Неоготика на Вінниччині: загадковий палац у Малій Ростівці

Маленькі села Вінниччини часто дивують якимось приємними несподіванками. Тут ми маємо і Луару над Россю, і готику, і мавританські мотиви, і фахверк, і ще багато гарних палаців і замків. Чергова знахідка для мандрівника-гурмана – неоготичний палац з червоної цегли у крихітному селі Мала Ростівка, що в Оратівському районі. Насправді, це один з найкраще збережених до наших днів палаців у Вінницькій області.

Про Малу Ростівку. Як туди дістатися?

Село дуже маленьке, всього 276 мешканців. Перша згадка про Малу Ростівку датується 1495 роком. 

Краще їхати сюди автівкою. Це – близько 200 кілометрів від Києва через Білу Церкву та Тетіїв. Територіально Мала Ростівка знаходиться між райцентрами Оратів та Липовець, повертати треба в селі Чагів.
Якщо вирішите їхати громадським транспортом, то вам підійдуть бусики, які курсують між Оратовим і Липовцем, наприклад Вінниця – Оратів чи Київ — Липовець. Виходити треба в селі Чагів. Там, до речі, також є залишки панської садиби у закопанському стилі. Від Чагова до Малої Ростівки треба пройти пішки 2,5 кілометри. 
Координати палацу: 49.228436, 29.352642

Палац, історію якого ніхто не знає

Про палац в Малій Ростівці є небагато інформації. Цю інформацію переписують джерела одне в одного. Офіційно цю локацію називають «Палацо-парковий комплекс садиби Заботіних».

Вважається, що палац розпочав будувати у 1901 році генерал російської армії Заботін. Кажуть, що цеглу возив з Польщі. На цьому історичні відомості про пам’ятку закінчуються. Чи існував взагалі якісь Заботін, і чи насправді він збудував цей палац, також не знаємо. В історичних відомостях інформації про генерала з таким прізвищем немає. 

Що зараз в палаці? Також — загадка

В останній роки радянської влади, а може й на початку української Незалежності, в палаці знаходився якійсь центр реабілітації. Напис з електричної гірлянди про це зберігся на фасаді будівлі. Кого саме тут реабілітували, також невідомо.

Місцеві мешканці розповідають, що у 90-х роках минулого століття палац придбав якійсь бізнесмен. Він найняв охорону і навіть розпочав ремонт. Але продовження не було, і інвестор швидко зник.

Мені пощастило подивитися всередину палацу через вікно. В інтер’єрах – зала зі столом і високими стільцями. Можливо, саме вони нарадили легенду про те, що в палаці збираються масонські ложі, які проводять тут свої таємні ритуали. А в залі палацу знаходиться «трон магістра».

Архітектурні прикраси палацу

Стиль палацу – цегляна неоготика. Резиденції в такому еклектичному стилі було модно будувати на початку ХХ століття, особливо на півночі Європи.
Палац прикрашають чотири готичні вежічки:

Вікна під готику:                                                                           

Охоронці палацу – скульптури левів. Швидше за все, вони з’явилися тут за часів нового власника у 90-х роках ХХ століття.

Дерев’яна церква

Ще декілька років тому це була суцільна руїна, але виглядала вона досить автентично. Покровську церкву звели у 1776 році, у 1830-х роках робили реконструкцію і закрили або після революції, або після Другої світової. 

Зараз церкву відновлює місцевий фермер Микола Мотузюк. Справа, звичайно, добра, але після реконструкції храм виглядає сучасним.

На жаль, скільки ми не колесили туди-сюди по Малій Ростівці, храм так і не вдалося відшукати. Тому фото – не мої.   

(фото Романа Маленкова, "Україна Інкогніта")