Фельдкірх

Фельдкірх (нім. Feldkirch ) – найзахідніше місто Австрії, розташоване у федеральній землі Форарльберг на річці Ілль, притоці Рейну. Звідси всього 3 кілометри до кордону з Ліхтенштейном. І якщо ви їдете до Ліхтенштейну з боку Німеччини чи Австрії, то ви обовязково будете робити пересандку в Фельдкірху: прямого транспорту з інших міст Австрії чи Німеччини до князівства немає, так само, як відсутній і транзитний транспорт через сам Ліхтенштейн. Якщо ви вде їдете в цю маленьку європейську країну, то обовязково виділіть пару годин для того, щоб подивитися Фельдкірх. Гарантую, що вам тут сподобається навіть більше, ніж в Ліхтенштейні. 

Фельдкірх - друге за величиною місто австрійської землі Форарльберг після Дорнбірна. І так само, як і Дорнбірн, він переважає за чисельністю населення столицю провінції - Брегенц. Фельдкірх приголомшує, передусім, гарними гірськими пейзажами, а прогулянка по місту немов повертає в середньовіччя.

Поселення вперше згадується у 830 році в епоху Каролінгів під ім'ям Вельдкіріхум. Але вирішальною подією в історії населеного пункту стала поява в цих землях графів Монтфорт, які побудували потужну фортецю Шаттенбург. Поселення належало графам з 1190 року, а у 1218 році Фельдкірх отримав міські права. Назва міста, до речі, перекладається, як "польова церква". 

У 1375 році Фельдкірх і околиці увійшли до складу монархії Габсбургів. 1697 року місто сильно постраждало від страшної пожежі, однак велика кількість старовинних будинків уціліла до нашого часу. Минулого разу ми знайомилися із замком Шаттенбург, що височіє на містом. Сьогодні ж прогуляємося центральною його частиною з багатьма архітектурними пам’ятками. 

Під замком розташувалося так званий Нойштадт («Нове місто»). Тут збереглося декілька розписаних будиночків. А головні споруди Нойштадта – міська ратуша і собор Св. Миколая. 

Незважаючи на те, що ратуша досить давня – її побудували у 1493 році, навряд чи вона кинеться вам і очі. Швидше за все ваша увага зосередиться на сучасних фресках, які відображають історію Фельдкірха. Фрески заявилися під час останній перебудови ратуші у 1932 – 1937 роках. Первісно на першому поверсі будівлі працював хлібний ринок, а на другому - ринок тканин. Після пожежі 1697 р. ратушу відбудували наново. 

Собор Св. Миколая Чудотворця, що нині є приходською церквою міста, вражає своїм розміром і архітектурою. Спочатку побудований в романському стилі в 1287 році, перед нами він вже з'являється готичним костьолом. Пожежі 1348, 1398 і 1460 років нанесли великий ущерб архітектурі собору, який був відновлений вже в стилі пізньої готики в 1478 році архітектором Гансом Штурном. Нині - це найбільша готична будівля землі Форарльберг. Храм унікальний витворами мистецтва, що знаходяться в інтер’єрі: п’єтою Вольфа Хуберта, однією з найгарніших в країні церковною кафедрою з кованого заліза, вітражами Мартіна Хойсля.

Серце старого міста – Марктгассе (Marktgasse) - вулиця, на якій мимоволі замилуєшся старовинними будинками з аркадами, еркерами і фресками на фасадах. Кожні другі вихідні липня вулицю заповнюють веселі гуляння: тут відбувається народне свято вина. По Марктгассе можна потрапити на Ринкову площу (Marktplatz), оточену красивими фасадами старих будинків. В них раніше жили найзабезпеченіші городяни, в основному купці і чиновники. 

В кінці вулиці стоїть красива церква Св. Іоганна.

Ще один храм в центрі міста – церква св. Михаїла, перша згадка про яку відноситься до 1315 р. Археологи припускають, що вона побудована на місці язичницького святилища. Легенда свідчить, що храм, який стояв на цьому місці, занурився у води озера, що знаходиться поруч. Недалеко від церкви були знайдені сліди доісторичного минулого - поселення бронзового століття. У церкві можна подивитися фрески XV ст. і ікони, зокрема - роботи Боблеттера, місцевого художника XIX ст. 

Іноді зустрічається і певна обшарпаність: 

Майже з усіх куточків міста видно Котячу вежу (Katzenturm), названа так із-за встановленої на ній гармати, яка прикрашена левовими головами. Вона є одна з чотирьох веж міських середньовічних укріплень, яка найкраще збереглася. Конічний дах вежі побудований у кінці XV в за наказом імператора Максиміліана I. Тут знаходиться найбільший дзвін Форарльберга.

Неподалік знаходиться ще одне міське укріплення – Соляна вежа (Churer Tor), збудована у формі шестиповерхової брами. 

На березі річки Ілль знаходиться требі башта міста – Водяна вежа (Wasser Tor)

Напроти, також на березі річки – консерваторія, розташована в колишній школі єзуїтів

З моста через річку відкривається чудова панорама австрійських Альп.

 

Щоб краще роздивитися місто, треба піднятися на гору, на якій розташований замок Шаттенбург. Звідси весь Фельдкірх – як на долоні:

Будівля на схилі гори – Інститут св. Йозефа

ній околиці міста знаходяться руїни замку Тостнер – найзахіднішого укріплення Австрії. Ця велика споруда, про величину якого можна судити по його донжону, була побудована у ХІІІ столітті. В XIV ст. замок захопило сімейство Монтфорт, потім він належав Габсбургам

Коментарі

у свідомості кожного українця при слові "поле" виринають безкраї простори, засіяні сонячником (ну чи по-сучасному - рапсом)
І коли читаєш оті німецькі назви типу нашого Кьонігсфельд (Усть-Чорна) чи їхнього Фельдкірх, офігіваєш - де ж те в біса поле??? :))))
Навколо одні андруховичські "гори і ліси" і ще "купа старого каміння" :)
Ну між гір в долинах - то і були поля :)