Райгородок: вілла Мазаракі

Наступна стаття
Нова Чортория: палац з шикарними інтер'єрами та гігантський млин

Бердичів з усіх боків оточують села, де збереглися колишні панські маєтки з палацами і парками. Сьогодні ми побачимо один з них. Село Райгородок, в якому знаходиться вілла родини Мазаракі, знаходиться в 19 кілометр на захід від Бердичева. Дістатися сюди громадським транспортом доволі просто: село знаходиться на трасі, яка веде з Бердичева на Хмільник, і автобуси тут їздять досить часто. Про місцезнаходження маєтку краще запитати місцевих мешканців: з дороги палац не видно. 

Поселення Райгородок, що сьогодні налічує менше 900 мешканців, засновано у 1649 році. До революції це було майже єврейське містечко, де проживало 37 відсотків євреїв. В містечку була синагога, костел і церква. Здається, нічого з того не пережило війн. У серпні 1919 року тут, до речі, відбулися бої І Корпусу Української Галицької Армії з більшовиками. А ще до революції в селі існували руїни розбійницького замку, в якому польський шляхтич Захарій Ярошинський одружився на Маріанні Шеньовській

Наприкінці 18 ст. в Райгородку було збудовано резиденцію, що належав чи то Сарнецьким, чи то Меленевським. Все, що від неї сьогодні залишилось - це одноповерховий у флігель в стилі класицизму з маленьким портиком. І той доживає свої останні дні. 

У середині 19 ст. Райгородок через шлюб отримав Мечислав Людвіг Мазаракі, який будучі поляком, ймовірно мав італійське походження. Зруйнувавши старий палац, який був занадто тісним для його родини, у 1887 році за допомогою архітектора Станіслава Борецького звів новий палац у тосканському стилі. 

Палац відрізняється чотирма різними фасадами, який прикрашають ризаліти, лоджії, балкони і тераси. Головна прикраса головного фасаду – багатокутова вежа. Над інтер’єрами працювали варшавські майстри, які створили ліпнину, паркет, стінні розписи і дубові панелі в їдальні. Остання власниця маєтку Марія Мазаракі згадувала про те, як їдальню прикрашав камін, декорований дубовими панелями, в кімнатах була чимала колекцією живопису, яка дісталася Мазаракі від родича Адольфа Мостовського з його маєтку у Великому Митнику. В одному з салонів стояла бронзова скульптура короля Яна ІІІ Собєського на коні з шаблею в руці, заввишки 1 метр.  

У 1917 році найцінніші речі перевезли до пивниць монастиря кармелітів в Бердичеві і подальша їх доля невідома. Проте, кажуть, що частина інтер’єрів збереглася і до наших днів. Тай і сам палац майже не змінився, тільки ось його стан на останні декілька років (якщо судити по попередніх фото) погіршився. Немає вже й оригінальних статуй левів із каррарського мармуру, які донедавна прикрашали вхід.  

Не менш цікавими за палац були парк і сад, які вважалися одними з найкращих на українських землях. У парку, яким опікувалася Октавія Мазаракі, були теплиці з пальмами та ананасами.

Все, що залишилося від брами

Найстаріший флігель

Один з флігелів: 

Млин поруч з палацом:  

Стоїть, як ні в чому не бувало: 

Фруктовий сад: 

Став поблизу маєтку: 

В розповіді використані матеріали книг Дмитра Антонюка «4 маршрути Житомирщиною» та «315 польських замків та резиденцій в Україні» видавництва «Грані-Т».

