архітектурною пам’яткою:  

Перспектива вулиці Івана Франка:

Єдиний римо-католицький храм міста – костел святого Ігнатія Лойолли, зведений у 1897 році (вул. Івана Франка, 18). Як на мене, так нічого особливого: червона цегла і вкритий бляхою дах оригінальності споруді не додає.

Значно цікавіше розташований майже напроти будинок гімназії, що носить імя М.Грушевського. Збудована так само у 1897 році, так само з червоної цегли, і, напевне, за проектом того ж самого архітектора.  

Справжній рай для поцінювачів віденського модерну – вулиця Театральна. Тут кожний будиночок – своєрідний шедевр.

Найкрутіший модерн у Коломиї - житловий будинок поч. ХХ сто по вул. Театральній, 48:

Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття, 1897—1902 рр. (вул. Театральна, 25):

Неоренесанс по вул. Театральній, 56:

Житловий будинок у стилі модерн по вул. Театральній, 36:

Будинок народного дому, 1892:  

Катедральний Собор Преображення Господня – головний греко-католицький храм Коломиї:  

Вічовий майдан – одна з найкрасивіших площ міста.   

Домінанта площі – будинок драматичного театру, збудованого на початку ХХ століття:  

Ну, яке ж галицьке місто без синагоги? В Коломиї вона теж є. Храм юдейської громади на вул. Пекарській збудовано у другій половині ХІХ століття.  

Майдан Відродження:  

Завершуємо подорож Коломиєю найстарішою і найціннішою спорудою міста. Дерев’яну Благовіщенську церкву, зрублену у 1587 році, сміливо можна назвати еталоном гуцульського дерев’яного храму.  

Дерев’яних храмів на Галичині в навколо неї – безліч: у кожному місті і селі. Але справжні не зіпсовані сучасністю шедеври, такі, як Благовіщенська церква в Коломиї, Святодухівська в Рогатині, Василевська в Черче, Успенська у Чорткові, Хрестовоздвиженська в Кам’янці можна перелічити на пальцях. Коломийска церква насправді ідеальна. І в пропорціях, і в якості складання зрубів, і в якості побудови її елементів. Навіть добудова двох бічних приміщень у XVIII столітті з півночі і з півдня виконано настільки майстерно, що відрізнити їх від основного об’єму церкви може лише спеціаліст.  

Церква і дзвіниця розташовані на великому старому цвинтарі на західній околиці міста. Старі хрести і поховання будуть дуже цікаві любителям кладовищ :)

P.S. Хтось ще має бажання посперечатися із моєю фразою «Коломия – місто значно цікавіше й вишуканіше за Івано-Франківськ»? :)