No name

Ще одне ганзейське місто Штендаль, але не так добре збережене, як Тангермюнде: Ренесансна ратуша в Штендалі: Одна з готичних міських брам: Для тих, хто думає, що в Німеччині всі дороги добрі:

Найгарніше містечко в долині Мозеля - Кохем: Ринкова площа Кохема і ратуша: Над містечком височіє замок Райхсбург Кохем. В уяві багатьох класичний середньовічний замок має виглядати саме так: Замок Турант в долині Мозеля:

Закінчується Романтичний Рейн у містечка Рюдесхайм на правому березі Рейну в землі Гессен: В Рюдесхіймі розташовано відразу 3 замки. Підпливаючи до містечка, першим з'являються руїни замку Еренфельц на високій скелі: В центрі містечка - це два замки, що стоять поруч один з одним. Перший - замок Боозенбург: Другий - замок Брьомзенбург: Центральна пішохідна вулиця Рюдесхайма - Дроссельгассе:

Напевно, найвідоміше поселення на Романтичному Рейні - Бахарах. Містечко оточено муром з двома десятками оборонних веж. В місті багато гарних старих фахверкових будинків, є ратуша і замок: Центральна вулиця Бахараху: Нам містечком височіє замок Шталек: Одна з багатьох оборонних веж Бахараха:

 Я дуже люблю подорожувати Польщею. Для мене вона, насправді, найкомфортніша з європейських країн, де не відчуваєш себе чужим навіть незважаючи на незнання мови. Тут - безліч пам'ятників архітектури, історії, культури, тут - одні з найкрасивіших міст Європи, тут майже в усьому порядок. А головне, Польща комфортна для українців своїми цінами. Ціни на готелі чи хостели тут в рази нижче українських, а якість не порівняно вище. Ціна на одяг і всякий ширпотреб - в 2 - 3 рази нижче, а на продукти харчування у півтора і більше. При чому купуючи щось у супермаркеті, знаєш, що купляєш якісне, а не отруту, як у нас. Але тією ложкою дьогтю, яка може...

  Замок в Чорткові - не надто фотогенічний. Причина - він знаходиться не на горі, як більшість укріплень, а під горою. Відповідно, найкращий вид на замок - з пагорбів, під якими він стоїть. Таке дивне розташування під горою Вигнанка на лівому березі Серету зіграло із замком злу річ: його щоразу брали супротивники. Перші дерев'яні укріплення в Чорткові звів наприкінці XIV ст. перший його власник Єжи Чартковський. До речі, саме Чартковському місто завдячує своїй "диявольській" назві. Кам'яний же замок з масивних блоків пісковику 1610 році почав будувати шляхтич Станіслав Гольський, у володіння якого Чортків перейшов у 1597 році....

Дзвинячка - село в Борщівському районі Тернопільщини неподалік від Мельниці-Подільської по дорозі на Окопи св. Трійці. Дорога, до речі, станом на літо 2015 року - одна з найжахливіших на Тернопіллі, незважаючи та те, що на ній розташована низка топових визначних пам'яток області. Дзвинічка відома з 2другої половини XVI ст. і стоїть на річці Дзвіна. В селі є нещодавно відновлена неоготична капличка родини Козебродських (Кеншицьких), закинутий костел та напівдерев'яна греко-католицька церква. У другій половині ХІХ століття Дзвинячка належала графам Козебродським. У 1871 році графиняОлена Козебродська побудувала на західній околиці села ...

Перший візит до Мельниці-Подільської у 2010 році був незапланованим. Сюди ми попали випадково, намагаючись знайти дорогу від Кудринців до Збручанського. Тому й не присвячували багато часу огляду місцевих пам’яток, обмежившись п’ятихвилинної зупинкою в центрі містечка. Вдруге, у 2015 році мені пощастило оглянути Мельницю більш детально. Мельниця-над-Дністром (саме так називалося містечко до 1940 року) розташоване на півдні Борщівського району на березі Дністра і вперше згадується у 1493 році. Хоча, ця дата спірна: в різних джерелах згадується і 1615 рік, і, навіть, XII століття. Якщо дійсно так, то цілком логічно, що всередині XIV століття...

Дорога, що веде з Кам'янця-Подільського до Чорткова, містить безліч цікавих об'єктів. Навіть сказав би, що це - найцікавіша дорога на Поділлі. Скала-Подільська, Борщів, Озеряни, Колиндяни, Лосяч, Бурдяківці - місця з багатьма пам'ятками, куди тягне знову і знову. Не виключення з цього переліку - село Шманьківчики (близько 700 мешканців), що розташувалося на річці Нічлаві між Чортковим і Колиндянами. В селі знаходиться цікавий палац у закопанському стилі. Вперше Шманьківчики згадуються у 1643 році. За переказами, назва села походить від прізвища першого поселенця Шманька. Гарний одноповерховий напівдерев'яний палац був збудований у 90-ті...

Від Лосяча мандруємо далі у напрямку Чорткова. Минаємо село Давидківці. За ними - Колиндяни (Чортківський р-н, 1,9 тис. мешканців), що розташувалися на правому підвищеному березі Нічлави на перетині автодоріг: позаду Скала з Кам'янцем, прямо – до Чорткова, направо – до Гусятина, наліво – до Озерян та Борщова. Путівник «Замки і фортеці Західної України» Ореста Мацюка пише, що поблизу Колиндян розташовувалися два давньоруські городища - "Вали Великі" і "Вали Малі". Інший путівник, "Земля Тернопільська" розповідає, що одно з них добре збереглося і «може слугувати за приклад типового феодального замку на рівнинній місцевості». Перша...

Існують дані, що городище з невідомою назвою на місці сучасних Кудринців існувало ще за часів Київської Русі. Неподалік від села проходить Траянів вал 20 метрів завширшки і 2 – 2,5 метри заввишки. Поселення з назвою Кудринці відомо з кінця XV століття. У 1518 р. польський король Сигізмунд на прохання власника Миколая Гербурта та його дружини Єлизавети надав Кудринцям право на два щорічних ярмарки та щотижневі торги. Місце було доволі небезпечним: неподалік проходив Волоський шлях і кордон з Молдавією. Татарські і волоські набіги були систематичними. Тому на початку XVI століття власник Кудринців польський політичний діяч Ян Щенсний Гербурт...

Якщо, подорожуючи Поділлям, ви вирішили подивитися бароково-готичний палац в Кривчику, то заодно заїдьте і в Рахнівку. Це - на півшляху між трасою Хмельницький-Чернівці і Кривчиком. В Рахнівці зберігся скромний палац (а точніше - садибний будинок) родини Корф. Перші документальні згадки про Рахнівку (стара назва - Почапинці) зустрічається у 1662 році. У 1888 році власником Рахнівки став колишній генерал-майор Олександр Корф - представник баронського роду Корфів, відомого на Дунаєвеччині ще з XVIII століття. Відомо, що Корфи були меценатами, а їхнім коштом були зведені школи у Рахнівці і Пільному Мукарові. Садибний будинок звела у 1910 році...