Кам'янець-Подільський: найулюбленіші місця Старого міста

Кам'янець-Подільський: Карвасари - передмістя під стінами замку

21.07.2022

Всевишній подарував Кам'янцю унікальний скельний каньйон та насичену історію. Завдяки цьому він зберіг цілу купу неповторних пам'яток: Стару і нову фортеці, мережу міських укріплень, найстарішу в Україні ратушу, костел з мінаретом, багато храмів, середньовічних площ вулочок.

Сьогодні покажу свої найулюбленіші куточки Старого міста.

Краще почати знайомство з Кам'янцем з оглядових майданчиків, яких в місті багато. Мій найулюбленіший знаходиться на вул. Пушкінській на північ від Старого міста. За багаторазові перебування в Кам'янці я не бачив тут жодного туриста. Проте саме звідси відкривається найоб'ємніша панорама Кам'янця з півночі: видно все Старе місто і Стару фортецю. Знаходиться він за Міським парком.

Почнемо огляд каньйону з найулюбленішого місця туристів - Новопланівського мосту, який з'єднує Старе місто та Новий план. Його висота складає 36 метрів.

З нього добре видно каньйон і Гончарську башту:

Особливо зворушливо тут восени. Вже 16 років майже кожної осені я приїжджаю до Кам'янця заради таких фото:

Лише деякі заставляють себе прогулятися закинутим парком уздовж каньйону, щоб побачити Гончарську башту і розташовану поруч колишню робочу синагогу віч-на-віч:

А той, хто вже дійшов сюди, то обов’язково буде нагороджений видом ще однієї башти над каньйоном, що більше схожа на теремок – Кравецької вежі:

Серце Старого міста в Кам'янці - площа Польський ринок з найстарішою в Україні ратушею, вірменською криницею та декількома збереженими кам'яницями. Колись майдан був вогнищем торговельного та суспільного життя Кам'янця. Сьогодні це доволі тихе місце, яке оживає під час свят і фестивалів, коли на польському ринку нема де яблуку впасти. Таку назву майдан отримав від будівлі польського магістрату (ратуші), який і сьогодні прикрашає його.

В центрі площі стоїть ратуша - колишній будинок польського магістрату. Кам'янець, як важливий торговий центр на шляху між Сходом і Західною Європою. Ратуша - це цікавий сплав різностильових нашарувань - ренесансу, бароко, ампіру - на первісній готичній споруді.

Площа навколо ратуші - Польський ринок має 4 сторони, які у польські часи називали періями та нумерувалися, починаючи з південної сторони, за рухом годинникової стрілки. Неофіційні назви мали сторони майдану в другій половині ХІХ - на початку ХХ ст.: Біржа, Шарлотка, Журавльовка та Суконка. Це - Журавлівка, найбільше відреставрований бік Ринку:

Відновлені будинки у південно-східній частині Ринку (вул. Реміснича):

Вулиця П'ятницька - моя найулюбленіша у Кам'янці. Це - досить коротка вулиця, яка з'єднує два головних майдани міста - Польський ринок і Вірменький ринок. Її назва, очевидно, походить від П'ятницької церкви, яка існувала тут у XV-XVI століттях. На П'ятницькій знаходиться декілька важливих історичних пам'яток Старого міста - будинок Руського магістрату, православна семінарія та декілька старовинних будиночків. На П'ятницьку тильним боком виходить комплекс монастиря домініканів.

Найголовніша і найстаріша споруда вулиці - це будинок Руського магістрату, відомий кам'янчанам і туристам, як "будинок з драконом". В середньовічному Кам'янці проживало 3 основних громади: польська, руська (українська) і вірменська. Хоча й руська громада переважала за чисельністю інші, домінуючою була польська, яка мала свій магістрат з 1374 року.

Прикраса будинку - водостік у вигляді дракона:

Паралельно П'ятницькій проходить ще одна коротка старовинна вуличка - Домініканська. На жаль, дзвіниця другого за цікавістю храм Кам'янця (після катедри з мінаретом) стоїть в риштуваннях після пожежі 1994 року вже майже три десятиліття і змін не видно. Попри це, храм виглядає дуже привабливо і ззовні, і зсередини.

