13.02.2022 
Рано чи пізно кожний затятий мандрівник доросте до того, щоб відвідати найвіддаленішу від України частину світу – Океанію. Багато хто про це навіть мріяти не хоче і вважає, що це складно, дорого і зробити це майже нереально. Так само думав і я. І, напевно, я довго б ще відкладав поїздку туди, якби не одна обставина, про яку я розповім нижче.
Ще влітку 2018 року я поїхав дивитися на озеро лави у вулкані Ньїрагонго в Демократичній республіці Конго, але перед самим моїм приїздом там загострився військовий конфлікт і на вулкан не пустили. На квітень 2019 року я запланував собі поїздку до Ефіопії, щоб подивитися пустелю Данакіль та озеро лави в кратері вулкана Ерта Але. З Ефіопією вийшло майже те ж саме: за чотири місяці до поїздки стінки кратера обвалилися і озеро лави стало невидимим.
Розгублений, я почав шукати варіанти, де ще можна побачити озеро лави. Їх було небагато: Кілауеа на Гавайях (дорого і потрібна віза США), Масайя на Нікарагуа (фото звідти не вразили), Еребус в Антакртиді (недоступно) та два вулкани на островах Нові Гібриди (острівна держава Вануату) в Меланезії. Один з цих вулканів, який називається Ясур і розташований на острові Танна у Вануату, не лише має постійно діюче озеро лави, а й вивергається кожні декілька хвилин. І все це можна побачити за пару десятків метрів! Отже, вибір був очевидний!
Океанія: де це і для чого туди їхати?
Я побував на семи островах трьох держав Океанії – Вануату, Тонга і Фіджі, а по дорозі подивився Сінгапур і трохи Австралії. Щоб ви зрозуміли, де це знаходиться і які країни Океанії я відвідав, ось вам карта:
Отже, для чого їхати в Океанію:
- побачити справжнє виверження вулкану
- відвідати первобутні племена меланезійських аборигенів
- відчути силу Тихого океану з 20-метровими хвилями
- побувати на безлюдних пляжах з білим і чорним піском
- зустріти найкрасивіші санрайзи і сансети
- познайомитися з давніми пам’ятками полінезійських цивілізацій
- похарчуватися здоровою і корисною острівною їжею.
І ще багато всього приємного! Насправді в жодному регіоні планети я не відчував себе так комфортно і безтурботно, як на островах Океанії. Мешканці островів – надзвичайно добрі і відкриті. Небагато на планеті є таких регіонів, де люди тішаться тобі лише тому, що ти проходиш чи проїжджаєш поруч з ними. Простий приклад: коли я запізнився на літак з острова Танна у столицю Вануату Порт-Вілу, літак розвернули на півшляху і забрали мене.
Візи
Всі три країни, про які йдеться – Фіджі, Тонга і Вануату – безвізові для українців. Якщо ви будете летіти через Сінгапур, то він також є безвізовим у разі, якщо ви перебуваєте там транзитом до 72 годин.
Якщо вирішите по дорозі відвідати Австралію, то можете безкоштовно отримати транзитну візу, яка дозволяє перебувати в країні до 72 годин. Її можна замовити онлайн на сайті Міністерства внутрішніх справ Австралії. Ось сторінка, присвячена транзитній візі. Дивимося умови і перелік документів. Основна умова – не більше 72 годин в країні. Для того, щоб подорожувати Австралією – це, звичайно, замало. Але якщо дивитися Сідней та ще якесь місто – більш ніж достатньо.
Треба разом з переліком документів надіслати авіаквитки, які підтверджують, що ви покинете країну протягом 72 годин. Заповнюємо анкету, прикріплюємо документи (нічого складного немає), відправляємо і чекаємо. Віза прийде протягом місяця.
Як долетіти?