Наступна стаття
Нова Чортория: палац з шикарними інтер'єрами та гігантський млин

Коментарі

дякую) Все ніяк не з спланую собі подорож Житомирщиною, хоча в цьому році мабуть її і не буде, бо машину шкода :)
Прошу! Так, то чи не єдиний палац, де зручно без машини. Всі інші - без авто майже нереально.
та прямо там...
Те ж Червоне, скажімо. Досить комфортно їхати чи з Бердичева, чи навіть з Житомира
Дивився на сайті Червоного розклад автобусів на Червоне (з Бердичева). Таких варіантів, щоб було зручно, на жаль, не знайшов. Тому довелося поміняти Червоне на Райгородок :)
а що зараз тут, як він використовується
з.і. в цьому містечку живуть якісь мої далекі родичі, імена яких я навіть не знаю))
В попередні роки був офіс якоїсь сільгоспконтори. Зараз, схоже вже нічого :(
судячи з усого, маловідомий палацик. собі відмітив
Так, але в останній путівниках про нього пишуть
Аааа...! Який жах! А яка могла б бути краса, якби це була приватна власність.
Пам'ятник таваріщу Лєніну хтось же підмальовує і квіточки садить. А гарнині будинки використати з головою не можуть.
У них там клуб є? Чи якась сільрада? Діти в школу ходять чи там лише пенсіонери живуть? На палаці хоч є якась табличка, шо то пам'ятник архітектури?
Ні, жодної таблички на палаці немає. Сумніваюсь, що це - пам'ятка архітектури хоча б місцевого значення.
Стосовно клюбу - не знаю, а сільська рада точно є.
Зробили б якийсь санаторій для депутатів,чи яку дачу для президента? Але з правом оглядання для звичайних громадян і інших туристів.
Бо ж пропаде марно.
То може ще Міжгірря зробити з правом оглядання для звичайних громадян і інших туристів? :))
Ну, люди кажуть, шо америкаці до Білої хати пускають. І шведи до королівського палацу теж. В Варшаві люди ходять до президенського палацу на вистави, які організовує президент. Правда живе він в Бельведері, а в палаці працює.
Всюди пускають, бо все це власність народу, а президенти і королі там лише жиють-працюють. А наш вкрав державну власність і я сумніваюсь, шо, без збройного втручання, у нього це хтось відбере. Крім того, палац і всі інші споруди в Райгородку значно гарніші і цікавіші від новобагацької хати Януковича. Їх тільки треба нормально відремонтувати.
Все-то так, але є важлива особливість: ні в США, ні в Швеції, ні в Польщі немає стільки фашистів, як у нас, які, заздрячи Президентові, мріють відібрати в нього дах над головою :)
А де Янукович жив перед тим, як оселитись в державній резиденції? Під мостом? Жарти-жартами, але якщо держава не займеться тими маєтками, то їм гаплик.
Ви б підкинули цю ідею якомусь розумному міністру чи іншому державному чиновнику. Га? Є ж там хоч хтось нормальний, в тих міністерствах.
Звичайно, що не займеться, і гаплик таки буде. Справа не в розумності міністрів і чиновників. У Міністра культури на рік передбачено на цю справу всього 240 млн. грн. (це мізер), і всі 240 - на утримання заповідників. На все інше - ні копійки. І нічого він з тим зробити не зможе. Справа у тому, що місцеві бюджети (за рахунок яких мали б фінансуватися пам'ятки місцевого значення), не мають коштів навіть на зарплату бюджетникам. Ресурс державного бюджету так само обмежений, і гроші на реставрацію пам'яток національного значення виділяються мізерні. Звичайно, якби відібрати у Міністерства внутрішніх справ, Прокуратури і СБУ їхні 20 мільярдів, то можна б було хоча б частину пам'яток поремонтувати. Але ж ви розумієте, що того ніколи не буде.
Чого бідний? Бо дурний. А чого дурний? Бо бідний. І чого у нас все через одне місце робиться? Може переказати то все добро під МВС, Прокуратуру і СБУ? Така здорова "хата". В ній і дитячий садок, і школу, і мед-пункт, і клюб, і сільску раду можна розташувати. І головне все це може бути там одночасно. І обігріти все разом простіше і ремонтувати, і пільнувати.
Re: Чого бідний? Бо дурний. А чого дурний? Бо бідний. Теоретично можна все це покласти на баланс МВС, Прокуратури і СБУ. Але за рахунок чого вони будуть це все утримувати? Попри те, що на силовиків йде колосальне фінансування, цих коштів їм все одно ні на що не вистачає, бо їхні апарати сильно роздуті. Зараз навпаки є зворотня тенденція: силові органи передають непотрібну нерухомість у власність громад. Щодо садків, шкіл, медпунктів, клубів і сільрад, то зараз навпаки відбувається їх "оптимізація", тобто скорочення. В нових таких об'єктах потреби немає. Є лише один вихід - віддавати це все в приватну власність з певними умовами дотримання автентичності будівель. Але й цей простий процес немає кому організувати.
"Палац прекрасний в Межигір"ї
Оточений парканом вище Фудзіями
Як тяжко жить в оточенні фашистів!"
(с) Сашко Лірник
Це, як так розумію, було написано ще до початку антифашистської лихоманки? :)
На Закарпатті практично жодна садиба (ну, хіба одиниці, найвідоміші - виняток) не є пам"ятком місцевого значення. Тож і цей, скоріш за все, не є.
Кому воно треба? Це ж такий гемор - вибити статус, який при цьому нічого в реалі не дасть.
Якраз навпаки робиться - доводиться до стану руїни, аби вивести зі складу пам"яток, а потім приватизувати за копійки. Так зараз робиться із садибою Перені на початку Берегова (Ардов-Чопівка), ти там бував ніби. В "уа-арчі" даш цей матеріял? Дуже класний.
В Чопівці, на жаль, не був. Коли був в Берегово, не встиг туди доїхати. Про "уа-арчі" зараз подумаю :)
в пам'ятках архітектури не значиться http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96_%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D0%B8%D1%82%D1%8C_%D0%BF%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D1%82%D0%BA%D0%B8/%D0%96%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C/%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B8%D1%87%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD місцевий Лєнін, добре, також, зате купа "Лєніних" по інших селах району - так А палац, як то писав Дмитро Антонюк - таки приватна власність якогось с/г підприємства (ще й писав. що туди можна втрапити досередини у буденний день). Але подивившись Андрієві фото, щось я в тому вже теж засумнівався
На той момент, коли там був Діма, очевидно там і була контора якась. А зараз там все на очах руйнується.
теж думав туди минулого ролку махнути з Бердичева, але сильна злива завадила, довелося перечекати з місті, а потім вже було пізно десь вибиратися. А на наступний день був мегапіший перехід Червоне-Городківка-Чорнорудка :)
Червоне-Городківка-Чорнорудка - то шо, пішки було???
Бомбезна хатка, я в дитинстві мріяв мати якусь таку)))
Думаю, можна заселятися прямо зараз :)
Колекція українських палаців. До 23-ї річниці Незалежно Користувач посилається на ваш запис з Колекція українських палаців. До 23-ї річниці Незалежності. пишучи: [...] Бережанський р-н, Тернопільська обл. Палац Мазаракі, 1887 Райгородок [...]
До 23-ї річниці Незалежності: колекція українських пала Користувач посилається на ваш запис з До 23-ї річниці Незалежності: колекція українських палаців пишучи: [...] Бережанський р-н, Тернопільська обл. Палац Мазаракі, 1887 Райгородок [...]
Мечислав Людвіг Мазаракі мав грецьке походженння, та належав до Київської гілки роду Мазаркі.
Дякую за інформацію!