Проболінгго

Місто Проболінгго з населенням близько 200 тис. мешканців є перевалочним пунктом на шляху з Сурабаї до Національного парку "Bromo Tengger Semeru", де знаходяться легкодоступні для туристів вулкани. Від прогулянки Проболінгго отримав величезне задоволення. Попри 40-градусну спеку та 100% вологість, різнокольорові будинки з черепичними дахами залишили неймовірні враження. Проболінгго мені сильно нагадав Сігішоару в Трансільванії. В ще мене дуже вразили люди: добрі, щирі, відкриті. Видно, що більшість з них жодного разу не спілкувалися з іноземцями. Тож всі, хто зустрічав мене на вулиці, віталися, раділи, намагалися спілкуватися.

До Проболінгго я дістався поїздом з Сурабаї (вокзал Gubeng). Поїзда в Індонезії переповнені (населення лише острова Ява - 140 млн.), на офіційному сайті індрнезійських залізниць квитки на українську кредитку купити неможливо, тому треба їх купляти на сайті tiket.com. Там є комісія, але невелика. Квитки на поїзди в Індонезії дешеві. Не скажу, що поїзди дуже вже комфортні, але їздити можна.

Станція Проболінгго:

Мечеть біля вокзалу:

В Проболінгго дуже яскраве і колоритне старе місто:

Початок кожної вулички позначаються подібними пілонами:

Вулички старого міста:

Мечеть в старому місті:

Оформлення традиційних будинків:

Маріна в Проболінгго:

Приклади колоніальної архітектури:

Костельчик: