Weekeng у Полтаві

В одні з червневих вихідних відвідав Полтаву на запрошення своєї подруги Інни, з якою ми у розпал пандемії у 2021 році відвідували Бразилію. Звичайно, я був у Полтаві багато разів, але з кожним новим візитом відкриваю це місто по-новому. Та було і зараз. Вперше відвідав садибу-музей Котляревського, район Поділ, прогулявся берегом Ворскли та познайомився з місцевою кухнею.

Привіт, Полтава!

Пока фотографував пам'ятки на Івановій горі, Інна фотографувала мене:

Біла альтанка - один із символів міста, споруджена вперше в 1909 році на честь 200-ліття Полтавської битви.

Свято-Успенський кафедральний собор на Івановій горі є визначною пам'яткою козацького (українського, мазепинського) бароко 2-ї половини XVIII століття.

У 1934 році собор було зруйновано московсько-більшовицькими окупантами. Вціліла лише дзвіниця. З з 1999 по 2005 року проводилися роботи з відновлення собору. 

Щасливий від того, що знову у Полтаві)

Вид на район Першотравневого проспекту та храм Віри, Надії та Любові:

Цього разу вперше відвідав комплекс садиби Івана Котляревського, в якому влаштовано музей літературно-меморіальний музей засновника нової української літератури. 

Затишний меморіальний комплекс у самому серці стародавньої Полтави складається з батьківської хати поета, повітки, комори та колодязя-журавля. 

Пам'ятник Івану Котляревському на території садиби:

Комора садиби:

В часи митця садиба містилася поблизу міських фортечних споруд, на Успенській вулиці — тодішній центральній вулиці міста. Хату придбав 1751 р., як зазначається у купчій, дід Котляревського Іван, на той час диякон Успенського собору. В цьому будинку великий поет Іван Котляревський народився і помер.

Відтворення комплексу здійснювали за акварельним ескізом Т. Г. Шевченка (був тут у 1845 р.), на якому хату зображено від Ворскли на тлі Успенського собору; літографії художника Р. Мелліна, де будинок показано від воріт; за спогадами сучасників та за планом садиби 1837 р., знайденим у Полтавському обласному архіві.

Стара піч в інтер'єрі:

Письмовий стіл поета:

Кухня:

Інна дуже наполягала на цій фотці:

Будинок Полтавського губернського земства - найдосконаліша спорода у стилі українського модерну:

Випадково знайшли на вул. Пилипа Орлика мистецьку крамницю-кав'ярню "100 доріг":

Ціни дуже демократичні: за 100 грн. випили по коктейлю. У кав'ярні - багато виробів мистецтва: від картин до скульптур:

Два півні на вході до крамниці:

Вироби з дерева від місцевих майстрів:

Старі будинки і дворики на вул. Пилипа Орлика:

Будинок з дерев'яним ганком:

Дуже люблю цей вказівник на вул. Спаській:

Знайшли цікавий оглядовий майданчик в кінці вул. Конституції:

Вид з майданчику на Хрестовоздвиженський монастир:

Класицистичний палац на вул. Спаській:

Забудова вулиці Стрітенської:

Комунальник у колодязі та котик у Сонячному парку:

Будівля Національного банку - чудовий приклад модерну:

Особняк у стилі українського модерну на вул. Небесної Сотні по дорозі на Поділ:

Завітали у ресторан української кухні "Козачка" по дорозі на Поділ:

Інтер'єри і кухня - просто фантастика!

На наступний день вирішили прогулятися райончиком Поділ та берегом Ворскли. Полтавський Поділ - це зовсім не Поділ у Києві, але тут трапляються цікаві зразки міжвоєнної архітектури:

Забудова полтавського Подолу:

Вид на Ворсклу з мосту на вул Миру на Подолі:

Хрестовоздвиженський монастир та міський пляж:

Вид на Ворсклу з іншого боку мосту:

Забудова в районі залічничного вокзалу "Полтава-Південна":

Наприкінці прогулянки вирішили прогулятися берегом Ворскли:

 

Інші розповіді про Полтаву:

Губернське земство

Іванова гора

Хрестовоздвиженський монастир

Ансамбль Круглої площі