Добиратися туди - нереально довго і складно. Для наглядності - ось мій маршрут без зайвих деталей:
Але це лише половина шляху. Друга - виглядає так: 
Ворота Океанії – це аеропорт Нанді (Nadi) на головному острові Фіджі, який називається Віті Леву. Сюди літають прямі рейси авіакомпанії Fiji Airways з Австралії (Сідней), Нової Зеландії (Окленд, Веллінгтон, Крайстчерч), Сінгапуру, Гонконгу, Папуа-Нової Гвінеї (Порт-Морсбі). А вже з Нанді небагаточисленні туристи розлітаються острівними державами Меланезії та Полінезії – Вануату, Тонга, Самоа, Тувалу, Уолліс і Футуна, Кірібаті та інші.
Відразу ж раджу відмовитися від ідеї купувати переліт в Океанію одним квитком. Агрегатори авіаквитків видають щонайменше $1700 до Нанді і понад $2400 до Порт Віли. Насправді, все коштує набагато дешевше. Я рекомендую спочатку брати квитки з Києва до Сінгапура. Досить часто можна зловити акції від польських LOT, швейцарської Swiss чи німецької Lufthansa з пересадками відповідно у Варшаві, Цюриху та Франкфурті за ціною близько $500 в обидва кінці.
Для подальших перельотів раджу використовувати фіджійську авіакомпанію Fiji Airways. Прямі перельоти Сінгапур-Нанді починаються приблизно від $450. Зважайте, що рейси виконуються не кожного дня. Можна полетіти не прямо в Нанді, а зі стоповером у Сіднеї. Про те, як встигнути подивитися найцікавіше в Сіднеї за три години, я писав на своєму блозі.
З Нанді (Фіджі) вже можна летіти або на Тонгу, або на Вануату. Переліт на Тонгу (острів Тонгатапу) і назад обійдеться від $380. В столицю Вануату Порт-Вілу переліт з Нанді і назад в середньому коштуватиме майже $300.
Лайфхак: на квитках можна добре зекономити, купуючи їх на офіційному сайті авіакомпанії Fiji Airways. Для економії треба купувати один квиток відразу на декілька сегментів. До прикладу, треба придбати не окремі квитки Сінгапур – Нанді – Сінгапур, Нанді – Тонгатапу –Нанді та Нанді – Порт-Віла – Нанді, а один квиток Сінгапур – Нанді – Тонгатапу – Нанді – Порт-Віла – Нанді – Сінгапур. В цьому випадку економія може сягнути $200-300!
Для того, щоб побачити вулкан і племена на острові Танна, нам потрібен ще один переліт зі столиці Вануату Порт-Віли до Танни. Авіапереліт в обидва боки рейсами авіакомпанії Air Vanuatu коштуватиме $215.
Отже, поїхали!
Перша зупинка - Швейцарія
Перша стиковка була у Цюриху (Швейцарія). Вона була довгою — близько 7 годин. До цього Швейцарію я вже об'їздив майже уздовж і поперек. А Цюрих вважаю містом, не вартим особливої уваги. Тому виникло бажання знайти якесь цікаве місце неподалік від Цюриха, щоб провести там час до виліту в Сінгапур. Вибір випав на містечко Рапперсвіль на протилежному від Цюриха кінці Цюрихського озера. В підсумку, з вибором я не помилився: Рапперсвіль виявився мініатюрним, але вартим уваги, щоб провести в ньому півдня.
Рапперсвіль лежить на березі мальовничого Цюрихського озера, за яким добре видно засніжені Альпи. Силует містечка формує величний замок на пагорбі. Саме місто — достатньо рельєфне, що надає додатковий шарм вузьким вуличкам зі старовинними будинками, які розмістилися на схилах пагорбів. Протилежні береги озера з'єднує досить оригінальний дерев'яний міст, найдовший у Швейцарії. Маленьким відвідувачам містечка буде цікаво завітати до дитячого зоопарку, а дорослим – повечеряти на набережній, спостерігаючи за дивовижним заходом сонця.
А ще в Рапперсвілі був незабутній захід сонця!
Ввечері улетів з Цюріха в Сінгапур.
