Стара Прилука: майже Маріїнський палац з мавританськими інтер'єрами

Попередня стаття
Гальчин
Наступна стаття
Товтри і меандри Північної Бесарабії

Палац в Старій Прилуці (Липовецький район Вінницької області) - найпривабливіша панська резиденція на Вінниччині. Його часто називають копією Маріїнського палацу у Києві і приписують його авторство знаменитому італійцю Бартоломео Растреллі. Останній, насправді, ніколи не бував на Вінниччині, а цей шикарний необароковий палац спроектував польський архітектор Кароль Маєвський. Найцікавіше в палаці - це навіть не його зовнішній вигляд, а мавританські інтер'єри всередині. Добиратися в Стару Прилуку доволі просто: з Вінниці сюди курсує 5 пар автобусних рейсів на день. Зручно одночасно відвідати і Нову Прилуку, де також зберігся панський маєток і симпатична модернова лікарня.

Прилука (Прилуки) - одне з найстаріших поселень в Україні. Воно перше згадується у 1146 році в Іпатіївському літописі, тоді вона належала князю Володимиру Галицькому. Відомо, що у XVI столітті Прилука належала Збаразьким. Один з них, брацлавський воєвода Януш Збаразький побудував тут укріплений замок, і Прилука завдяки цьому перетворилася на містечко. Наступним власником був син Януша і Ганни Четверинської, краківський каштелян Єжі Збаразький, який переїхав до Пілявців і покинув маєток в Прилуці.

В середині XVIII століття Прилука становиться власністю Боженських. Олександр Боженський збудував в містечку великий палац і заклав парк. Він розводив в Прилуці породистих коней, а його донька графиня Гонората Боженська збудувала тут костел св. Анни та Преображенську церкву. Олександр відрізнявся марнотратством і врешті решт був змушений продати резиденцію Владиславу Здзєховському. У 1870-х роках син Владислава Чеслав Здзєховський перебудовує палац за проектом архітектора Кароля Маєвського.

Його син, також Чеслав, який вів розгульне життя в Києві і перед тим розпродав всі цінності маєтку, продав палац Сергію Мерінгу - сину київського лікаря і підприємця Федора Меринга. Він і став останнім власником резиденції. Сьогодні в палаці квартирується школа-інтернат.

Після пишних барокових фасадів ще в більший шок відчуваєш, коли потрапляєш у середину палацу. Інтер'єр, оформлений в мавританському стилі, нагадує арабських шейхів і турецьких султанів.

Стеля у вестибюлі першого поверху:

Двері:

Оформлення стіни кахлем:

Підлога першого поверху:

Дерев'яна стеля в бібліотеці:

Сходи на другий поверх:

Стеля другого поверху:

Стеля в залі урочистостей:

Елементи фасадів палацу:

Навколо палацу на березі річки Десна розкинувся старий парк.

Преображенська церква, що входить в ансамбль, збудована у 1819 році графинею Гоноратою Боженською.

Ймовірно, колишня католицька капличка, або залишки костелу св. Анни, 1805 р.:

Дитячий майданчик інтернату:

Попередня стаття
Гальчин
Наступна стаття
Товтри і меандри Північної Бесарабії