Токи

Попередня стаття
Білий Камінь
Наступна стаття
Товтри і меандри Північної Бесарабії

Село Токи з замком Збаразьких-Вишневецьких розташований на річці Збруч - колишньому кордоні двох імперій. Сьогодні це - Підволочиський район Тернопільської області. Сам замок стоїть безпосередньо на колишньому кордоні - на вершині кам'яного пагорба на острові (нині півострів), з усіх боків оточений широким ставом, утвореним на старому руслі річки Збруч. Зараз вже важко встановити його територіальну належність: чи то село Токи Тернопільської області, чи то село Ожигівці Хмельницької області. Навіть в сучасних джерелах замок називають як Токівським, так і Ожигівським.


Замок збудований наприкінці XVI століття брацлавським воєводою Янушем Збаразьким. Спорудження замку, який мав стратегічне значення, згадується в історичних джерелах кінця XVI - початку XVII століття. Сама місцевість наче запрошувала побудувати над Збручем укріплення, яке б служило надійним захистом від ворогів. Щоб надати споруді могутності і неприступності, перед замком вибрали стільки землі і каменю, що води ставу підступили до самих кам'яних скель, використаних як фундамент. Башти замку з'єднувалися між собою оборонними мурами.

1631—1744 належав Вишневецьким, після смерті останнього представника роду — Чарнецьким і Матковським. У 1648 році Токівський замок захопило козацьке військо, у 1675 році — зруйнували турки. Відбудовувався і утримувався у належному стані до кінця XVIII століття.

Мури замку — неправильний трикутник із трьома вежами на кутах: одна — п'ятикутна, дві — півкруглі. Кожна вежа мала в нижній частині два ряди стрільниць, верхні частини займали каземати. Доступ до фортеці здійснювався через підйомний міст, який охороняла ще одна — надбрамна вежа.

З втратою оборонного значення 2 вежі й значну частину мурів поступово розібрали на господарські потреби. Східну башту до основи розібрали під час Першої світової війни (під час перебування російської армії проклали дорогу між Волочиськом і Підволочиськом), а західну вже в 1950-х роках.

Нині зберіглися руїни п'ятикутної вежі й частина фортечного муру.

В селі є церква Преображення Господнього, збудована у 1902 році за проектом Василя Нагорного:

Дерев'яна дзвіниця церкви:

Козацький хрест на церковному подвір'ї:

Пам'ятник загиблим за волю України:

В селі будується нова церква:

Попередня стаття
Білий Камінь
Наступна стаття
Товтри і меандри Північної Бесарабії