Сінгапур
Це був вже другий мій візит до Сінгапуру. Цього разу я вже дуже ретельно підготувався до зустрічі з нічним містом: протягнув з собою штатив та вивчив особливості фотографування в нічний час. Вночі Сінгапур ідеально підходить для того, щоб показати всю його красу, футуристичність і досконалість. Ввечері сінгапурські хмарочоси запалюються вогнями та перетворюються на різнокольорові свічки.
Чайнатаун - мій улюблений район Сінгапуру. Він є досить яскравим і самобутнім, найдовершеніші зразки колоніальної архітектури знаходяться саме тут. Вони навіть мають свій особливий стиль, який заведено називати "китайським бароко".
Цього разу відкрив для себе новий оглядовий майданчик в Сінгапурі - The Pinnacle@Duxton. З нього можна побачити більшу частину Сінгапуру і околиць. Він розташований на 50-му поверсі житлового комплексу. Цей великий хмарочос складається з декількох будинків, які з’єднані між собою пішохідними містками, з яких і можна спостерігати панораму міста на 360 градусів. Сам хмарочос знаходиться на південь від Чайнатауна (китайського кварталу). Найближча станція метро - Outram Park.
Сідней
З Сіднеєм (Австралія) відбулося незаплановане і несподіване знайомство. Мій переліт з Сінгапуру у Нанді (Фіджі) був зі стиковкою в Сіднеї всього у 6 годин. Враховуючи, що в’їзні формальності в аеропорту забирають 1 годину, і ще за 2 години треба бути в терміналі перед відльотом, на Сідней залишалося всього 3 години. Погодьтесь, що оглянути все найцікавіше в Сіднеї за 3 години – плани більш ніж амбітні. Але мені це вдалося! І не лише подивитися головні цікавинки міста, але поплавати затокою Порт Джексон і поглянути на місто з води. А все - завдяки грамотному похвилинному плануванню.
Моїм улюбленим місцем у Сіднеї стала фотозона, розташована на площі Ангела, називається «Forgotten Songs» («Забуті пісні»). Над мініатюрною площею підвішені близько сотні порожніх пташиних кліток. Композицію створив художник Michael Thomas Hill у 2009 році. Клітки іноді звучать піснями п'ятдесяти птахів, які колись жили в центральному Сіднеї перед урбанізацією району. Звуки змінюються вдень і вночі, представляючи собою пісні денних і нічних птахів.
Фіджі
Знайомство з Океанією почалося з острівної держави Фіджі. А точніше, з містечка Нанді (Nadi), яке знаходиться на західному узбережжі острова Віті Леву. Взагалі, Фіджі – популярний курорт для австралійських та новозеландських туристів: уздовж всього узбережжя острова розташовані відпочинкові готелі. Але їхати відпочивати на Фіджі з України чи з Європи — дорого і безглуздо: нічого надзвичайного тут немає.
Нанді – невелике містечко, дивитися особливо немає чого. Центр міста – це декілька кварталів різнобарвної хаотичної 2-3-поверхової забудови. Трохи нагадує африканські міста, але тут більш чисто й охайно. Найяскравіша пам'ятка Нанді – індуїстський храм Sri Siva Subramaniya. Він вважається найбільшим у південній напівкулі. Буде цікаво для тих, хто ніколи не був в Індії.
Побував у найдавнішому поселення Фіджі – Вунда (Vuda), де зберіглися залишки давньої фортеці. Саме тут оселилися перші мешканці островів Фіджі, які прибули на острів Віті Леву з африканської країни Танганьїка (зараз – Танзанія). Саме тут зародилися традиції й обряди Фіджі, у тому числі й канібалізм.
Фантастичні заходи сонця — одна з тих речей, із-за яких варто їхати на протилежний кінець світу — в Океанію. Сансети і санрайзи прекрасні на будь-якому тихоокеанському острові, де є океан, хвилі, пальми, пісочок і силуети сусідніх островів. Але перший захід сонця на островах Океанії запам'ятався мені найбільше. Це було в перший день мого перебування в Меланезії, а точніше — на одному з островів Фіджі — Денарау. Це невеликий острів знаходиться біля головного фіджійського острова - Віті Леву.
