13.06.2025 Під час подорожі Північною Бессарабією ми з моєю старшою донькою Маргаритою завітали у це фантастичне місце на північному сході Чернівецької області, неподалік села Нагоряни. Тут розташована одна з найвражаючих природних локацій Дністровського каньйону — місце впадіння двох невеликих річок, Сурша і Сара-Лунга, у Дністер. Попри віддаленість і відсутність туристичної інфраструктури, це місце вважається одним із наймальовничіших усього середнього Подністров’я.
Щоб побачити цю унікальну географічну точку, потрібно проїхати все село Нагоряни (колишній Кельменецький район) до його північно-західної околиці. Як тільки закінчиться асфальтована дорога, варто залишити авто і пройтися пішки близько 200–300 метрів стежкою до урвища над каньйоном. Якщо ж ви готові до довшої, але не менш захопливої мандрівки — краще починати з боку Ленківців. Кажуть, що саме з тієї сторони відкривається найкращий панорамний вид. Від Ленківців до точки впадіння доведеться пройти близько 7 км пішки.
У цій точці Дністер приймає одразу дві притоки. Перша — Сурша — впадає прямо у могутню ріку, утворюючи глибокий звивистий меандр. Друга — Сара-Лунга — вливається у Суршу трохи вище за течією.
Спускаємося вниз до місця впадіння Сурши у Дністер:
Біля впадіння Сурши в Дністер утворюється мис Лука-Врублівецька:
Спустившись вниз до Сурши, можна побачити одразу три річки, які протікають у вузьких ущелинах із крутими скелястими берегами.
З протилежного боку добре видно Козячі скелі — унікальні вапнякові утворення на хмельницькому березі, біля села Яруга. Вони додають композиції драматизму й відчуття дикої первозданності.
Усі три річки прорізають круті береги Подністровської височини. Місцями схили нагадують мініатюрні Гранд-Каньйони: вапнякові тераси, що оголюються при низькій воді, змінюються ярусами степової рослинності. Особливо гарно тут восени — червоно-жовті кольори трав контрастують з бірюзовою водою й сіро-білими скелями.
Береги Сурши:
Під час прогулянки цією місцевістю можна побачити чимало вражаючих природних утворень. Найперше привертають увагу меандри річки Сурша — різко вигнуті вигини її русла формують глибокі затоки, що врізаються в береги та створюють враження справжнього гірського каньйону. Скелясті урвища, характерні для всього Дністровського каньйону, демонструють горизонтальні нашарування вапнякових і піщаних порід, оголені внаслідок тисячолітньої дії води.
Протилежний беріг Сурши з боку Ленківців:
Окремої уваги заслуговує точка, де Сара-Лунга вливається у Суршу — це місце вважається однією з найефектніших природних панорам Подністров’я. Місцевість прикрашають дикі ягоди, латаття, очерет і степові трави, які створюють красиву передню перспективу для фотографій. З деяких точок відкриваються далекі краєвиди, де на десятки кілометрів видно зелені узгір’я, поодинокі сільські хати та синю стрічку Дністра, що губиться за горизонтом.
Сара-Лунга впадає у Суршу:
Оскільки поблизу немає жодної інфраструктури, вирушаючи в подорож, варто подбати про воду та їжу. Також обов’язково потрібно мати зручне взуття, придатне для пересіченої місцевості, адже стежки тут звивисті, а спуски до річки — кам’янисті. Для поціновувачів фотографії або просто любителів зберегти спогади, знадобиться телефон чи камера з ширококутним об'єктивом — краєвиди тут справді неймовірні.
Якщо хочете побачити Дністер не з типової туристичної точки, а з абсолютно дикого і величного боку — ця локація між Нагорянами і Ленківцями має бути у вашому маршруті. Особливо в кінці вересня або на початку жовтня, коли фарби осені роблять цю місцевість ще більш кінематографічною.
Сподобався пост? Поділись з друзями!
