Бердичів

Цього року травневі «свята» вийшли надто затяжними. Можна б було багато всього подивитися, було б бажання і натхнення. Оскільки з натхненням останній час не дуже, то я обмежився лише трьома пунктами. По Україні я не мандрував майже 8 місяців (чомусь останнім часом тягнуло на всілякі Франції і Швейцарії), тому треба було вибрати щось надцікаве. І ось вибрав: всі три – не так далеко від Києва, але надзвичайно цікаві і такі, де мені вперше пощастило побувати. Так, на ці вихідні моя нога вперше вступила на землю Житомирщини. А Житомирщина – це, насамперед, Бердичів, з прогулянки яким я і почну розповіді про травневі подорожі. 

Бердичів – це, передусім, місто єврейських анекдотів і надзвичайної краси фортеці-монастиря кармелітів на березі річки Гнилоп’ять. Але і з єврейським насліддям міста і з кляштором-фортецею ми познайомимося окремо. Сьогодні ж просто неспішно прогуляємося містом. Між іншим – місто надзвичайно цікаве, тут справді є на що дивитися. Тому для прогулянки ним краще виділити цілий день, як це зробив я.

Вокзал розташований на східній околиці міста. Звідси до центру – декілька кілометрів. Можна пройтися пішки, роздивляючись небагаточисельні історичні будівлі, а можна зекономити сили (вони ще будуть потрібні) і дістатися до центру на маршрутці.

Комерційне училище (зараз – педагогічний інститут). Мені він чомусь показався зразком типово бердичівського провінційного модерну. А це виявився 1860 рік. Надзвичайно прогресивно для такої глибинки:

Одна з вілл на східній околиці середмістя:

Близько 40 хвилин неспішної ходьби від вокзалу, і нарешті починається історичний центр Бердичева. Центр зустрічає однією з найвідоміших пам’яток міста – костелом Св. Варвари. 

Мабуть всі знають, що тут 1850 році обвінчалися Оноре де Бальзак з графинею Евеліною Ганською.

Бальзака в Бердичеві дуже поважають. Нещодавно йому встановили пам’ятник напроти костелу:

Сам же костел Св. Варвари було споруджений у 1759 році за наказом Барбари Радзивіл, і спочатку він був дерев’яним. Кам’яний храм з’явився у першій половині ХІХ століття за проектом архітектора Антонія Прушинського:

Скульптура на костельному подвір’ї, відновлена на честь 250-ї річниці коронації ікони Матері Божої Бердичівської:

Будиночок поруч з костелом. Ймовірно, плебанія:

Відразу за костелом – цікава будівля театру «Експрес» для заїжджих гастролерів, збудована у 1908 – 1912 роках підприємцем Давидом Шеренцисом:

Майже напроти костелу Св. Варвари – сквер, в якому стоїть скромний класицистичний палац Радзивілів, зведений у 1846 році:

Портик палацу з колонами коринфського ордеру:

Палацовий флігель:

Перед тим, як продовжити прогулянку центральною вулицею Соборною у бік центру, забіжимо у бічні провулки, де досить часто можна знайти багато цікавого. Незрозуміло, навіщо таку гарну будівлю обнесли парканом?

Будинок училища поч. ХХ ст. Зараз – медичний коледж:

В самому центрі міста на перетині основних доріг знаходиться соборна церква Св. Миколая (1910 рік):

Зверніть увагу, що незважаючи на нібито московський єпархіальний стиль, її архітектура дещо нагадує костельну: 

Напроти церкви – дуже мила одноповерхова будівля бюро подорожей:

Багато цікавих старовинних будинків знаходиться на вулиці Свердлова (кол. Столярчука). Ось, наприклад, одна з трьох збережених у Бердичеві синагог:

Будівля «Укртелекому»:

Колишній будинок міської думи:

Триповерховий будинок з пілястрами і капітелями, який хтось наполегливо намагається знищити:

Йдучи на захід по вулиці Соборній, незабаром побачимо верхи костелу і дзвіниць монастиря кармелітів:

Але перед тим на нашому шляху та в підворотнях буде траплятися велика кількість старовинних єврейських будиночків.

Монастир-фортецю заснував у 1627 році Київський воєвода Януш Тишкевич, подарувавши свій замок ченцям католицького ордену Босих Кармелітів:

Про історію цього замку-кляштору я вже розповів у окремій розповіді. А поки з полюбуємося його ракурсами з різний частин міста.

Вид з боку пішохідного мосту через річку Гнилоп'ять:

Вид з боку передмістя Качанівка:

Вид з протилежного боку Гнилоп'яті:

Вид з передмістя Загребілля:

Загальний вид на розлив річки Гнилоп'ять:

Головний храм монастиря – костел, авторство якого приписують комендантові Кам'янецької фортеці Яну де Вітте:

На протилежному березі річки Гнилоп'ять у передмісті Качанівка у доброму стані збереглася друга синагога Бердичева, в якій розташувався місцевий ФАП:

Неподалік, у передмісті Загребілля – класицистична Троїцька церква (1836):

На північній околиці міста розташований величезний кіркут – єврейський цвинтар, на якому крім тисяч мацейв можна побачити мавзолей цадика Леві Іцхака.

Інші статті про Бердичів:

Бердичів: монастир-фортеця кармелітів

Бердичів єврейський