Гданськ, ч.9: Stare Przedmieście

Сьогодні ми познайомимося ще з двома історичними районами Гданська – Старе Передмістя (Stare Przedmieście) та Довгі Сади (Długie Ogrody). Як вже зрозуміло з назви, ці райони є передмістями Головного Міста. Хоча розташовані вони в самому центрі: перше з них від історичного центру відділяє автомобільна дорога (вулиця Приміські Підвали), а друге – вже відомий нам острів Шпіхлерів. Незважаючи на те, що передмістя - це фактично центр міста, туристи сюди не ходять. У всякому разі мені не попався жодний. Ці затишні, майже провінційні райони живуть своїм життям – тихим, розміреним, без суєти і туристів.

Старе Передмістя (Stare Przedmieście) було адміністративно приєднано до Гданська у XIV столітті, коли було розбудовано систему фортифікації над рукавами Мотлави. З 1425 його називали просто «Передмістя», а з 1945 року перейменували на «Старе Передмістя». У 1617-1640 роках був насипаний рів, який відділяв Старе Передмістя від Головного Міста. Збудована після Другої світовій війні автомобільна траса W-Z (вулиця Приміські Підвали) розділила центр міста та спричинила фактичне відокремлення Старого Передмістя від Головного Міста і певний занепад цього історичного простору.

В парі сотень метрів на південь від Верхньої брами (західного входу до Головного Міста) знаходиться приголомшливо готичний монастир францисканців з костелом Святої Трійці (Kościół Świętej Trójcy). Цю пізньоготичну святиню звели у 1419 році, як монастирський комплекс для Братів Менших. До складу монастиря крім костелу входила каплиця св. Анни, фахверковий «Dom ryglowy» та монастирські будівлі з келіями. Після реформації у 1522 р. тут було засновано гданьську Академічну гімназію з бібліотекою. Після 1872 року був місцеперебуванням Міського Музею. А зараз – це відділ Національного Музею.

Неподалік, по вулиці з дивною назвою «Жаб'ячий Ворон» знаходиться ще один храм Старого Передмістя – костел св. Апостолів Петра і Павла (Kościół św. Piotra i Pawła). Храм вважається однією з найбільших готичних святинь Гданська. Він був збудований у 1397 році, як філія Маріацького костелу. У 1622-1945 роках був головним храмом гданських протестантів-реформаторів.

А ми рухаємося на південь і незабаром побачимо незвичну для Гданська оборонну вежу – Білу башту (Baszta Biała). Башту збудували у 1460-1461 роках. Первісно вона була частиною міських фортифікацій. У 1670 році в ній влаштували пороховий склад. У 1981 році її викупив у міста Гірський клуб, реставрував її та розмістив там свій офіс.

Ще п’ять хвилин пішої ходи на південь, і дійдемо до озер – розливів Мотлави. Над озерами височіє залишки ще однієї фортифікації Гданська. Бастіон Зубр (Bastion Żubr) – один з чотирнадцяти схожих бастіонів, за допомогою яких Гданськ було укріплено в 1622-1636 роках. Монолітний насип цього бастіону був, між іншим, створений з міського сміття.

З сусіднього бастіону св. Гертруди добре видно Головне Місто з його вертикалями – Ратушею та Маріацьким костелом:

А на сході видніються залишки Кам’яного Шлюзу:

По дорозі до Шлюзу побачимо ще одну браму Нижню (Brama Nizinna). Її звів у 1626 році Ян Страковський на підставі фортифікаційних планів Корнеліeса ван ден Босхе. Вимурована з цегли, вона була викладена камінням по зовнішній стороні мурів. Зачинялася з двох сторін дерев'яними воротами, яких не торкнулася війна, і вони збереглися до наших днів у первісному вигляді. Нижня брама, що знаходиться між бастіонами св. Гертруди і Зубр, охороняла в'їзд до міста з боку Жулав – дельти Вісли. Є єдиною з історичних брам міста, через яку відбувається регулярний дорожний рух.

