Холодний Яр

Щороку у квітні відзначається річниця початку гайдамацького повстання на Правобережній Україні – Коліївщини. Для тих, хто не зміг цього року побувати у місцях козацької бойової слави, а також для тих, хто позавчора їздив з нами по цих місцях, пропоную фото екскурсію Холодним Яром – колискою Коліївщини та центром українського повстанського руху на Правобережній Україні у 1918 – 1922 роках.

Маршрут був наступний: Ребедайлівка - Михайлівка - Жаботин - Кам'янка - Цвітне - Чорний ліс (ночівля) - Грушівка - Мотронинський монастир - Буда - Мельники - Медведівка - Суботів - Чигирин - Стецівка

Почали з огляду дерев'яних церков Черкащини. Ребедайлівка:

Михайлівка:

Жаботин:

Кам'янка. Зелений будиночок садиби декабриста Давидова:

В садибному будинку - музей Холодноярської республіки:

Річка Тясмин в Кам'янці:

Село Цвітне. Пам'ятний знак на честь героя Холодноярського повстання отамана Хмари:

Хатки у селі Цвітне:

А таких покинутих хаток, нажаль, багато у будь-якому селі Кіровоградщини чи Черкащині...

Село Цибулеве:

Справжнім випробуванням була ночівля у наметі в Чорному лісі. Звичайно, я здогадувався, що буде холодно, але не думав, що це буде настільки важко. Більшу частину ночі, звичайно, не спав, намагаючись зігрітися у спальнику чи біля варти. Думав, що пальці ніг взагалі ніколи не відігріються. Відігрілися вони лише посла декількакілометрової пробіжки до сусіднього села Цибулеве. Все ж трохи заспокоювало те, що холодноярські повстанці скоріш за все ночували у більш некомфортних умовах :) Коли прокинулися зранку, офігіли: квас у пластиковій плашці був зі льодом! місцевий мешканець Володимир, що супроводжував нас, вже зранку повідомиа, що заморозок на ґрунті вночі досягав 5 градусів морозу...

Урочище "Чорний ліс", розташований між Знам'янкою та Цибулево, - частина території Холодноярської республіки, що існувала протягом 1918 - 1922 року. Краєвиди тут зачаровують: висока місцевість, порізана різноманітними ярами, пагорби, з яких відкриваються панорами на десятки кілометрів.

Могила дружини та 1,5-річного сина чорноліського отамана Кібия, закатованих більшовиками

:

Мічений камінь - велика кам'яна глиба, розділена штучними жолобами, розташованими на прямій лінії на однаковій відстані. Хто це зробив і навіщо, невідомо.

Циганська могила:

Криниця:

Розбиваємо табір:

До півночі настрій піднімав Сергій Василюк - соліст гурту "Тінь сонця". Решта ночі була жахливою.

З ранку по дорозі до Холодного Яру оглянули ще одну дерев'яну церкву в селі Грушківка:

Хутір Буда. Тут розташована загальнонаціональна пам’ятка природи – дуб Залізняка, вік якого становить понад 1000 років:

Поруч ще декілька дубів, молодших за віком, та пам’ятник загиблим від рук «німецько-фашистських розбійників»:

По дорозі від Буди до монастиря праворуч від дороги розташований пам’ятний знак «Склик». Тут у козацьку добу висів великий казан, звук ударів по якому скликав козаків на раду:

Не доїжджаючи до Мотронинського монастиря є поворот ліворуч на поганеньку грунтівку, яка через декілька сот метрів приведе нас до стародавніх валів Мотрининського городища, збудованого скіфами наприкінці VII століття до н.е.:

Мотронинський монастир, заснований ще до монгольської навали, був духовним осередком Коліївщини і повстанського руху часів громадянської війни:

Головною спорудою монастиря є Троїцька церква, споруджена у 1800 – 1804 роках:

Поруч – дерев’яна дзвіниця, а також пам’ятний знак, встановлений про перебування у Холодному Ярі «революціонера-демократа» Тараса Шевченка:

А особливо вразило оце чудо совецької епохи:

Місцевість поруч з монастирем вся порізана глибокими ярами, а краєвиди тут – майже карпатські :)

Тут можна натрапити на досить численні печери. Деякі з них вириті зовсім недавно, деякі століття тому, деякі — ще раніше. Існує також легенда, що перші монастирські печери рив той самий Антоній, що копав перші печерні монастирі в Києві та Чернігові. За іншою версії перші печери копав преподобний Феодосій. Нажаль, на пошук і огляд печер часу не було: графік подорожі був досить напружений.

Неподалеку від монастиря знаходиться Монастирський став – той самий ставок, на якому гайдамаки святили ножі перед початком Коліївщини. У цьому році ножі «святили» численні групи українських патріотів, а також сучасні «козаки», з автівок яких лунав Михайло Круг… Ганьба!!!

Центр повстання холодноярців 1918 – 1922 років – село Мельники.

Місце останнього бою українських повстанців з більшовицькими бандами у 1922 році:

Могила головного отамана війська Холодноярської республіки Василя Чучупаки:

Нещодавно у Мельниках відкрито пам’ятний знак героям Холодного Яру:

На церемонії вшанування пам’яті героїв:

Наступний пункт екскурсії – село Медведівка – батьківщина провідника Коліївщини Максима Залізняка:

Церква Успіння Пресвятої Богородиці у Медведівці:

Криниця Максима Залізняка:

Селянські хатки в Медведівці:

Суботів:

Чигирин:

Останній пункт подорожі - скансен "Козацький хутір" у селі Стецівка: