Городок Ягеллонський

Попередня стаття
Грімне
Наступна стаття
Найкращий маршрут Львівщиною + трохи незвичайних Чернівців

Городок на Львівщині (історичні назви - Городок Соляний, Городок Галицький, Городок під Львовом, Городок Ягеллонський) - одне з найстаріших міст на території сучасної України, який виник і сформувався в княжу добу. Вперше про Городок згадує Нестор Літописець ще у 1213 році як поселення Галицько-Волинського князівства. В Городку наприкінці XIV - початку XV століття любив проводити час польський король Владислав II Ягайло, тут же він і помер у 1434 році. На його честь у 1906 році місто отримало назву "Городок Ягеллонський", яку поляки використовують і досі.

Добиратися в Городок дуже просто: маршрутки з приміського вокзалу у Львові відправляються з інтервалом в декілька хвилин (час поїздки - близько півгодини). Можна добиратися і електричною з приміського вокзалу. Як і будь-яке галицьке місто, Городок зберіг цілу купу пам'яток минулого: готичний костел в багатовіковою історією, монастир францисканців, старовинні церкви, ратуша, забудова площі Ринок. Пам'ятки більш-менш компактно розташовані в центрі міста. На огляд всіх цікавинок Городка вистачить трьох годин.

Почнемо огляд міста з історичної площі Ринок, яка зараз носить назву Майдан Гайдамаків. Раніше площа являла собою величезний прямокутник, забудований історичними будівлями, в південно-західному кутку якого стояла ратуша. Ратуша і більшість будинків збереглися, але в радянські часи майже по діагоналі площі пройшла досить жвава траса, яка розділила площу Ринок і змінила її конфігурацію.

Ратуша в Городку (будинок магістрату) була збудована у 1832 році у стилі класицизму. Ратуша має 2 поверхи, у плані нагадує літеру "П".

Вежа ратуші височіє над головним входом. На третьому ярусі вежі розміщується герб Городка, четвертий ярус прикрашають балкончики. Ще вище - годинник-куранти з чотирма циферблатами. Колись вежу прикрашав гостроверхий дах конічної форми, який завершувався флюгером.

В будівлі ратуші розташована Городоцька міська рада, а на першому поверсі - міститься Городоцький історико-краєзнавчий музей.

Східну частину площі Ринок займає найстаріша збережена будівля Городка - фарний костел Воздвиження Чесного Хреста. Відомо, що у 1372 році Польський намісник Владислав Опольчик дав чималі кошти на розвиток костелу. За іншою версією Опольчик лише збудував невеликий костельчик, а розбудовано храм було у 1419 році вже за короля Владислава ІІ Ягайла. Саме тоді костел набув готичних рис.

За даними чотирьохтомника "Пам'ятки містобудування і архітектури Української РСР" будівництво храму здійснене в три етапи. До початку XV ст. відноситься лише хор. Східна частина головної нави і каплиці добудовані в XVIII ст.

В ході останньої реконструкції, проведеної в 1930-х рр. архітектором Б. Віктором, була добудована західна, найвеличніша частина костьолу. Древній білокам'яний портал головного входу вмонтували в північну стіну нової прибудови.

Костел являє собою цегляну ринавну базиліка з витягнутим хором з п'ятистінною гранованою апсидою і прямокутними в плані каплицями, що примикають до головної навиз півночі і півдня. Західний фасад прикрашений напівкруглими вежами, завершений стилізованим ступінчастим фронтоном, прикрашений скульптурами в нішах. Фасад костелу Воздвиження Чесного Хреста прикрашають три скульптури невідомих авторів: це апостоли Петро і Павло, скульптура Божої Матері.

Плебанія костелу:

Історичні будинки на площі Ринок:

Будинок суду:

Бібліотека в особняку поч. ХІХ століття:

Колишня гімназія, сьогодні - школа:

В центрі площі - величезна писанка:

На північний захід від площі Ринок по дорозі до парку знаходиться ще один давній храмовий комплекс Городка - колишній монастир францисканців. Монастир був заснований у XV ст. за польського короля Владислава Ягайла над озером поруч з королівським замком. Монастир був сполучений із замком підземним ходом. За легендою, в стінах обителі було поховано серце короля Ягайла.

Монастирський костел невеликий, однонавовий, з напівкруглою апсидою. Від нього збереглися лише зовнішні стіни з віконними отворами, що їх прорізали.

До храму був прибудований одноповерховий будинок келій, прямокутної форми з внутрішнім закритим двориком. Будівля келій цегляна, одноповерхова, коридорної системи, з прямокутним внутрішнім двориком. Фасади не мають архітектурного декору.

Внаслідок першого поділу Польщі у 1772 році і перехід Галичини під австрійську корону, монастир францисканців в Городку був ліквідований. Костел перетворили на гарнізонну тюрму, а в монастирських келіях розквартирували австрійське військо. Після першої світової війни, за поляків монастир також використовувався для військових потреб, а костел використовувався як каплиця. За німців монастир використовували для утримання французьких полонених, а після війни тут розміщувалися радянські війська. У 80-х роках ХХ ст. монастирські келії використовувалися під складські приміщення Львівського заводу "Кінескоп".

У серпні 1994 року колишній францисканський монастир було передано греко-католицьким ченцям Студійського статуту, які відродили обітель, і наразі він функціонує під титулом Святопреображенського Студитського монастир УГКЦ.

На францисканським монастирем на півострові на місці, де стояв давньоруський замок знаходиться парк.

З парку відкривається чудовий вид на Городоцький став і передмістя Городка:

В історичному центрі міста поруч з площею Ринок розташований ще один давній храм - Благовіщенська церква. Храм зведено у 1633 році на місці старої дерев'яної церкви з дозволу городоцького старости Фердинанда Мишковського. У 1869 році стіни церкви укріпили кам'яним цоколем та могутніми контрфорсами. У 1880-і роки дерев'яні куполи замінили на кам'яні, а пізніше до північної стіни апсиди прибудували купольну каплицю і бічне приміщення. Церква використовується греко-католицькою громадою.

На захід від історичного центру в Черлянському передмісті є ще один цікавий храм - дерев'яна церква Івана Хрестителя. Вона була побудована у 1755 році на місці старої, яка існувала ще у 1403 році. Її попередниця згоріла у 1752 році. Настінний розпис храму виконав маляр Федір Щербокоський у 1861 році за служіння отця Лева Терещаківського.

Церква складається з трьох квадратних в плані зрубів - великого центрального і менших бічних. Основні зруби однієї висоти, перекриті шоломоподібними главами на восьмериках, однієї ширини із зрубами, завершені главками. Зруби оточені широким піддашшям на випусках вінців, обшиті гонтом. У інтер'єрі усі зруби висотно розкриті до основи барабанів главок. Простір центрального зрубу відокремлений двох'ярусною аркою-вирізом від низького бабинца, над яким влаштовані хори.

Реставрація пам'ятника проведена в 1980 р. архітектором Б.Я.Киндзельским, коли храму повернули первісний вигляд. У радянські часи в храмі перебував музей етнографії і народної вишивки. Сьогодні належить Українській автокефальній православній церкві.

Багато історичної забудови збереглося на вул. Львівській, що веде від площі Ринок (майдану Гайдамаків) у бік Львова.

Приклад провінційного модерну:

Будинок пошти, на якій у 30 листопада 1932 здійснила напад боївка ОУН:

Історична забудова збереглася і в Черлянському передмісті на південь від площі Ринок на містком через річку Верещиця:

Попередня стаття
Грімне
Наступна стаття
Найкращий маршрут Львівщиною + трохи незвичайних Чернівців