Литва-2012

Кінець минулого тижня провів у Литві. Поїздка мала службовий характер, але вдалося винайти трохи часу, щоб оглянути основні найвідоміші пам'ятки країни. Деякі з них я бачив і раніше, у 2007 році, коли вперше потрапив до Європи. Цього ж разу ще й побував у Ковно (Каунасі), де раніше ніколи не був. Взагалі-то поїздка фактично була другою частиною "Подорожі шляхами тевтонських рицарів і поморських князів", що відбулася трохи більше двох тижнів тому. Колишні Трокайське і Віленське воєвудства, які я відвідав, виглядали, як логічне продовження мандрівкою колишніми литовсько-польськими і пруськими землями з головними їх атрибутами - готичними цегляними замками.

Вперше я відвідав Литву ще 5 років тому, у 2007 році, коли ми їздили у Вільнюс на концерт Pet Shop Boys. Тоді ми, крім Вільно, відвідали Тракай, Клайпеду і Куршську косу. Тодішня поїздка була моєю першою мандрівкою до Європи. Добре пам'ятаю тодішнє складне оформлення візи (тоді ще не шенгенської), яку видали рівно на три доби - на час бронювання скажено дешевого готелю за 100 євро за ніч. Це зараз у центрі Вільнюса повно хостелів за 15-20 євро, а тоді найдешевшим був отой готель, без педтвердження оплати якого про візу годі й було думати. Це зараз, коли я побував вже у 14 європейських країнах, Литва здається такою, що майже не відрізняється від Західної України. Тоді, у 2007 році, вона видалася мені справжньою Європою, середньовічною, вилизаною і довершеною. Дійсно, усе пізнається у порівнянні.

Ввечері у середу після жахливого робочого дня (такого жаху на роботі, як останні пара тижнів, я не пригадую навіть за 12 років роботи в Дніпропетровській ОДА), ми вирушили у бік кордону. Перед виїздом з України ненадовго зупинилися у Раві-Руській, щоб зробити закупку одного продукту, який в Польщі і Литві дорожчий за українські. Рава-Руська, яка я завжди проїжджав вночі, виявилася симпатичним містечком із гарною ратушею, двома костелами в залишками австрійської забудови. Ще одна ратуша до моєї колекції: 

Нічна поїздка була жахливою: їхали на задньому сидінні у трьох. Про якійсь сон і мови не могло бути, навіть про комфортне сидіння не йшлося. Єдине, що трохи відволікало, це симпатичні великі костели і ратуши нічних польських міст, які були величними і незвичайними після Білостоку. 

Після жахливої ночі на горизонті з'являється Вільнюс:

Зупинилися в готелі при українському василіанському монастирі:

Майже півдня провели в литовському сеймі (парламенті). Малі зустрічі з депутатами парламенту, представниками об’єднання "За Литву в Литві", зокрема з депутатом сейму головою партії націоналістів Гінтарасом Сонгайлом, головою Литовської центристської партії Євгеніусом Скрупскялісом, а також із представником парламентської комісії із збереженням історичної пам'яті Литви Жидрунасом Мачюкасом. У ході зустрічей сторони обговорили ряд питань, що є спільними як для українського, так і для литовського народів, зокрема питання люстрації, євроінтеграції, збереження історичної спадщини тощо. Литовські парламентарії розповіли про роботу сейму, поділилися досвідом щодо подолання наслідків тоталітарного минулого та перебування в європейській спільноті. За словами депутата сейму Гінтараса Сонгайла, литовці з великим інтересом спостерігають за політичними та культурними подіями в Україні та щиро вболівають за українців. 

Литовські колеги провели нам екскурсію Литовським сеймом, де ми мали змогу оглянути два зали засідань литовських парламентаріїв – старий, у якому відбувалися події 13 січня 1991 року, коли було оголошено незалежність Литви, і новий – де з недавнього часу проводяться парламентські засідання. 

У другій половині дня вдалося трохи погуляти по Вільнюсу. Приклад віленського бароко, якого у Вільні багато: 

Катедра і катедральна дзвіниця:

Башта замку Гедиміна:

Бастіон замку Гедиміна:

Панорама міста із Замкової гори:

Костел св. Анни і Бернардини:

Один з найдовершеніших шедеврів пізньої готики - костел св. Анни:

Центральна площа Вільнюса:

Костел св. Казимира:

В'їзна брама Старого міста:

Кордон Литви і Ужупіса - невизнаної віртуальної держави:

Костел св. Анни вночі:

А от з ратушею Вільнюсу не пощастило. "Ана нікакая":

Рано з ранку був Тракай. Довелося прокинутися досить рано, щоб по дорозі до Каунаса заїхати подивитися головну литовську атракцію - замки на острові і на півострові в Тракаї:

Замок на острові постав друге місце серед замків історичної Пруссії після Марієнбурга: 

Замок на півострові:

Сам Тракай - містечко, забудоване дерев'яними різнокольоровими будиночками. Взагалі, Тракай нагадав мені естонське Хаапсалу, де я зустрічав цьогорічне Різдво. 

Караїмська кенаса:

Палац Тишкевичів в Ужутракосі поблизу Тракая: 

Ковно (Каунас) приємно здивував. Хто з них кращий - Каунас чи Вільнюс - сказати важко. Вони просто різні. Центральна пішохідна вулиця Каунаса - Вільнюська: 

Ратуша в Каунасі:

В Каунасі в нас була зустріч з мером і віце-мером міста з дуже важливого для нас, українців питання. Що це за питання - поки афішувати не буду, щоб нічого не зірвалося. Дізнаєтесь ближче до жовтня.

Кам'яниці на Ринку і катедра:

Костел єзуїтів:

Каунаський замок, як і лічить північним кресам - цегляний готичний: 

На жаль, збереглася лише третина твердині: 

Монастир бернардинів поруч із замком:

Готична кам'яниця Грому (XV ст.) в центрі Каунаса:

Литва бореться з наслідками совецької окупації:

Панорама міста з протилежного берегу Немана: 

Я і Каунас:

По дорозі додому зупинилися на вечерю біля каплички неподалік від польського кордону: 

Виявилося, що капличка з цвинтарем і пам'ятні знаки збудовані на честь литовських партизанів, полеглих у боях із московськими окупантами у 1945 - 1952 роках. Пом'янули хлопців 50 грамами горілочки і поїхали далі.

Литовсько-польський кордон. Литовський КПП:

Польський КПП: