Копенгаген

Під час подорожі Данією ми не могли обійти боком столицю Копенгаген. Багато разів я писав про те, що не люблю столиці і надаю перевагу провінційним містечкам. Але Копенгаген особливий: тут є і королівська столична велич, і старовинний дух історичного міста, який найкраще відчувається на набережній каналу Нюхавн.

Ми присвятили Копенгагену два дні по пів дня. З моїм темпом – це більш ніж достатньо. Хоча я і отримав купу нарікань від друзів мандрівників, що я ввожу в оману читачів тим, що данську столицю можна подивитися за один день. Але якщо не ходити по музеях і ресторанах – це повністю нормальний термін.

Почнемо із знаменитої Русалоньки з казки Андерсена. Маленька її скульптура на набережній збирає натовпи людей. Важко побачити в ній щось надзвичайне (так само, як і в «пісающєму хлопчику» в Брюсселі), але Русалонька – безумовний символ Данії.

Поруч з Русалонькою – велика бастіонна фортеця Кастеллет у формі п’ятикутної зірки, яку заклав король Крістіан IV у 1626 році.

Серце королівського Копенгагена – палацовий комплекс Амалієнборг. Пам’ятка у стилі рококо є зимовою резиденцією короля Данії. Біля входу в королівський корпус – почесна варта, яка урочисто міняється кожні півгодини.

Дивуюсь, як вони витримують спеку в таких капелюхах! 

Ансамбль Амалієнборга вдало доповнює церква Фредеріка (або Мармурова церква):

Ще один королівський палац, Крістіансборґ, розташований на острові Слотсгольмен у центрі Копенгагена. До 1794 року він був головною резиденцією данських монархів, а сьогодні королівська родина використовує тут лише декілька приміщень. Сьогодні у стінах палацу – парламент, уряд і Верховний Суд.

Неподалік від головного вокзалу розташована Ратушна площа. Серед декількох величних неоготичних будівель виділяється будівля ратуші з червоної цегли. 

В її приміщення може зайти кожний охочий і насолодитися неповторними інтер’єрами ратуші.

Від Ратушної площі на північний схід веде найдовша пішохідна вулиця Європи – Strøget. Нічого особливо цікавого на ній немає. Звичайна торгова вулиця з архітектурним вінегретом без жодної родзинки.

А ось бічні вулички – набагато цікавіші:

Набережна Нюхавн («Нова гавань») – найцікавіше і найяскравіше місце в Копенгагені. Обидва береги каналу забудовані кольоровими старовинним будинками 17-18 століть. Тут швартуються парусно-моторні шхуни рибалок зі старовинними назвами.

З причалу Нюхавна можна взяти прогулянкову екскурсію каналами Копенгагена. Під час плавання можна оглянути практично все місто. Триває екскурсія близько години.

Мости у Копенгагені дуже низькі. Коли пливеш на прогулянковому човні, доводиться нахиляти голову.

Замок Розенборг – це одна родзинка Копенгагена. Замок був зведений в епоху відродження на початку XVII століття і також був королевською резиденцією. Парк навколо замку – найпопулярніша зелена зона столиці.

Велосипеди і самокати – найбільш розповсюджений від транспорту у Копенгагені. Як мені здавалося, їх можна просто брати на вулиці і кататися.

Щоб подивитися на Копенгаген з висоти пташиного льоту, варто піднятися на оглядовий майданчик на Круглій вежі. Звідси усе місто – як на долоні.