Вулкан Мерапі

Вулканами я цікавився з першого класу школи. Вже тоді я знав напам'ять назви понад сотні вулканів, більшість з яких, звичайно, знаходяться в Індонезії. Серед усіх вулканів був і улюблений - Мерапі, який височіє в центрі острова Ява. Він з дитинства вабив мене своїм струнким класичним силуетом і надмірною активністю (вулкан вважається одним з найнебезпечніших і найактивніших у світі). Я знав, що ця зустріч колись відбудеться попри все. Мені дуже повезло: вдалося побачити Мерапі неодноразово із з різних ракурсів. Це, насправді, дуже велика вдача, бо зазвичай вулкан вкритий хмарами.

Найактивніший вулкан Індонезії знаходиться в центрі густонаселеного острова Ява. Населення лише одного цього острова складає близько 140 млн. мешканців, що дорівнює населенню всієї Росії. На цьому перенаселеному куточку планети - 55 активних вулканів. Звичайно, таке сусідство, з одного боку, приносить багато шкоди населенню, а з іншого - постійні виверження вулканів забезпечують на Яві родючість ґрунтів.

У підніжжя вулкану розташоване місто Джок'якарта - культурна столиця Індонезії. Джок'якарта, яка має понад 1000-річну історію, на зламі 1 і 2 тисячоліть була столицею явансько-індійського царства Матарам, знищеного виверженням Мерапі. Навіть сьогодні Джок'якарта має статус особливого адміністративного регіону, тим самим вона стала єдиною збереженою монархією на території Індонезії. Часто вулкан видно з самого міста.

Мерапі має висоту 2930 метрів. Його назва в перекладі означає "гора вогню". Вулкан майже завжди димить. Невеликі виверження відбуваються в середньому двічі на рік, а серйозні - раз на 7 років. У 1006 році в результаті виверження було знищено царство Матарам. Одне з самих руйнівних вивержень зафіксоване в 1673 році, коли було знищено декілька міст та безліч сіл біля підніжжя вулкана. У XIX столітті було зафіксовано 9 сильних вивержень, в першій половині XX століття - 13. У 1930 році при виверженні загинуло близько 1 300 чоловік. При виверженні в 1974 році було знищено 2 селища, а в 1975 році - крупне селище та п'ять мостів, загинуло 29 чоловік. Окрім цього, зафіксовано декілька випадків загибелі туристів та вулканологів, могили яких можна знайти прямо на вулкані.

Останнє сильне виверження Мерапі було у 2010 році. Тоді було евакуйовано 350000 чоловік, проте деякі повернулися. В результаті сильно постраждало місто Джок'якарта, а велика частина поселення Каліуранг, що знаходиться у південого схилу вулкану, було фактично зітерто з обличчя планети. Тоді загинули 353 людини, що потрапила в пірокластичний потік. Серйозне виверження, але з меншою силою, повторилося у 2014 році.

Щоб побачити Мерапі і зустріти світанок у його підніжжя, мені довелося прокинутися о 3 ночі. Спочатку треба взяти таксі і доїхати до села Каліуранг максимально близько до підніжжя вулкану, тобто до місця, де закінчується асфальтована дорога. В радіусі декількох кілометрах знаходиться ряд оглядових майданчиків. Частина з них - на закритих територіях (в Національному парку, оточеному парканом), частина - у вільному доступі. Вивчивши попередньо інформації про кожний з них, я вибрав найвіддаленіший від села, який носить назву "Ketep". Між ним і вулканом практично немає дерев, які заважають огляду. Від дороги до цього wievpoint - 5,6 кілометрів, які долаються пішки за 1,5-2 години з огляду на складну дорогу. В допомогу собі скачайте і встановіть на смартфон програму MAPS.ME. З нею точно не заблукаєте. Крім того, з собою треба мати потужний налобний ліхтарик, бо доведеться йти у повній темряві.

Дорога на зворотному шляху після світанку

З ранку цією вбитою дорогою колесять джипи з заможними туристами. Вартість екскурсії до вулкану на джипах - 40$ у складі групи і 80$ - індивідуально. Як на мене - невиправдені витрати. Наприклад, таксі до Каліуранга обійдеться максимум у 10$, назад можна на маршрутці, все решта - безкоштовно.

Діставшись до wievpoint о 5:30 ранку, почав чекати на світанок.

Я дуже хвилювався, що Мерапі буде захований під хмарами чи в тумані, як зазвичай буває. І на початку саме так і було.

Сонечко починає сходити над навколишніми джунглями:

Мені дуже повезло: на світанку Мерапі повністю випірнув з під хмар хвилин на 20-30, і я встиг насолодитися видом на нього.

Мерапі цього ранку був дуже активним, з усіх його кратерів виривався густий дим з домішками сірки:

Кратер Мерапі:

Буквально через 20 хвилин, після того, як сонце зійшло, воно почало ховатися за хмари:

Вулкан також почало затягувати хмарами:

За лічені хвилини Мерапі майже повністю затягнуло хмарами, і сьогодні він більше не з'являвся:

З відчуттям великого задоволення я пішов оглядати околиці.

Бункер у підніжжя вулкану, в якому, швидше за все, ховаються місцеві мешканці у разі несподіваного виверження:

Жерло, по якому текли потоки лави на Джок'якарту під час останнього сильного виверження 2010 року:

Що там внизу роблять вантажівки - не знаю:

На одному з валунів, що був вивержений з вулкану, можна розглядіти обличчя людини:

Одна з оглядових вишок. Вулкану не видно, все затягнуте хмарами:

По дорозі назад відвідав поселення, зруйноване спустошливим виверженням Мерапі у 2010 році. В одній з зруйнованих садиб влаштовано музей, експонати якого нагадують про страшні дні, коли вулкан зтер поселення з обличчя землі.

Зруйнований житловий будинок:

Інтер'єр знищеного вулканом будинку:

Слайд, на якому представлені фото страшного виверження Мерапі 2010 року:

Поснідав в сільській забігайлівці в Каліуранзі. Просто, але смачно: гострий курячий суп, рис зі шкварками та апельсинова вода. Всього - 0,8$. Після сніданку сів в "бемо" і доїхав до центру Джок'якарти.

Цієї ночі вперше за 7 діб нормально поспав. Зранку прокинувся і був приємно здивований: Мерапі було видно прямо з центру Джок'якарти!

Далі сів на маршрутку, щоб поїхати в бік плато Дієнг. Поки їхав до міста Магеланг, двічі виходив, щоб подивитися на Мерапі з різних ракурсів.

Вулкани Мербабу (зліва) і Мерапі (праворуч). Мербабу насправді вище ніж Мерапі, але візуально здається, що навпаки:

Вулкан Мербабу (3144 м):

В останній (четвертий) раз Мерапі пощастило бачити з літака. Коли я вилетів з Джок'якарти в Сингапур, літак зробив таке коло, що було видно Мерапі, а пізніше ще й вулкани Субінг і Сіндоро. Вершина Мерапі з ілюмінатора: