Бібрка

Бібрка – місто в Перемишлянському районі Львівщини по дорозі зі Львова на Івано-Франківськ. На півшляху від Львова до Бібрки – замок в Старому Селі. А в самій Бібрці – поворот на Свірзький замок – найбільш фотогенічний на Львівщині. В місті є оборонний костел початку XV століття, синагога, декілька капличок і багато старовинних будинків. Ми затрималися в місті лише на півгодини, але варто проїхати сюди хоча б на пару годин, бо в Бібрці дійсно є на що подивитися.

Перша згадка про місто - в Галицько-Волинському літописі за 1211 рік, як і згадка про сусідні села — Бібрка Стара та Бібрка Нова. Згадується також річка Бібрка, стародавнє урочище Боберка (Бібрка), тобто місце, де були бобри - об'єкт полювання в Давній Русі. За іншими даними, 1211 рік — рік першої згадки не міста Бібрки, а однойменної річки, а саме поселення починає фігурувати в літописах лише починаючи з 1436 року як володіння Внучека з Кутна. Між 1353–1366 рр. район річки Бібрки перебував у в числі володінь, залежних від Любарта, васалом якого був Дмитро Михайлович. Можливо, що на цих землях було закладено замок Боброк. На місті Бібрики колись було болото.

Поселення було власністю польського короля та входило до Литовського староства. Місцеві ремісники — дубильщики, скорняжники, чоботярі та купці платили податі львівському старості як королівському представнику. Бібрку часто здавали феодалам в оренду.

Привілеєм Казимира Четвертого в 1469 році Бібрка отримала магдебурзьке право, за яким дозволено було влаштовувати ярмарок двічі на рік та раз в тиждень (а саме по вівторках) проводити торги. Привілей Сигізмунда II Августа підтвердив у 1569 році надані права та дозволив третій щорічний ярмарок і торги не лише по вівторках, а й щосуботи. Міщанам також дозволялося варити пиво для власного споживання.

1474 року велика пожежа зруйнувала майже все місто. Внаслідок цього уряд на 10 років звільнив Бібрку від податків. 1502 року турецько-татарські орди повністю зруйнували місто. Ще довго Бібрка не могла оговтатися від цього спустошення: за люстрацією 1621 року в місті королівські фуражири не змогли знайти жодної провізії. 1638 року польський сейм визнав, що Бібрка майже повністю прийшла в занепад і знову звільнив мешканців на 4 роки від сплати податей.

Ратуша

Коли в 1648 році козацькі війська ввійшли в Бібрку, місцевий цех чоботарів подарував їм 80 пар чобіт, а місцеві скорняки — 60 кожухів.

Костел

Польсько-шведська війна (1655–1660 рр.) довела місто до цілковитого занепаду. За люстрацією 1661 року в місті було лише 26 будинків, тоді як до війни — 150. Лише в 1765 р. будинків стало 300. Крім того, в Бібрці жило багато населення, яке не мало власних помешкань — так звані халупники.

Плебанія

1790 р місто дісталося відомому магнату — графу Скарбеку. В 90-х рр. XVIII сторіччя було відкрито перші навчальні заклади: дворічну (тривіальну) та трирічну (нормальну) школи. В 40-х рр. XIX ст. в Бібрці проживало 3000 мешканців. Працювала текстильна мануфактура.

Народний дім

Найцінніша споруда в Бібрці — стародавній оборонний костел святого Миколая (вулиця Ясна, 2). Храм було фундовано Завішою Чорним в 1405 році. Поруч збереглася мурована дзвіниця.

Ратуша: