Пилипець - автентичне закарпатське село під Боржавою

Пилипець - одне з найбільших сіл у Міжгірському районі Закарпаття. Відомий, передусім, серед любителів зимового відпочинку, гірськолижників та сноубордистів. Підйомник з села доставляє любителів активного спорту на гору Гимба. Тут закінчується гірський пішохідний маршрут полониною Боржава, що починається у Воловці.

Вперше ми відвідали Пилипець з родиною у 2012 році під час подорожі Закарпаттям, тоді ми дивилися в селі лише дерев'яну церкву Різдва. Але цього разу, влітку 2022 року після походу Боржавським хребтом, Пилипець відкрився для мене наново. Крім чудового дерев'яного храму у селі - купа автентичних садиб з дерев'яними будинками під червоним черепичним дахом. На околиці села є знаменитий водоспад Шепіт. А ще тут в перше в Україні я побачив типовий транспорт Південно-Східної Азії і Африки - тук-тук. 

Спускаємося з полонини Боржава і потрапляємо до Пилипця. 

Хатки в селі - дуже автентичні: дерев'яні з високим черепичним дахом. Подивіться самі:

Подвір'я - охайні і дуже гарно оформлені:

Сучасний глемпінг для мандрівників:

А ось і перший тук-тук, який побачив в Україні. Ні, це не Індія, це - Пилипець!

Музей у Пилипці має несподівано смішну назву:

Традиційні для Карпат наприкінці літа скоп сіна:

За калиткою і двоповерховим парканом заховався злий пес, який розірве будь-кого, кто не бачить паркан))

Головна пам'ятка Пилипця - церква Різдва Пресвятої Богородиці - дерев'яний храм закарпатської школи народної архітектури, зведена у 1762 році. Про неї розповім більше.

Розкішну барокову церкву Різдва Пресвятої Богородиці збудували із смерекових брусів з 1759 до 1762 року. Певна перебудова могла 40 відбутись у 1841 році (табличка з цією датою прибита на північній стіні нави), ремонти проводились у 1941 та 1961 роках. У 1979 році церкву перекрили новою дранкою.

Церква зведена з двох зрубів, є тридільною з рівноширокими зрубами нави і бабинця, накритими одним високим двосхилим дахом, і меншим східним зрубом, перекритим нижчим двосхилим дахом. Побудована з ялинових брусів, кутові з'єднання виконані "в ластівчин хвіст" без випуску.

Пам'ятка з усіх боків оточена піддашшям, що спирається на фігурні випуски вінців типу "качур". До західної стіни бабинця примикає відкритий ганок на різьблених стовпчиках.

Над ганком вище піддашшя західний зруб оточений ажурною аркадою, над якою піднімається невисока квадратна в плані каркасна вежа з барочним багатоярусним завершенням. Стіни вежі в нижній частині покриті гонтом, у верхній, з декоративним циферблатом, ошальовані вертикально дошками.

Піддашшя, дахи і стіни над піддашшям також покриті гонтом. Завершення вежі покрите лемешем, забарвленим в червоний колір.

Поруч стоїть монументальна дерев'яна дзвіниця, збудована, можливо, у 1758 році. Нижній зрубний ярус вкриває опасання, верхній ярус обшито дошками і завершено восьмисхилим наметом.

Влітку 2022 року церква була в риштуваннях:

Більш нова православна церква поруч:

А ми продовжимо прогулянку селом і будемо розглядати автентичні хатки:

Закарпатські скопи сіна і одеська білизна: бачили колись таке одночасно?

Як ідеально складені дрова!

Киця охороняє стару хату:

Вид на Боржавський хребет з Пилипця:

На південній околиці села є ще одна стара дерев'яна дзвіниця:

Ще далі - водоспад Шепіт, який входить у маршрут полониною Боржава:

Фотки з Пилипця з подорожі 2012 року: