Чорний Острів

Колишнє знане на все Поділля місто, а сьогодні - село з населенням менше 1000 мешканців, Чорний Острів є найвражаючим прикладом втрати колишньої могутності багатьма містечками з розкішними замками і резиденціями, яка розпочалася 100 років тому і, на жаль, продовжується зараз. Щоправда, в Чорному Острові зберіглася ратуша - єдина на Хмельниччині (крім кам'янецької ратуші - найстарішої в Україні), але і вона доживає свої останні дні. Крім цього, в колишньому містечку зберіглася частина палацового комплексу Пшездецьких - власників Чорного Острова та костел. Останній відомий краєзнавцям тим, що в ньому до 1938 року знаходився шедевр авторства скульптора Віктора Бродзького - надгробок Лаури Пшездецької, який зараз перебуває в кам'янецькій катедрі. Дістатися до Чорного Острова можна з автостанції №3 у Хмельницькому, яка знаходиться в центрі біля овочевого ринку.

За переказами назва "Чорний Острів" утворилася від острова, на якому оселився якійсь воєвода Свищ разом з дружиною, рятуючись від татар. На острові заснували укріплене земляними ровами містечко, але його населення вимерло від чуми. Тоді й назвали острів "Чорним". У XIV столітті ця місцевість фігурує у джерелах під назвою "Чорний Городок", але вже в другій половині цього ж століття за поселенням закріплюється назва Чорний Острів.

Панорама колишнього містечка

Починаючи з кінця XV століття поселення змінило багато власників. Відомо, що на межі XV і XVI століть це були Новодворські, з середини XVI століття (1545 рік) Чорний Острів належав Анні з Новодворських Влодковій - дружині старости Мацея Влодека, а від неї перейшов до її сестри Констанції Свірч. За її часів у 1556 році король Сигізмунд Август надав містечку Магдебурзьке право. Приблизно в той час в Чорному Острові на пагорбі був зведений замок, який згідно описів був у плані квадратним, оточений з трьох сторін валами.

Все, що залишилося від резиденції Пшездецьких

Наприкінці XVI століття Чорний Острів отримав у володіння князь Костянтин Вишневецький Корибут - племінник Дмитра Вишневецького (Байди). Вишнівецький володіли містом до 1744 року, коли після смерті власника Михайла Вишневецького, воно перейшло до його онучки - Катерини з Огінських Пшездецької. Наприкінці XVIII століття тодішній власник великий литовський писар Михайло Пшездецький почав перебудову замку на палац. Резиденція розбудовувалася майже півстоліття і к середині ХІХ століття виглядала, як розкішна італійська вілла і неоготичному стилі.

Палац Пшездецьких у Чорному Остров на літографії Наполеона Орди (1891-93 роки)

За власника Костянтина Пшездецького резиденція перетворилася на справжнє зібрання творів мистецтва. В Білій залі висів портрет графіні Лізи Пшездзецької авторства Франца Вінтергальтера, та портрети роботи Альфонса Муратона. В сусідньому залі - портрети родини Пшездзецьких, Олізарів, Мостовських пензля італійського портретиста Бачеллі. У Жовтому салоні - портрет Іринея Залуського та роботи П'єтро Тенерані. У Довгій залі знаходилася велика ікона св. Єроніма авторства Доменікіно, за який король Станіслав Август готовий був віддати 5000 дукатів. Резиденція була оточена парком, створеним графинею Марією Пшездецькою.

Наступним власником Чорного Острова був син Костянтина Пшездецького Олександр "Нарциз", який був великим поцінувачем старовини і перевіз з Чорного Острова до свого маєтку у Варшаві більшість картин і всю бібліотеку Вишневецьких. Останнім власником містечка з роду Пшездецьких був син Костянтина - Кароль Пшездецький. Після його смерті вдова Кароля Ельжбета продала Чорний Острів графині Ігнатьєвій. Остання на початку Першої світової війни віддала резиденцію донським козакам.

Вже к приходу совєтів резиденція була занехаяною, а радянська окупаційна влада лише довершила її руйнування. Майже весь комплекс був зруйнований, а до наших днів з усієї резиденції дожив лише двоповерховий флігель. Сьогодні тут розміщується музична школа і краєзнавчий музей.

На жаль, не вдалося потрапити всередину палацу. Відомо, що там зберігся вестибюль з дерев'яними сходами і стеля, прикрашена незвичною ліпниною у вигляді зігзагів, та Бальна зала з колонами. Зберіглося і декоративне оздоблення залишків резиденції, зокрема - колони з капітелями коринфського ордеру.

У 1847 році у палаці Пшездецьких гостював видатний композитор Ференц Ліст. Дорогою до Санкт-Петербургу композитор зупинився саме у володіннях графа, які на той час славились своєю пишністю. Ференцу Лісту настільки сподобалось у Пшездецьких, що він залишився не тільки переночувати, але гостював там з тиждень. У залі він грав на інструменті для родини графа. В Чорному Острові Ліст написав свою Другу Угорську рапсодію.

На честь перебування у Чорному Острові Ференці Ліста на фасаді палацового флігелю встановлено меморіальну дошку.

Будівництво костелу Успіння Пресвятої Богородиці розпочав у 1797 році Михайло Пшездецький і воно тривало 20 років. Збудовано храм у стилі грецького ампіру. На костелі знаходилася постать Богородиці оточеної з двох сторін ангелами та апостолами Петром та Павлом. Перед костелом знаходився квадратний англійський сквер: квадрат обсаджений деревами.

Совєцька влада перетворила костел на склад, а згодом - на будинок культури. У 1992 році храм повернули римо-католицькій громаді і вірні відновили його.

Марія і Ісус:

Двері костелу:

Двірна ручка:

Інтер'єр костелу:

Вівтар:

Хори. Тут колись був орган:

Розписи на стінах:

Мадонна з Немовлям:

В крипті костелу знаходились усипальниці родини Пшездзецьких. Зокрема, до 1938 році тут перебував надгробок Лаури Пшездецької, що у віці 21 року впала з коня і померла, авторства скульптора Віктора Бродзького. Сьогодні цей шедевр можна побачити в катедрі свв. Петра і Павла в Кам'янці-Подільському.

Неподалік костелу стоїть церква Преображення Господнього. Храм будувався з 1775 по 1779 роки коштом греко-католицького священика Іоана Стрельбицького-Жигайла, який і освятив церкву. Після поділу Польщі москалі зробили храм православним. В церкві перебувала ікона - копія Почаївської чудотворної ікони Богоматері.

Напевно, найцікавішою спорудою Чорного Острова є ратуша з заїжджим двором. Її було збудовано на початку XIX ст.

4 липня 2014 року ратушу було пошкоджено пожежею і вона потребує термінової реставрації.

У Чорному Острові було повітове однокласове народне училище. З 1856 по 1859 роки у цьому училищі викладав історію видатний український поет, байкар Леонід Глібов. Історики розповідають, що одного разу Глібов був запрошений на прийом до шляхтичів. Сам Кароль Пшездзецький запросив його на розмову. Про що тоді між ними йшлося - не відомо. Але після тієї розмови Глібову заборонили відвідувати маєток і користуватися бібліотекою. Невдовзі після цього випадку Леонід Глібов назавжди покинув Чорний Острів та переїхав до Чернігова. До речі, в Чернігові зберігся його розкішний в архітектурному плані палац.

Приклад старої садибної забудови в Чорному Острові:

Напевно, будівля радянських часів:

Старий цвинтар на околиці містечка: