Нойшванштайн

Замок Нойшванштайн (нім. Schloß Neuschwanstein, «Нова лебедина скеля») – найвідоміший замок не лише в Баварії, а й в усій Німеччині, а може й в Європі. Він є найбільш часто фотографованою і найбільш відвідуваною туристами будівлею в Баварії. Замок був побудований у 1869-1886 роках королем Баварії Людвігом II, який отримав у народі прізвисько "казковий король" через красу побудованих ним замків. Справжнім "замком" Нойшванштайн ніколи не був, оскільки оборонної функції не ніс. Це просто неймовірно красива примха короля.

Нойшванштайн розташований трохи вище від замку Хоеншванґау (село Шванґау) поблизу міста Фюссен в регіоні Альгой посеред баварських Альп. Як дістатися до Шванґау, ми вже обговорювали у вчорашній розповіді. До самого замку Нойшванштайн простіше буде піднятися пішки, дорога займе 30 – 40 хвилин. «Простіше» - це досить умовно, бо від замкових кас, які розташовані в Швангау, до Нойшванштайна возить автобус. Але навіть у будні дні черги на нього такі, що ви ризикуєте провести в них півдня, не встигли нічого подивитися. Не набагато менші і карети-фіакри, які доставляють туристів до замку. Так що найшвидший варіант – пішки догори!

Будівництво було розпочате в 1869 році королем Людвігом II Баварським, відомим як Божевільний Людвіг поблизу замку Хоеншванґау, побудованого батьком Людвіга II, Максиміліаном II Баварським.

За попереднім планом замок мав бути присвячений лицареві Лоенгріну і задумувався як триповерхова готична фортеця. Але в підсумку ідеалістичні погляди Людвіга на життя штовхнули його на дивовижний на ті часи крок – замість архітектора запросити художника-сценографа. Ось так і вийшов «казковий замок».

Щоб здійснити свою мрію король Людвіг II наказав на цьому місці шляхом вибуху скелі опустити плато приблизно на 8 метрів і створити тим самим місце для спорудження «казкового палацу». Після будівництва дороги і прокладки трубопроводу 5 вересня 1869 був закладений перший камінь для будівництва величезного замку. Воно було доручено придворному архітектору Едуарду Ріделю. А мюнхенський майстер Крістіан Янк втілював його плани в художні види, т. зв. «Ведути» (живописні зображення).

У 1869-1873 роках були побудовані ворота. Приватні покої короля на 3 поверсі, а також комфортабельні приміщення на 2 поверсі сприяли зручності всієї будови.  

Починаючи з 1873 року будівельні роботи велися в дуже напруженому темпі. При зведенні замку використовувалися найсучасніші на той час технології. В будівництві була задіяна передова техніка. Наприклад, щоб полегшити транспортування матеріалів на будівельний майданчик, у його західній частині був побудований паровий кран. Для тих же цілей використовувалися локомобілі - пересувні парові двигуни, прототипи автомобілів. За них відповідала "Баварська ревізійна комісія з парових котлів".

Крім того, останні досягнення техніки були встановлені й у самій будівлі, будучи невидимими для глядача. Серед них - водопровід на кожному поверсі, центральне парове опалення, електрична система телефонів і т.д. Все це функціонувало ще за життя Людвіга II й забезпечувало комфортне перебування короля в замку.

У 1883 році будівництво палацу було завершене, було закінчене також оздоблення 1, 2, 4 та 5 поверхів. Навесні 1884 року король вже міг жити в своїх покоях на 4 поверсі, де Людвіг II провів чверть усього часу за останні два роки до своєї смерті.

Людвіг II не шкодував грошей на будівництво свого замку Нойшванштайн. Над ним працювали найкращі майстри, скульптори, живописці. Щоправда, повністю закінчити будівництво королю так і не вдалося. Будівництво було зупинено у 1886 році з причини арешту короля й оголошення його душевнохворим. Наприклад, не була побудована головна башта замку з церквою висотою 90 м, яка повинна була підніматися над усіма будівлями.

11 червня у Нойшванштайні, де він проживав уже декілька років, були зачитані пункти обвинувачення. Першим пунктом було те, що Людвіг II побудував надмірну кількість "нікому не потрібних" замків, витративши величезну кількість грошей з державної скарбниці. Крім того, його звинуватили в гомосексуалізмі. 14 червня король разом зі своїм психіатром загинув за нез'ясованих обставин ( був знайдений мертвим у воді Штарнберзького озера), і так і не зміг побачити свій замок у завершеному вигляді.

Проте зараз тисячі туристів мають можливість насолоджуватися справжнім архітектурним шедевром. Щодня замок Нойшванштайн відвідують близько 6000 осіб. І, напевно, не треба володіти особливим красномовством, щоб пояснити, що ж приваблює усіх цих людей.

Основна причина популярності замку серед туристів - його приголомшлива фотогенічність. Піднімаючись по схилах прилеглих гір, ви можете знайти сотні різних ракурсів для зйомки.    

Основний оглядовий майданчик - міст Маріенбрюке, куди автобуси і привозять усіх туристів.

Класичний вид на замок з Маріенбрюке:

Ще більш неповторний вид на замок буде, якщо зібратися на високі скелі, перейшовши міст Маріенбрюке:

Замок став джерелом натхнення при будівництві замку Сплячої красуні в Паризькому Діснейленді. Видом на Нойшванштайн був зачарований Чайковський - і саме тут, як вважають історики, у нього народився задум балету «Лебедине озеро».

Водоспад поблизу замку:

Вид з замку на Альпи і Хоеншвангау:

Від з замку на Фюссен і околиці: