Віденська сецесія, ч.1: Сецесіон

 Межа ХІХ - ХХ століть стала переломним моментом в історії мистецтва і архітектури європейських країн. 1897 рік - рік заснування Віденського Сецесіону - стає важливою віхою, яка поклала початок новому стилю в Австро-Угорській імперії. Вишуканий стиль сецесіону став надзвичайно популярним. У витворах лідерів нового руху ця потужна творча енергетика породила багато нових художніх прийомів. Вони стали передовими факторами щойно заснованого стилю - модерну. Невимушеність поетичного та музичного бачення в кінці ХІХ століття увірвалася у живопис, у скульптурну пластику і в архітектуру, змусивши масу і простір створювати поетичні та музичні образи. Серед відкривачів нового стилю, які створили перші зразки модерну вже в масштабі цілої споруди, були бельгійські архітектори В. Орта, П. Ханкар та А. Ван де Вільде, яких знали, як успішних графіків та майстрів прикладного мистецтва.

Салон творів нового стилю, відкритий у 1895 році в Парижі, оформлений бельгійцем А. Ван де Вільде, названий "Art nouveau" (ар-нуво - "нове мистецтво") демонстрував художні новації модерну. Його назва дала термін, яким новий стиль почали називати у Франції, а потім і в інших країнах. У 1890-х роках у деяких країнах Західної Європи виникли об'єднання художників і архітекторів - прибічників нового стилю. Слово "Secession", яким називали себе ці об'єднання, походить від латинського слова, що означає відхід, вихід, розкол. Таким чином, термін "Сецесіон" у його мистецькому сенсі означав відхід, відділення, відмежування від загальноприйнятих художніх норм та прийомів.

Перший Сецесіон виник у Мюнхені в 1892 році. Потім словом "Secession" почали називати створене у Відні в квітні 1897 року Товариство художніх діячів Австрії. Дуже швидко ці назви почали використовувати для визначення того нового стилю, що активно пропагувався членами Сецесіону. Мюнхенський Сецесіон видавав журнал "Jugend" ("Юність", "Юнацтво"), в якому активно презентував новий стиль. Дуже швидко назва журналу перетворилася на мистецький термін "Jugendstil" - "югендстиль", "стиль Югенд". У німецькомовних країнах цей термін набув великого розповсюдження.

Одним з яскравих програмних творів нового стилю стала виставкова зала Віденського Сецесіону, збудована у 1897 - 1898 роках. Її автор, архітектор Йозеф Марія Ольбріх, був одним із засновників Сецесіону у Відні і залишався його провідним діячем та стильовим лідером аж до своєї передчасної смерті у 1908 році.

"Архітектура Ольбріха, яка сяяла позолотами та мозаїчним облицюванням, виявляючи магію природи, справила стійкий виплив на його сучасників. Вона спонукала багатьох до наслідування..." - писав Г. Фар-Беккер в книжці "Мистецтво модерну".

Над входом до будівлі Віденського Сецесіону розміщений надпис хроніста Сецесіону, угорця Л. Гевезі: "Der Zeit ihre Kunst - der Kunst ihre Freiheit" ("Часові своє мистецтво - мистецтву його свободу").

Споруда Віденського Сецесіону - унікальна пам'ятка своєї епохи, в якій послідовно втілився девіз, написаний над входом. Його позолочений ажурний купол, сплетений з металевого листя та квітів, контрастуючи з оточуючими чотирма масивними вежами, символізував відхід від загальноприйнятих архітектурних канонів, який декларувався самою назвою Сецесіону. Цей купол унікальний, неповторний.

При підготовці розповіді використані матеріали книги Світлани Біленкової "Архітектура Чернівців"

ПРОДОВЖЕННЯ - ТУТ

Коментарі

Дуже дякую!
цікаве джерело інформації - книжка про Чернівці - до посту про Відень (я розумію, що звідти ти брав інфу про зародження модерну взагалі). Але всеодно забавно :)
Ага! Там в тій книжці майже вся архітектура Відня описана! :) Саме по ній, до речі, я і вивчав Відень, бо інших джерел не мав.
тільки Відня? Чи там взагалі весь світ? :)
Чернівці, Відень і трохи Лєнінграду :)
а той яким боком? :)
Бо дослідження архітектури Чернівців допомагав Біленковій здійснювати професор Пунін з північної столиці.
бідний професор, в Пітері та з такою-то хвалімією :) Всі ж думають, що очєпятка :)
Професор той, між іншим, вважає Чернівці одним з найкращим містом у світі! :0)
та я й не сумніваюся. Підозрюю порівняння в книжці Чернівці з Віднем та Пітером не на корсить двох останніх :)
Вони, принаймні, на рівних :)