Сорокоденна гора - місце Спокуси Ісуса Христа

На захід від Єрихону на Західному березі річки Йордан височіє Сорокаденна гора (гора Спокуси, гора Каранталь), де, за переказами, Ісус Христос постив сорок днів після Хрещення Іваном Хрестителем при Віфаварі, де його спокушав диявол. Зараз в скеліх цієї гори розташований грецький православний монастир Спокуси (монастир Каранталь).

Євангеліє описує епізод Спокуси Христа так: Ісус же, повен Святого Духа, повернувся з-над Йордану, і Дух повів його в пустиню, де сорок день його спокушав диявол; і протягом тих днів Ісус не їв нічого. Коли ж вони скінчились, він зголоднів. А диявол йому й каже: «Якщо ти Син Божий, скажи оцьому каменеві, щоб став хлібом.» Ісус озвався до нього: «Писано, що не самим лише хлібом житиме людина.» Тоді диявол вивів його високо, показав йому в одну мить усі царства світу, і сказав до нього диявол: «Я дам тобі всю цю владу й славу їхню, бо вона мені була передана, і я даю її, кому захочу. 7 Тож коли ти поклонишся передо мною, вся твоя буде.» Ісус у відповідь сказав до нього: «Писано: Ти будеш поклонятись Господові, Богові твоєму, і йому єдиному служити.» Потім він повів його в Єрусалим, поставив на наріжнику храму й сказав до нього: «Коли ти Син Божий, кинься звідсіль додолу, писано бо: Він ангелам своїм велітиме про тебе, щоб тебе зберігали, і: вони знімуть тебе на руки, щоб ти, ногою своєю не спіткнувсь о камінь.» Але Ісус озвавсь до нього: «Сказано: Не спокушуватимеш Господа, Бога твого.» І скінчивши всі спокуси, диявол відійшов від нього до якогось часу.

До монастиря можна піднятися з Єрихону (з розкопок Тель-Єрихон) канатною дорогою довжиною 1300 метрів, побудованою у 1998 році австрійсько-швейцарською компанією:

Вершина Гори Каранталь за часів Маккавеїв звалася Дук - спостережний пункт. На ній була твердиня в якій був вбитий Симон Маккавей - останній з Маккавеїв. Перший монастир був побудований за часів Візантії у 6-му столітті нашої ери над печерою, де за християнською традицією, Ісус Христос провів сорок днів і сорок ночей у пості і молитві та спокусах сатани. Монастир отримав свою назву від гори, яку перші християни назвали «Гора Спокус».

Монастир Спокус був визнаний Святою Оленою в якості одного з «святих місць» під час її паломництва у 326 р. н. е. У 630-х роках Палестина, в тому числі і Єрихон були завойовані арабами ісламського халіфа Умара ібн аль-Хаттаба. Коли хрестоносці відвоювали цю область у 1099 році, вони побудували дві церкви на цьому місці: одну в печері на пів-дорозі до скелі, а другу на вершині гори. Вони називали це місце «Mons Quarantana» (від Quaranta — сорок), тобто за кількістю днів перебування там Ісуса у пості.

Земельна ділянка, на якій побудований сучасний монастир, була придбана грецькою Православною Церквою у 1874 році. У 1895 році монастир був побудований навколо печері з каплицею. Три православні ченці доглядають за монастирем та проводять відвідувачів.

Грот, де згідно традиції 40 днів молився Ісус:

Рельєф гори Спокус:

Вид з гори на Мертве море:

Вид з Сорокаденної гори на Єрихон: