Бурштин

15.12.2009

У порівнянні з більшістю галицьких міст Бурштин – не занадто старий. Йому «всього» 455 років. Перша згадка про Бурштин відноситься до 1554 року.

Одні з перших власників міста – магнати Чарторійські за допомогою італійських майстрів збудували в Бурштині дерев’яний замок, якій в середині XVIII століття розібрав новий власник міста П.Беное, побудувавши замість нього новий мурований. Але й новий простояв недовго: на початку ХІХ століття нові господарі Бурштина Скрабеки збудували на його місці родовий палац з валом і ровом навколо. Палац прикрашали колони з капітелями, навколо було закладено дендропарк з рідкісними видами чагарників та дерев, а його алеями їздили кінні екіпажі. Проте й палац не дожив до наших днів – загинув в лихолітті Першої світової… І все ж таки, в Бурштині щось залишилося і є на що подивитися.

Від колишньої величі маєтку Скрабеків (пізніше – Яблоновських) залишилася споруджена у 1813 році на кладовищі родинна каплиця-усипальниця Скарбеків - Яблоновських. Каплиця прямокутна в плані, має двоскатний верх та вищу за нього вежу-дзвіницю, в якій на висоті даху каплиці зроблено нішу з півциркульним завершенням. Після смерті дружини і дочки Ігнатія Скарбека в 1822 році в цю нішу було вмонтовано пам’ятник, верхня частина якого на даний час втрачена.

До наших днів зберігся постамент пам’ятника з двома ангелами по боках та викарбуваний надпис: "Ігнатій Скарбек в Людвіці з Потоцьких, найдорожчій дружині і Целестині - улюбленій дочці, положив 1822 р. " У середині XVIII століття власник міста Павло Беное розпочав будівництво костьолу для монашого ордену тринітаріїв. Будівництво храму супроводжувалися труднощами, і лише у 1774 році храм добудувала онучка Беное Юлія Жевуська. Тоді ж костел освятили під титулом Святої Трійці.

Сучасного вигляду храм набув у 1800 році, коли до нього прибудували вежу. Опікувалися новозбудованим костьолом монахи тринітарії. 21 жовтня 1838 року в результаті пожежі всередині храму згорів великий вівтар. Новий вівтар було виготовлено на замовлення І. Скарбека. Він вражав своєю красою місцевих мешканців та всіх заїжджих мандрівників. У 1915 році дуже сильно обгорів дах храму. Та найбільше постраждала споруда під час пожежі 12 квітня 1920 року. В цей день українці влаштували великодню стрілянину, від якої почалася пожежа. Незабаром храм відреставрували. Старожили пам'ятають, що в 20-30-х роках на його вежі знаходився годинник. Храм, який пережив дві світовій війни, у 1951 році закрили комуністи. Спочатку споруду було передано райвідділу культури і райвідділу освіти для використання під бібліотеку і спортзал школи, пізніше у 80-ті – для використання під склад комбікормів рибтресту. У 1990 році пожежа всередині костьолу пошкодила вежу. У 1991 році храм повернуто римо-католицькій громаді, а пізніше – відреставровано.

Юдейська громада Бурштина також мала свій храм. Перша синагога була збудована тут у другій половині XVIII столітті першим і найвідомішим рабином бурштинського кагалу Гершком Носиновичем. Муровану синагогу, що дійшла до наших днів, звели на початку ХХ століття.

У 1920 році у храмі виникла велика пожежа, яка знищила молитовні книги та деякий інший інвентар. У 50-60-х роках синагогу стали використовувати як поліклініку шкірно-венерологічного диспансеру. Зараз про проживання в містечку великої кількості євреїв нагадує тільки запущений старий цвинтар. Найбільший храм Бурштина, церква Всіх Святих і Священомученика Йосафата, був закладений у 1992 році. Але через брак коштів будівництво завершилося лише в 1999 році. Церква належить українській греко-католицькій громаді.