Görlitz

Гёрліц був першим містом, з якого я розпочав свою несподівану подорож Німеччиною. Не знаю чому, але у своїх давніх планах на Дойчленд я планував, що колись почну знайомитися країною саме з Гёрліца. Воно й не дивно: розпочинати дивитися Німеччину з Баварії чи Гессена – це закруто. А от невеличке прикордонне містечко (до речі, найсхідніше у країні) – справа зовсім інша: вже не Польща, і ще не Німеччина у повному сенсі слова. Тим не менш від сусідніх польських містечок німецький Гёрліц відрізняється так само, як галицькі українські містечка від сусідніх польських.

До 1945 року Гёрліц і сусідній польський Згожелець буди одним містом. Того року кордон між ПНР і ГДР пройшов по річні Нейсе і розділив 900-річне місто на дві половинки. І сьогодні, навіть не зважаючи на відсутність кордону, як такого, міста сильно відрізняються. Всі цікаві пам’ятки архітектури (а їх близько 4000!) знаходяться на німецькому березі. На польському ж – радянські коробки і приватна забудова (щоправда, симпатична) у лужицькому стилі. Чим може похвалитися польський Згожелець, так це чудовою панорамою на сусідній німецький берег річки Нейсе.

Сьогодні з німецького боку немає ніяких атрибутів кордону. З польського боку – і залишки прикордонної застави, і польські прапори, і, навіть, прикордонні стовпи.

Вид з Гёрліца на польський Згожелець:

Німеччина зустрічає подорожуючих катедральним костелом свв. Петра і Павла.

Петропавлівський храм вважається найбільшим собором у Саксонії. Готичний храм, що з’явився на зламі XV і XVI століть, вражає своєю величчю і досконалістю:

Портал храму:

Деталі порталу:

Деталі головного фасаду:

Пресвітерій і «гетсиманський сад»:

Будиночок напроти костелу з цікавим порталом:

За будиночком вже видно одну з оборонних башт міста – Nikolaiturm:

Піднімаємося до центра міста крутими вузенькими вуличками:

Майже всі кам’яниці на шляху до Унтермаркету викликають захоплення. А деякі й особливе:

Ще трохи, і ми на головному історичному майдані міста – Нижньому Ринку (Untermarkt):

На Ринку – багато оригінальних кам’яниць. Найбільше з них виділяється будинок старої аптеки, щиро декорований порталом і сонячним годинником з планетарієм:

Портал аптеки:

Годинник і планетарій:

Інші кам’яниці на Ринку:

Нова Ратуша в Гёрліце не має традиційної вежі. Але від того вона не гірша за інші:

Ратушні прикраси:

На жаль, зараз стоїть у риштуваннях одна з головних домінант міста - стара ратуша:

Але найцікавіші деталі старої ратуші можна роздивитися:

Я вже писав, що основна фішка Гёрліца - це вхідні портали. Тут їх просто безліч. Майже кожний будинок має неповторний портал:

До Ринкової площі прилягає багато вузеньких провулочків. Тут дійсно відчувається дух середньовіччя. Так і є насправді: під час Другої світової Гёрліц майже не постраждав і дійшов до нас майже таким, як був декілька століть тому.

А ми ся рухаємо далі, на майдан Верхній Ринок (Obermarkt):

Тут вже більш пізня забудова (XVIII - ХІХ ст):

Площа розпочинається костелом монастиря францисканців:

Замикає площу середньовічна башта Reichenbacher Turm:

Відразу ж за баштою - барбакан (Kaisertrutz):

Третій головний майдан Старого міста - Поштова площа:

Тут знаходиться третя оборонна башта Гёрліца - Dicker Turm (Товста вежа):

Невідома, але цікава неоготична будівля:

Пасаж:

В Гёрліце, як і в Чернівцях, є свій будинок-корабель:

Вокзал:

Коментарі

Ні, я море люблю, тільки коли воно біля Брюгге чи Гданська :)
тю, то ж Північ, а на моря українці звикли їздити на Південь. На півночі тільки Бєломорканал, тьху-тьху :)

Сторінки