Кам’яний Шлюз (Śluza Kamienna) виник у XVII ст. як новий елемент міських фортифікацій. Шлюз створено в 1619-1623 роках за з проектом голландців Вільгельма Янсена Беннінга і Адріана Олбранта під наглядом Яна Страковського. Шлюз закривався двома воротами, віддаленими один від одного на 20 м. Над шлюзом знаходився розвідний міст, який був замінений в половині XIX столітті стаціонарним.

Історична забудова Старого Передмістя:

Східне історичне передмістя Довгі Сади (Długie Ogrody) було приєднане до Гданська на зламі XIV і XV століть. Перш ніж Довгі Сади опинилися в границях міських фортифікацій, тут оселялися тут дрібні ремісники, презентуючи декілька типових професій для верфно-портового міста. Безпечно почувалися також так звані халтурники, які не входили до складу цехів, і займалися ремеслом нелегально. Через сотні років торговці і ремісники мали при Довгих Садах досконалі можливості збуту для своїх послуг і товару. До XIX ст. в кожну середу і суботу тут був великий діючий ринок. Вид з Довгих Садів на Головне Місто і руїни на острові Шпіхлерів

Зі сходу Довгі Сади замикає Брама Жулавська (Brama Żuławska). Її звели у 1628 році за проектом головного архітектора Гданська Яна Страховського. До початку ХХ ст. її оточували земляні вали. 

Фактично єдиною збереженою історичною спорудою Довгих Садів (крім Жулавської брами) є костел святої Барбари (Kościół św. Barbary). Храм побудували у 1387 році за межами міста разом із лікарнею для прокажених.

Зверніть увагу на віконні вітражі: 

Коментарі

У Львові теж поза ринковою площею і стометрівкою туристів не часто побачиш.
Цікаво, що вже у першій половині 17 століття там альтернативно підійшли до боротьби зі сміттям.
Так, от такий він, Дангиг, і його Старе Пшедмьєшьчьє :))
З задоволенням переглянув пост.
Вітраж -ульот.
Dziękuję za uwagę! :)
Та невже польську розкладку встановив ;)
І навіть правильно відмінок вжив .
Хоч в даному випадку поляк би подякував за wizytę.
Я ж ніяких зауважень до світлин і тексту не мав :)
З обробкою в Тебе сильно покращало.Деколи пересадно суваки шарпаєш, але фанатизму неофіта вже не має :)
Дякую! Насправді, ці фото я майже не редагував. Я ж був в Гданську 3 дні і просто обирав гарне сонячне освітлення :) А щодо перекладу і розкладки, то це не я, а translate.meta.ua ^)
Електронні перекладачі - це зло :)))
Найгірше , що і поточну мову під їх рівень підтягують. В інструкції до мого фотіка є така перлина перекладу : "получєніє удовольствія от работи с віндовс " .
Уже заочно люблю Гданьск;)
Та Гданськ то ваще предел мечтаний, правда!
Длугі Сади, Длугі Сади... Городи! :)))))
Ні, саме Сади! Так польський путівник російською каже! :)
це вже потім придумали. Типу панські сади. Фіг там, там данцигці тримали клаптики городів, як більшість українців зараз :))) Тепер морочать нам голову, буцім-то огруд - то сад, а не город. Шляхта голозада :)
Яка шляхта? Бюргери!!! :)
як та вулиця звалася за бюргерів цікаво? точно не Огроди
Бульвар Гітлера, напевно :)
нє, на честь фюрера і якась вулиця на городах, не може бути :)
Та ні, може! От в Запоріжжі центральний проспект був на честь Геббельса, а Гітлера - второстєпєнний паралельний проспект :)
то вони в Запоріжжі не розібралися, який проспект главнєє. Певно потім фюрер ще довго на свого міністра пропаганди косо дивився :)
Не знаю, що і як там далі було, але історично назву вже давно треба було повернути! :)
ну так, якраз там, де Сталіна поставили :)
Для балансу треба! :) Треба ж цього істукана чимось нашим розбавити! :))