Окрім Баальбека, цього дня у мене ще були плани відвідати Південний Ліван, а саме міста Сідон (арабською - Сайда) і Тір (арабською - Сур). Приїхавши назад на автостанцію Кола в Бейруті, я пообідав шавармой і відшукав автобус на Тір. Автобус був приблизно таким же, як і той, яким я їхав з Дамаску у Бейрут. Розмірами він був трохи більше наших "Богданов". Як і у попередньому випадку, я був єдиним пасажиром автобуса. Водій точно також працює із зазивалою.
Як тільки від'їхали від автостанції, зазивала почавна усю вулицю голосно кричати:
- Сайда, Сайда, Сайда! Сур! Сур! Сур!
Він встав однією ногою на підніжку і однією рукою тримався за поручень. Другою рукою і ногою він розмахував в повітрі і кричав:
- Сайда, Сур! Сайда, Сур! Ас-Сайда! Ас-Сайда! Ас-Сайда! Ас-Сур! Ас-Сур! Ас-Сур!
Поступово автобус почав наповнюватися людьми. Тільки близько години ми від'їжджали від автовокзалу. Потім ще більше півгодини їхали і збирали пасажирів по Бейруту. При виїзді з Бейрута автобус був вже забитий під зав'язку так, що зазивала вже не поміщався в нього. Автобус йшов дуже повільно і зупинявся біля кожного пасажира, який йшов по дорозі. При цьому зазивала умовляв кожного пасажира лізти в автобус, кричучи:
- Сайда, Сайда, Сайда! Сур! Сур! Сур! Ас-Сайда! Ас-Сур! Ас-Сайда! Ас-Сур!
Нарешті приїхали в Сайду. Але я вирішив тут не виходити і подивитися Сайду по дорозі назад. У Сайді ми теж довго набирали пасажирів, але тепер зазивала вже вигукував не два слова, а одно:
- Ас-Сур! Ас-Сур! Ас-Сур! Ас-Сур! Ас-Сур!
Коли автобус знову наповнився, закликальник нарешті вийшов з нього, і в автобусі запанувала довгождана тиша. На півдороги від Сайди до Тіру починаються бананові плантації, які тривають до самого Тіру.
Тір (Сур) - невелике містечко на півдні Лівану поряд з ізраїльським кордоном. Місто сильно постраждало під час ізраїльських бомбардувань. Знаменитий, передусім, античним містом, куди мене, на жаль, не пустили. У місті - красива гавань фінікійського зразка. З набережною відкривається красивий вид на ізраїльське узбережжя і гору Хермон, вершина якої покрита снігом.
По дорозі назад заїхав в Сайду. Там в ідеальному виді збереглася фортеця хрестоносців, яка знаходиться на невеликому острівці.
Будинки, які знаходяться на набережній, практично усі різною мірою зруйновані. Чому за 10 років їх не відновили, гадки не маю. Дивно, що на набережній в Сайді є кафе з тризубом, яке називається "Україна".
Сподобався пост? Поділись з друзями!