Стіна: зворушливі краєвиди, Замкова гора, козацький цвинтар

Попередня стаття
Гнатків: музей теслярства

Стіна була для мене найбільш очікуваною локацією подорожі «Туристичними шляхами Українського Поділля». Можна сказати, що її присутність у тріп-листі зіграло головну роль в тому, що я вирішив приєднатися до поїздки організованої Агенції регіонального розвитку Таврійського об'єднання територіальних громад. Враження від Стіни перевершили очікування. Навіть при тому, що йшов дощ і не виходило гарних фото. І попри відсутність достатньо часу, щоб подивитися усе, чим цікаве село. Зрозумів те, що для того, щоб побачити всі цікавинки Стіни, треба мати принаймні цілий світловий день. А ще бажано, заночувати тут.

На під'їзді до села зустрічає великий арт-об'єкт над урвищем:

Нас зустрічає шикарним короваєм староста Стіни Іван Заяць

Ще один арт-об'єкт поруч - жива "картина" з краєвидом Стіни:

А краєвиди навколо - дійсно Карпатські! Ось така панорама відкривається з оглядового майданчика біля в'їзду до села:

Через долину річки Русава видно декілька пагорбів. Один з них - це Замкова гора, де у 17 столітті стояла фортеця тодішнього міста Янгород (стара назва Стіни). Зараз на місці замку можна побачити Миколаївську церкву та старовинний козацький цвинтар. 

На цьому фото добре видно цвинтар перед церквою. Ще за день до нашого приїзду це були суцільні хащі. У день, коли ми приїхали, місцеві мешканці за ініціативою засновника краєзнавчого порталу "Україна Інкогніта" Романа Маленкова та за підтримки влади Томашпільської громади розчищали цвинтар від чагарників. Незважаючи на дощ, за півдня активісти розчистили 2/3 цвинтаря.

Екскурсію Стіною провела нам активна мешканка села Валерія Маланська. Ця молода дівчинка, яка є студенткою Міжнародного гуманітарного університету в Одесі, розповіла нам про історію села та його пам'ятки, а також про зайняття, якими славляться мешканці Стіни. Так, вони виготовляють надзвичайно смачний хліб, олію та... найякісніший самогон, який мені доводилося куштувати. 

Ми довго спускаємося автобусом у долину річки Русава, а потім - ще довший підйом нагору до місця, з якого ми підемо на Замкову гору. З вікна автобуса я звернув увагу, наскільки багато у Стіні автентичних подільських хаток! Кожна з них вже сама по собі є музейним експонатом. Маю мрію спеціально приїхати у Стіну, щоб роздивитися кожну з них.

Дорога на Замкову гору йде високим гребнем. З обох його боків - каньйони річки Русава. Внизу - хатки, за ними - неповторні, майже карпатські краєвиди:

Нарешті, дійшли до Замкової гори. На місці замку 17 століття зараз стоїть Свято-Миколаївська церква. Церква збудована у ХІХ столітті. Поруч - дзвіниця і капличка.

Фасад церкви має неоготичне обрамлення:

Огорожа храму нагадує, що тут колись стояв замок. Церковний мур, очевидно, виготовлений із замкового каміння:

Капличка біля церкви:

Я ж найбільше мріяв побачити козацький цвинтар за церквою на Замковій горі. Відразу ж зустрів Романа Маленкова з "Ukraina Incognita", який організовував процес розчистки цвинтаря.

Незважаючи на дощ, робота кипіла. І вже до полудня кладовище було майже розчищене і отримале привабливий вигляд.

Велика кількість хрестів - так звані "козацькі". Але і є поховання звичайних мешканців. Найстаріші хрести на цвинтарі походять, орієнтовно, з 17 століття.

Як би дивно це не звучало, але на наших очах став доступним для відвідування новий об'єкт, який вартий того, щоб приїхати до Стіни!

Ми ж поверталися до автобусу, насолоджувалися неповторними краєвидами і феноменально чистим повітрям. Як з'ясувалося з розповіді Валерії, ми сьогодні побачили лише частину з усього цікавого, що в у Стіні. Виявляється, що в селі ще є печери з давніми надписами на стінах, центр вишивки, печі для випалювання вапна, пасіка, олійна та безліч автентичних подільських хат. А ще тут розвинуті традиції вінкоплетіння та випікання смачних паляниць. 

Наприкінці мандрівки селом ми мали пригощання від місцевої громади. Спробували паляницю з кропом та яйцем, борщик, печеню з бабкою, шашлик з баранця та місцеву горілку. Для кожного з нас зробили пакетики, куди поклали пляшку місцевого вина, олії та шматочок паляниці.

Дуже раджу приїхати до Стіни хоча б на один повний день, щоб оглянути максимально цікавинок села. Залишаю тут контакти, які знадобляться вам, якщо вирішити відвідати Стіну:

Валерія Маланська, гід і краєзнавець:

- телефон: +380686457678

- інстаграм: https://www.instagram.com/_malanska

- youtube-канал про Стіну: https://www.youtube.com/@_malanska

Центр ткацтва у Стіні: https://www.facebook.com/ecovereta 

Youtube-канал Екоцентру у Стіні: https://www.youtube.com/@eco-centerstina 

Інстаграм, присвячений Стіні: https://www.instagram.com/stina_village/ 

Попередня стаття
Гнатків: музей теслярства