Єрусалим, ч.6: Храмова гора

Храмова гора (або гора Морія) - це пагорб над Кедронською долиною у південно-східній частині старого міста Єрусалима. Раніше тут стояв Єрусалимський Храм, від якого залишилася лише його західна стіна, відома, як Стіна Плачу. Храмова гора сьогодні - це обнесена високими стінами прямокутна площа, що виділяється над іншими частинами Старого міста. Зараз на ній розташовані мусульманські святині — Мечеть Аль-Акса (далека мечеть) і Ма́сджид Ку́ббат ас-Са́хра (відома також як Купол Скелі), побудовані Абд аль-Маліком у 691 році. Храмова гора є священним місцем для послідовників юдаїзму та ісламу.

На Храмовій горі і сьогодні постійно відбуваються сутички між палестинськими та ізраїльськими релігійними фанатиками. У разі таких сутичок доступ до неї закривається. Так, черговий конфлікт відбувся за день до мого приїзду. Доступ до Храмової гори можливий через одинадцять воріт із північної та східної сторін. Всі ворота охороняються поліцією Ізраїлю та співробітниками ВАКФ, оскільки доступ до Храмової гори через 10 воріт дозволений лише для мусульман. Представникам іншої віри можливий доступ лише через Марокканські ворота. Прохід дозволений лише у часи між молитвою та з суботи до четверга. Не дозволено приносити з собою культові речі, затримуватися для молитви немусульманам.

За переданнями Талмуда з цього місця Бог взяв землю для створення Адама. На цьому місці Адам, пізніше Каїн і Авель, Мелхіседек і Ной приносили свої жертви. Храмова гора традиційно ототожнюється з місцевістю Моріа — так називається земля на якій стоїть Храмова гора і на якій Авраам, випробовуваний Господом, мав принести у жертву свого сина Ісаака. На Храмовій горі цар Давид викупив за п'ятдесят шекелів тік в якогось Аравни (євусеянина) і спорудив жертовник Богу Ізраїлю, а його син і спадкоємець престолу — Соломон побудував там Перший Храм у X столітті до н. е (957 р. до н. е. — освячений 951 до н. е.).

У 586 році до н. е. Перший Храм був зруйнований Навуходоносором. Після повернення євреїв в Єрусалим з вавилонського полону у 515 році до н. е. був побудований Другий Храм. Цар Ірод під час розпочатої ним реконструкції Храму у 22 році до н. е. збільшив площу Храмової гори, звівши навколо неї потужну підпірну стіну і засипав землею проміжок між стіною і пагорбом. Реконструкція тривала і спадкоємцями Ірода — Агріппою I і Агріппою II аж до Юдейської війни 67 року н. е. Храм Ірода проіснував до 70 року н. е., коли був зруйнований римлянами під проводом Тита. Після цього римляни будують на Храмовій Горі Храм Юпітера і дещо пізніше там було побудовано християнську церкву. Після захоплення арабами Палестини у 638 році на Храмовій Горі вони побудували свої храми.

Храм був центром прощ та поклоніння. Це була пишна споруда, багато споряджена та оздоблена, розташована в укріпленому комплексі. Поклоніння, що включало жертвопринесення тварин (ягнят, голубів, телят, яливок) керувалося священиками, котрим допомагали левити, які теж виконували спів та музичний супровід. Була зроблена спроба відновити Храм за часів римського імператора Юліана у 362 році н. е., але вона була залишена, і сьогодні на місці Храму розташована мусульманська святиня.

Стіна плачу є залишком західної частини зовнішнього муру Храму, що з'явився від перебудови цієї святині Іродом Великим.Згідно з традицією, той факт, що Західна стіна не була зруйнована, пояснюється такою історією. Імператор Тітус зібрав чотирьох головних генералів і доручив кожному з них зруйнувати одну з чотирьох сторін зовнішнього муру Храму. Три генерали виконали наказ, а четвертий на ім'я Пангар не зміг зруйнувати свою, західну частину муру.

У наш час Стіна Плачу вважається найсвятішим місцем для іудеїв усього світу. Щодня до Стіни приходять тисячі людей, що моляться і не тільки євреї, а й інші народи. Туристи дуже люблять Стіну Плачу і з'їжджаються до неї з усіх точок земної кулі. Більшість приїжджають до стіни залишають у ній свої записки із своїми бажаннями чи благаннями Бога. Зазвичай до Стіни Плачу звертаються люди зневірилися отримати допомогти в чому-небудь. Записки ці усі збирають раз на місяць і закопують на Оливковій горі.

Ті, хто підходить до Стіни Плачу за допомогою, мають бути відповідно одягнені: жінки в закритому одязі, обов'язково з покритими плечима, а чоловіки в стосах - національних головних уборах. Якщо жінка незаміжня, то вона повинна одягнути хустку на голову. Жінки моляться з правого боку Стіни Плачу, А чоловіки - з лівого боку.

В ісламі Храмова Гора є третім за значенням місцем після Мекки і Медіни. Сюди здійснив пророк Мухаммед свою нічну поїздку з Заповідної у Найвіддаленішу мечеть (мечеть аль-Акса).

Купол Скелі (Ма́сджид Ку́ббат ас-Са́хра) споруджений на вершині гори, священної для трьох релігій. За словами історика аль-Мукаддасі (Х століття), ідея будівництва полягала в тому, щоб затьмарити розташований поруч християнський храм Святого Гробу, «щоб не засліплювати уми мусульман його пишністю і величністю».

Зведення Купола Скелі було сприйнято в мусульманському світі як символ перемоги і торжества ісламу. Зодчим вдалося створити будівлю, що дійсно панує над містом — в панорамі старого Єрусалиму в першу чергу впадає в очі його золотий купол. Нижня частина будівлі (восьмикутник у плані) всередині розділена надвоє колонадою, що створює подвійний обхід навколо Каменю заснування.

Мечеть аль-Акса - найстаріша мечеть у світі. Іслам пов'язує з цим місцем ісра (нічне переміщення пророка Мухаммеда з Мекки в Єрусалим) і мірадж (вознесіння). За традицією, на місці мечеті аль-Акса пророк Мухаммед здійснив у якості імаму молитву зі всіма пророками, посланими до нього.

Нинішня споруда була закладена халіфом Абд аль-Маліком і стосується в основному до VIII століття. Мечеть була первісно маленьким молитовним домом, побудованим халіфом Умаром, потім була відновлена і розширена халіфом Абд аль-Маліком і закінчена його сином Аль-Валідом в 705 році. Після землетрусу в 746 році мечеть була повністю зруйнована та відновлена халіфом Аббасидом аль-Мансуром в 754 році, і знов відновлена його приймаком аль-Махді в 780 році. Другий землетрус 1033 року зруйнував більшу частину аль-Акси, але через два роки Алі аз-Зіхір побудував іншу мечеть, котра і стоїть досі. Під час періодичних реконструкцій різні правлячі династиї Ісламського Халифату побудували доповнення до мечеті и до її прилеглої території, зробили їй купол, фасад, мінбар, мінарети та змінили внутрішню структуру. В мечеті одночасно можуть молитися до 5000 віруючих.