Унівська лавра

Свято-Успенська Унівська Лавра Студійського уставу -  один із найдавніших монастирських комплексів України, центральна обитель Галицької єпархії впродовж XIV—XVIII ст.ст., осередок чернечого життя монахів Студійського уставу, унікальний архітектурний ансамбль-пам'ятка. Розташована в селі Унів Перемишлянського району Львівської області.

З 14 століття в Уневі діяв монастир Успення Богородиці з оборонними мурами, спершу православний, 1700—1790 — належав до Василіянського Чину. Відомо, що в цьому прекрасно збереженому оборонному монастирі в 1606 р. перебував Іван Вишенський і написав там “Посланіє до стариці Домініканії”. Зведено споруду, скоріше за все, в XV ст. У 18 ст. - це один з важливіших монастирів у Галичині, згодом занепав. В 1919 митрополит А. Шептицький переніс до Унева осередок Студитів з осідком ігуменату. Тут розвинуто було серед іншого малярську школу, палітурню, а з 1935 друковано церковно-релігійний місячник «Промінчик Сонця Любови». За радянської влади Успенську Лавру перетворено на в'язницю, а монастирські будинки на будинок відпочинку для старших осіб, також за радянської влади там була психлікарня.