Королівство Тонга
Другою країною Океанії, які я побачив, стала Тонга. Переважна частина українців не чула і ніколи, напевно, не почує про існування такої країни. Королівство Тонга – це маловідома острівна держава Полінезії, яка є однією з найвіддаленіших від України. Сюди варто їхати, щоб побачити «Полінезію в мініатюрі».
Нуку'алофа (Nuku`alofa) - столиця Тонги. Вона більше нагадує райцентр, ніж столицю королівства. Водночас це приємне затишне містечко на березі океану з низкою історичних пам’яток. Назва міста перекладається, як «обитель кохання», отже, Нукуалофу можна вважати столицею з найкрасивішою у світі назвою.
Королівський палац – найкрасивіша споруда Нуку’алофи, розташована в самому центрі містечка на березі океану. Ця гарна будівля у вікторіанському стилі є офіційною резиденцією короля Тонги, і є єдиною резиденцією голови держави у світі, яка збудована з дерева.
Райський острів 'Атата — один з декількох островів острівної групи Тонгатапу архіпелагу Тонга в Полінезії. Навколо — багато островів, але 'Атата — особливий. Тут є і пальми, і безлюдні пляжі з білим пісочком і бірюзовою водою, є маленьке поселення і, навіть, джунглі. І сюди достатньо просто дістатися. А ще — тут можна подивитися і захід сонця, і світанок. Саме 'Атату я вибрав для того, щоб відпочити тут добу після 5 діб довгих переїздів та перельотів.
Острів зовсім невеликий і має досить дивну форму. Його довжина — всього 1,5 кілометра. Він складається з основної, майже круглої частини діаметром близько 600 метрів та вузької коси шириною всього 100 метрів. На цій косі й знаходиться уся цивілізація острова: резорт (база відпочинку) та село на 15-20 будинків. Основну круглу частину острова складають майже непролазні пальмові джунглі.
Ще один райський острів в Полінезії, який я відвідав - Пангаїмоту (Pangaimotu). Він найдоступніший з усіх островів, що оточують головний острів королівства Тонга: зі столиці Нуку'алофи сюди плити всього 10 хвилин. Візитівка острова – це ніс затонулого судна, що ржавіє в 50 метрах від берега. Він – на усіх фото з Пангаїмоту. Врешті решт, заради нього сюди і пливуть туристи. Місцевий дідусь розповів легенду про те, що ще на початку минулого століття судно з колоністами зазнало аварії біля берегів Пангаїмоту. Усіх його пасажирів чекала непроста доля: їх з’їли місцеві аборигени. Нагадаю, що ще століття тому канібалізм був нормальним явищем на островах Океанії, де майже відсутні будь-які тварини.
На головному острові Тонги - Тонгатапу згрупована переважна кількість визначних пам’яток Тонги, серед яких є природні пам'ятки та пам'ятки давніх полінезійських цивілізацій. Цікавинок тут багато, вони достатньо унікальні.
У поселення Холонга у 1777 році вдруге на Тонзі висадився легендарний капітан Джеймс Кук. Як ви вже здогадалися, того разу Кука тут ніхто не з'їв))
Багато хто здивується, що давні піраміди є не лише в Єгипті чи Латинській Америці. Муа (Mu’a) була столицею Тонги починаючи з XII століття. Упродовж декількох століть тонгайські королі влаштовували собі поховання у вигляді пірамід. Таких поховань у Муа – 28, вони розкидані по всьому селу. Щоправда, піраміди на Тонзі поступаються за розміром своїм сестрам з північної Африки, вони мають всього 3-4 яруси.
