Після Джунії, печери Джейта та гори Харіса ми відвідали Біблос (по-арабськи Джубейль) – одне з найдавніших міст світу. Там знаходяться руїни стародавнього міста, заснованого ще фінікійцями, а потім заселеного римлянами і візантійцями. Біблос виник раніше за сусідні фінікійські міста – в цьому були впевнені і самі фінікійці і їхні сусіди. Пізніша легенда взагалі називала засновником міста грецького бога Кроноса, батька Зевса, а міські мури нібито будував особисто бог Ель. За археологічними даними поселення на місті Бібла існувало принаймні з часів раннього неоліту. Розташоване воно було на пагорбі біля самого моря – власне й назву міста зазвичай перекладають як «гора» (хоча цілком можливо що це пізніша арабська етимологія). Навколо була розташована родюча рівнина, захищена горами із густим кедровим лісом.
В Біблосі зберігся замок хрестоносців, міські мури та старий порт.
Особливо хочу відзначити те, що спека в Лівані просто нестерпна, вологість велика. Тому Біблос ми оглянули з трудом і мало не померли від спеки. Після огляду стародавнього міста ми нарешті викупалися в Середземному морі. Водичка просто чудова – ні тепла, ні холодна. На пляжі, правда, галька, а не пісок. Прямо на пляжі ми спостерігали захід сонця.
Сподобався пост? Поділись з друзями!