Особливо люблю цей ліхтарик у будиночку напроти домініканського костелу:

Вулиця Зарванська - це одна старовинна вуличка Кам'янця. Вона починається від Троїцької церкви в обидва боки:

Петлюра на старі будинки на Зарванській:

Будинок комерційного банку ХІХ століття на Зарванській:

Зарванська на півночі закінчується баштою Стефана Баторія, або Верхньою Польською брамою:

Декілька століть тому на площі перед баштою розташовувався Руський ринок:

На початку XVIII століття браму в башті стали називати Вітряною брамою: тут, за легендою, 1711 року під час відвідин Кам'янця-Подільського російським царем Петром I з його голови вітром зірвало капелюх.

Вид за старий бровар, каньйон та Георгіївську церкву на Польських Фільварках:

Між Верхньою та Нижньою Польськими брамами з стіна оборонного муру з двома маленькими баштами.

В одній з них вимуруваний герб Поділля у вигляді сонця:

Найколоритніша вулиця південних вірменських кварталів Старого міста - Довга. Вона є моєю найулюбленішою вулицею Кам'янця, бо саме на ній старовинний дух міста зберігся чи не найкраще. Крім того, на Довгій я ніколи не зустрічав жодного туриста.

Одна з найцікавіших садиб вірменської частини міста знаходиться за адресою вул. Довга 15. Садиба сформувалась у XVII-XVIII ст. на основі давніх вірменських будинків XV-XVI століть. В ньому збереглися давні склепіння. В середині 19 ст. південний фасад будинку прикрасив портик у стилі ампір. На жаль, будинок занепадає...

На вул. Довгу своєю апсидою виходить найстаріша церква Кам'янця - Миколаївська.

В північно-західному куті площі Польський ринок стоїть комплекс катедрального костелу Петра і Павла - унікального храму, кому немає рівних в Україні. Його унікальність - це поєднання того, що, здавалось би, неможливо поєднати: католицького костелу, турецького (мусульманського мінарету) та Мадонни на ньому.

Після захоплення Кам'янця турками у 1672 році катедра була перетворена в головну мусульманську мечеть. До західного боку прибудували мінарет висотою 36,5 метри. Після звільнення Кам'янця мінарет знищувати не стали. Натомість на ньому добудували скульптуру Богородиці.

Найцікавіше у костелі знаходиться у каплиці Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці. Це - надгробок Лаури Пшездецької авторства скульптора Віктора Бродзького. Первісно його було встановлено на могилі Лаури Пшездецької в костелі Успіння Пресвятої Діви Марії в Чорному Острові, що у віці 21 року впала з коня і померла.

Ще один маловідомий панорамний майданчик знаходиться на Польських Фільварках. Щоб потрапити на нього, треба біля Польської брами перейти Смотрич та піднятися Польськофільварківськими сходами на вул. Вутиша. З майданчику добре видно католицький фасад міста (катедру з іншими костелами і католицькими монастирями), Верхню та Нижню Польські браму.

Вид на Польську браму:

Польська брама, що розташована в каньйоні річки Смотрич у північно-західній частині Старого міста, є складовою частиною оборонно-гідротехнічної системи Кам'янця, що функціонувала в комплексі з Руською брамою, затоплюючи каньйон водою й перекриваючи підступи до міських брам.

Руська брама була головним в'їздом в місто з південного боку. Будівництво комплексу, що складався з восьми башт, барбакану та оборонних мурів загальною довжиною 230 м, було розпочато у XV ст. начальником міських фортифікацій Лянцкоронським.

Найтаємніша башта Кам'янця заховалася у міській забудові у вірменських кварталах Кам'янця на вул. Госпитальній. Казематна башта повинна була контролювати в’їзд до міста з боку Руської брами, який вів через Безіменні ворота у стіні Гловеровських мурів та на вулицю Замкову.