Поблизу села Ніутоуа (Niutoua), яке також колись було столицею королівства, зберіглася унікальна споруда, яку називають «Тихоокеанським Стоунхенджем». Арка «Ворота Тонги» (Haʻamonga ʻa Maui, що в перекладі означає «Ноша бога Мауї») складається з трьох вапнякових коралових плит довжиною шість метрів і вагою майже 20 тонн. За усними переказами, ворота спорудили на початку XIII століття за короля Туїтатуї.
Печера Анахулу (‘Anahulu Cave) зі сталактитами і сталагмітами - ще одне природне диво Тонги. У печері є підземне прісноводне озеро, в якому можна поплавати.
По дорозі на західне узбережжя острова за селом Матангіаке (Matangiake) є кокосова пальма з трьома стовбурами. Місцеві мешканці стверджують, що це – єдина така пальма у всій південній частині Тихого океану.
У селі Коловаї (Kolovai) на західному узбережжі острова в гарну погоду у надвечірній час можна побачити лисиць, що літають (Flying foxes). Звірки, що схожі на кажанів, висять головами вниз на кронах великих дерев понад дорогою. Але мені не пощастило з погодою: падав безперервний дощ і звірьків не було видно((. Зато на цій фотці ви можете побачити, як виглядає звичайте тонгайське село.
Коса Ха'атафу - це західне узбережжя головного острова Тонгатапу. На заході коси є гарні піщані пляжі, захищені від океанських хвиль бар’єрним рифом. Тут – найкраще місце для серфінга і підводного плавання.
Весь південний берег острова Тонгатапу – це високі, не захищені бар’єрними рифами, кам’яні береги Тихого океану. Величезні хвилі досягають тут висоти в пару десятків метрів і зі страшною силою і ревом розбиваються об прибережні скелі. Неподалік від аеропорту можна побачити неймовірну природну арку - Hufangalupe Archway. Арка – це, по суті, сухопутний міст над хвилями, який утворився внаслідок обвалу даху морської печери. Вода бурхливим потоком стрімко проникає під арку, і з такою ж швидкістю вилітає назад. Будьте обережні, адже тут немає жодних огорож, дуже просто послизнутися і залишитися тут назавжди.
Hufangalupe Beach - один з найкрасивіших пляжів на Тонзі:
Біля села Хуома (Huoma) можна побачити таке цікаве явище як «дихала» (англ. – blowholes). В місці, яке тамтешньою мовою називається Mapu’a ‘a Vaea, у скелях уздовж узбережжя є щілини – лавові тунелі. Потужні океанські хвилі обрушуються на береги, вода спрямовується в ці щілини і вибухає гейзером висотою понад 30 метрів! Це відбувається внаслідок зростання тиску при звуженні каналу і супроводжується гучним шумом.
Вануату
Вануату – країна, яка стала для мене “nambawan”. Саме так місцевою мовою біслама позначається слово «найкраща». Лише тут можна всього за декілька метрів від себе побачити справжнє виверження вулкану з феєрверками і лавою, яка кипить у кратері. Тут є племена аборигенів, які живуть первіснообщинним життям. Тут – чудові пляжі з білосніжним піском, водою бірюзового кольору і без туристів. Тут – найдобріші у світі люди. Британський рейтинг «Happy Planet Index» називає Вануату «найщасливішою країною світу».
Порт-Віла - столиця острівної держави Вануату. Це – невелике і малоцікаве містечко. Тут небагато розваг для туристів, але їх треба обов’язково спробувати. Наприклад, тут можна попити "кави" у місцевому кава-барі чи поїсти смачну їжу на головному базарі.
Каскад Меле - це мальовничий куточок природи з водоспадами та парком знаходиться за 10 кілометрів на північ від столиці Порт-Віли. Обладнана для туристів доріжка веде через гарний парк з екзотичними рослинами до каскаду водоспадів на річці Меле (Mele Cascades). Останній, дуже фотогенічний водоспад, має висоту 35 метрів. Між водоспадами – природні басейни, в яких можна скупатися.
