Невицьке

Замок в Невицькому виявився для нас найскладнішим у плані добирання. Дорога, по повертає до замку з траси, веде майже безпосередньо до фортеці. Знаючи, як деякі інші занедбані замки ізольовані від автодоріг, ми, залишивши автівку на стоянці, пішли собі уверх (замок-то тіпа на горі знаходиться) старою бруківкою. Йшли кілометр, другий, третій, а замку все нема. Та й краєвидів достойних не спостерігалося. Вже після майже години підйому ми зрозуміли, що ніякого замку там немає. Добре, попалися люди, які пояснили, що дорога, якою ми йдемо, веде на полонину, а будував її у міжвоєнний період чеський президент Масарик. А замок… він був поруч з автостоянкою, тільки треба було йти не вверх, а трохи вниз :)

Невицьке знаходиться в декількох кілометрах на північ від Ужгорода. Поблизу села, на високому відрогу гірського масиву Анталовецької галявини на висоті 122 м над долиною річки Уж височіють руїни середньовічного замка.

Невицький замок орієнтовно був закладений у другій половині XIII століття. Вперше він згадується у грамоті початку XIV століття, як опорна база повсталих проти королівської влади. В Угорщині у зв'язку зі смертю останнього представника династії Арпадів ішла боротьба між прихильниками й супротивниками нового короля - Карла-Роберта. У цей період Невицький замок став опорною базою противників нового короля. Але до шляхти приєдналося й селянство, і повстання в цих краях переросло рамки феодальної суперечки. Повсталі намагалися одержати допомогу з Галицької Русі й навіть запропонували галицькому князеві угорську корону. Але Галицька Русь, яка в цей час боролася із польськими феодалами, не могла надати повсталим істотній допомоги. Після тривалої облоги королівські війська взяли замок, а повстанці пішли в ліси і протрималися ще десять років.

Після придушення повстання замок був відданий у володіння магнатові Другету, що прибув з Італії разом з новим королем Угорщини. У цей час украплення замка були ще дерев'яними. Другет вирішив його переобладнати. Побудова кам'яного замка розтяглася на багато десятиліть. Закінчила її одна із представниць роду Другетів, що відрізнялася досить крутою вдачею. За безмірну жорстокість народ прозвав її "Поганою Дівою". Іноді в народі Невицький замок і досі називають "замком Поганої Діви".

З її ім'ям пов'язана одна з народних легенд про доброго короля Матяша, який, походив із сусіднього села Оріховиці:
...«Зла діва» для будівництва замка наказала жителям околишніх сіл приносити молоко і яйця для замішування розчину. Хто намагався протестувати, того вона нещадно карала. Скарги на неї дійшли до самого короля. Король Матяш викликав її на суд, а коли вона не з'явилася, то він сам очолив військо, яке повинне було покарати «Злу діву». Але на той час вона настільки зміцнила Невицький замок, що взяти його штурмом королівські війська не вирішувалися. Король Матяш був не тільки слушним, але й хитрим і розв'язав захопити замок обманом. Він велів зібрати всіх корів округи, начепити їм дзвіночки й брязкальця, а воїнам запалити смолоскипи й уночі підняти шум у стін замка. Його задум удався. «Зла діва» прийняла лементи, шум, вогні смолоскипів за початок штурму, злякалася й бігла із замка. Сам король пустився за нею в погоню й наздогнав її у виходу з долини Ужу. «Погана діва» вирішила використати свій останній засіб - красу. Але недарма король Матяш називався слушним - блиснула шабля в його руці, і голова «Злої діви» покотилася із плечей...

Невицький замок був зведений як, стратегічно важливе укріплення. Його зодчим, можливо, був майстер, що походив з місцевого українського населення, вихований на зразках галицько-волинського зодчества. На користь цього кажуть будівельні прийоми зведення будівель, наприклад застосовуваний при кладці стін вапняний розчин з домішкою товченого вугілля й цегли, а також нерегулярний план і загальний вигляд споруджень, що мають аналогії в українській архітектурі.

Замок був у свій час потужним укріпленням, взяти яке можна було тільки в результаті тривалої облоги. Зовні замок оточений глибоким ровом, з боку ріки був крутий схил замкової гори. За ровом тягнеться зовнішня стіна із двома круглими вежами, потім випливає другий, внутрішній рів, що розділяє зовнішню стіну й основні замкові будівлі. З південної сторони до них примикає розташована трохи осторонь, двоповерхова вежа. У центрі перебуває невеликий двір неправильної форми.

Замок не випадково займав таке важливе стратегічне положення. Зі стін його можна було контролювати вихід з Ужанської долини, по якій проходив торговельний шлях з Угорщини через Ужоцький перевал у Галицьке князівство й Польщу. До того ж Невицький замок виник в епоху після видання угорським королем Андрієм II в 1222 році «Золотої булли», що узаконила безмежну владу феодалів на місцях, а разом з тим і нескінченні дрібні війни між ними.

Твердиня слугувала також опорним пунктом походів угорських феодалів, які протягом певного періоду неодноразово намагалися встановити своє панування в Галицькій Русі. Щоправда, походи ці не увінчалися успіхом, тому що на шляху завойовників, у долинах швидких рік і на схилах гір, жило слов'янське населення - предки сучасних бойків, - яке не могло прихильно ставитися до іноземних прибульців. Тому-то завойовники, неуважні в лісах після невдалих походів на Русь, умирали в цих горах і, за словами угорського хроніста, змушені були «їсти підошви своїх чобіт».

У 1644 році. Невицький замок був зруйнований військами трансільванського князя Дьєрдя Ракоці II. З тих пор він спорожнів, і тільки наприкінці XIX століття, коли Невицьке стало місцем відпочинку ужгородців, його частково реставрували. Але потім розпочалася Перша світова війна, і замок знову прийшов у запустіння. У теперішній час тут ведуться повільні реставраційні роботи.

Внутрішній дворик замку, що має форму, близьку до овалу, оточений поясом оборонних стін із двома вежами, що не виступають у плані за їхній зовнішній обвід.

У замку збереглися невеликі приміщення типу городень, характерні для українських замків того часу. Подібні кам'яні кліті-городні, імовірно, сходять до будівельних традицій Київської Русі, у дерев'яних фортецях якої вони неодмінно були (Київ, Переяслав).

Очевидно, в останній чверті XV в. у замку проводилися будівельні роботи: навколо дворика була зведена зовнішня оборонна стіна з бійницями у формі переверненої замкової шпари, пристосованими для ведення обстрілу з вогнепальної зброї.

Сад біля замку, закладений відомим садівником Вагнером:

З висоти руїн Невицького замка відкривається долина ріки Уж.