Секретний сад (Secret Garden) - це ботанічний сад, розташований на одній дорозі з водоспадами Меле за кілометр від них. У супроводі екскурсовода вас ознайомлять з екзотичною флорою і фауною острова. Наприклад, там можна побачити великого кокосового краба.
Блакитна лагуна з бірюзовою водою знаходиться на південному сході острова Ефате біля села Етон за 35 кілометрів від Порт-Віли. В цьому дуже фотогенічному куточку можна скупатися (вода дуже холодна!), пострибати у воду з гойдалки, поплавати на каное. Місце обладнане столиками для пікніків та роздягалками.
На північ від Блакитної лагуни починаються чудові пляжі з білим піском. Найкращий з них – пляж Етон за два кілометри від лагуни. Якщо поїхати далі на північ, на горизонті будуть один за одним виринати острови чудернацьких форм.
Гарячі джерела Такара (Takara Hot Springs): гаряча вода вулканічного походження з джерел на північному березі острова Ефате стікається у маленькі струмки і тече до басейнів, де можна скупатися. Робити це треба обережно, адже вода дійсно гаряча. Проте, кажуть, що вона цілюща і лікує від багатьох хвороб.
Емуа - просто красива місцина на півночі острова Ефате, де гарні білосніжні пляжі і чудові види на океан і зелені гори.
Острів Танна: племена та виверження вулкану
Острів Танна - це найбільше мої враження у році, що минає. Танна – найцікавіший острів не лише у Вануату, а, мабуть, у всій Меланезії. Саме тут розташований активний вулкан Ясур. Тут живуть племена, які зберегли вірність звичаю. Тут – неповторні безлюдні пляжі та мальовничі каньйони. Приготуйтесь, що подорож Танною буде не просто мандрівкою, а справжніми пригодами. На острові практично ніде немає електрики, майже немає доріг і взагалі немає громадського транспорту!
Іманака (Imanaka) - поселення на Танні, де розташований місцевий аеропорт. Першу ніч я ночував саме тут.
У гірських селах острова Танні люди вже багато століть живуть лише традиціями і заповітами пращурів. Вони поклоняються духам природи і душам предків, не визнають сучасної системи освіти. Єдиний одяг чоловіків – це фалокрипти з трави, а жінок – спідниці з сухого листя і трави. Життям таких сіл керують племінні вожді. Обряди і ритуали місцевих жителів настільки незвичайні, що дослідники говорять про окрему “культуру Танни”. Одне з таких сіл – Якель, розташоване в горах у південно-західній частині острова. Там проживає плем'я нахваль (приблизно 200 людей), і воно вважається одним з найбільш традиційних і самобутніх поселень Танни.
В Якелі зустрічає місцевий вождь, він проведе по селу, покаже звичайне життя мешканців, велике баньянове дерево. Люди з племені живуть в будинках з циновки, вкритих стріхою з сухої трави. Частина будинків розташована прямо в кронах великих баньянових дерев. Селяни розводять маленьких чорних свиней та курей, вирощують місцеві овочі, виробляють знаряддя праці та сувеніри, а ввечері полюють на летучих лисиць та п’ють місцевий культовий напій – каву. Наприкінці візиту мешканці села танцюють традиційний танець і пропонують виготовлені жінками сувеніри. Люди тут надзвичайно добрі і тепле спілкування з ними назавжди залишається у спогадах.
Ігуараману (Iguaramanu) - село на Танні, в якому я прожив 4 дня. З мого дерев'яного будиночку на дереві і спостерігав активність вулкану Ясур.
Вулкан Ясур - мрія, втілена в реальність. Я побачив справжнє виверження вулкану в 20 метрах від себе! Вулкан Ясур вважається одним з найактивніших у світі. Він майже безперервно вивергається протягом двох століть, з нього постійно валять клуби диму, в двох його кратерах кипить лава, а через кожні декілька хвилин вулкан вивергає феєрверки з розжареного каміння і лави.
Море попелу (Ash field): всього за п’ять кілометрів на північний захід від вулкану є великий відкритий простір, висипаний попелом з вулкану. Поле попелу нагадує хвилясті бархани в пустелі, але чорного кольору.
За полем попелу, можна відшукати мальовничий каньйон, по дну якого тече гірська річка з водоспадами, а стінки викладені відшаруванням гірських порід. Цю картину вдало доповнюють гори майже червоного кольору позаду каньйону.
Бухта Порт-Резолюшн (Port Resolution): тут у 1771 році вперше на Танні висадився капітан Джеймс Кук.
Бірюзовий океан біля бухти Порт-Резолюшн:
Ireupuow - типове село на острові Танна. Тут є лише декілька десятків хат під стріхою. Подвір’я – дуже охайні. Тут є декілька маленьких ресторанчиків (якщо їх так можна назвати), які складаються з навісу і кімнатки для приготування їжі.
Білий пляж біля села Ireupuow - справжній меланезійський рай. На пляжах Танни немає жодного туриста!
Чорний пляж: на протилежному березі бухти також є гарний пляж, але з чорним вулканічним піском. За декілька метрів від берега б’ють гарячі джерела вулканічного походження. Щоб потрапити сюди, треба з Порт Резолюшн повернутися назад майже три кілометри і різко повернути праворуч на вузьку дорогу
Ленакель - єдине поселення на Танні, яке вважається містом. Населення тут - трохи більше 300 мешканців. Зверніть увагу на місцевих мешканців. Попри сувору зовнішність, вануатці - найдобріші люди у світі!
І підтвердження тому - випадок, який відбувся зі мною на острові Танна. Я мав летіти в столицю Вануату Порт-Вілу рейсом авіакомпанії Air Vanuatu.
Детальний путівник островом Танна дивіться на окремій сторінці мого сайту.
Історія із запізненням на літак
Ніч перед тим я провів біля кратера вулкану Ясур, спостерігаючи за його виверженням. Природно, що я не міг покинути острів, не поділившись з друзями в Інстраграмі відео з вулкану та фотками з місцевими аборигенами.
Поки обробляв і постив відео, не помітив, як минув час. Коли пішов на посадку, то мені сказали, що мій літак вже улетів. Наступний рейс - завтра в обід. Але ж в мене ще до обіду має бути рейс з Порт-Віли на Фіджі, звідки я мав потрохи повертатися додому. Я був в розпачі і навіть не уявляв, що мені тепер робити. Здавалося, що жодного виходу немає.
За декілька хвилин до мене перейшов працівник аеропорту в сказав, щоб я йшов на злітно-посадкову смугу. Він сказав, що зараз літак розвернуть і він забере мене. Я в це не повірив, але на смугу пішов.
І дійсно, за 10 хвилин я побачив, як на смугу сідає літак. Він приземлився і загальмував поруч зі мною. Пілот відкрив вікно і сказав, щоб я швидко забігав в літак.
Боявся, що коли зайду в салон, пасажири будуть обурюватися, що із-за мене на півшляху розвернули літак. Але люди навпаки посміхалися з того факту, що я запізнився. Це був маленький літак приблизно на 20 місць, де двері щільно не закривалися, а гар йшла у салон. Але це був чи не найяскравіший момент моєї подорожі Океанію!
Знову Фіджі і дорога додому
Після Вануату знову повернувся на Фіджі. Передостанній день в Океанії я провів дуже активно: мав сплав річкою Навуа:
Водоспад на річці Навуа:
Час після сплаву провів у фіджійському селі Накаву. Місцеві мешканці показували як готують їжу, демонстрували традиційні танці з канібальським ухилом:
Поселення Намака біля аеропорту: мій останній день проходив тут:
А потім знову був Сінгапур. На цей раз я завітав до нового футуристичного розважального центра Jewel, що біля аеропорту:
Відео із зустрічі з підписниками в літературному крипто-барі "Книгаріум" (м.Київ), де я розповідаю про подорож країнами Океанії:
Сподобався пост? Поділись з друзями!
