Берегово

Попередня стаття
Виноградів-2011
Наступна стаття
Бене на Закарпатті: готичній храм 14 століття

Закарпаття - регіон, який найбільше відрізняється від інших історичних регіонів України. Тут - самісінький закордон, який проявляється в багатьох позитивних моментах: тут краще дороги, охайніше хатинки, чистіше на вулицях. Є і інші атрибути закордону: надписи іноземною мовою, прапори іншої держави. Отже, якщо не маєте шенгену і багато грошей, а хочете побачити Європу - сміливо їдьте в Закарпаття. "Найзакордонніше" місто Закарпаття - це, безумовно, Берегово (або Берегсас, як кажуть місцеві мешканці).

В Берегово живуть, переважно, угорці. Тому мова спілкування у місті - угорська. На запитання українських туристів дехто з мешканців зможе відповісти російською, а от з державною мовою тут не склалося... Угорщина тут проявляється і в вінках з угорськими прапорцями на пам'ятниках, і в надписах на угорській мові, що дублюють надписи українською, і угорських прапорах, які висять поруч з українськими, і у неофіційному місцевому часі.

Сьогодні я не буду витрачати часу на опис історії міста. Вона є дуже насиченою і, місцями, суперечливою. По-різному її подають і джерела інформації. Тому не буду брати на себе справу її узагальнення. Замість того, краще, зроблю розширену віртуальну фото-екскурсію Береговим. Почнемо з залізничного вокзалу. Будівля не дуже показова, але стара, австрійська, з характерним навісом від дощу:

На вокзалі "Берегово" написано на двох мовах:

Від вокзалу до центру будемо рухатися вулицею Сечені. На самій вулиці попадається багато симпатичних будиночків:

В цьому будиночку під черепичним дахом - офіс Партії регіонів:

А ці два житлових будинки Кубовича і Мейгеша ХІХ століття є пам'ятками архітектури місцевого значення: 

Через три квартали звернемо праворуч на вулицю Ілони Зріні:

На вулиці збереглася будівля синагоги (орієнтовно, кінець ХІХ - поч. ХХ ст.):

Коротка вуличка Ілони Зріні незабаром виведе на одну з головних артерій міста - вулицю Богдана Хмельницького. Будинок ХІХ століття, де сьогодні розташувалася школа №4 - пам'ятка архітектури місцевого значення:

Напроти - міська рада, на якій відразу три прапори: український, угорський і прапор Берегова: 

Поруч - модерновий житловий будинок початку ХХ ст.:

Ще декілька кроків, і опиняємося у самому серці міста - площі Кошута. Хоча, власне, це не площа - а вулиця-корзо: 

Реформаторська церква була збудована у 1652 році і перебудована у 1897 та 1922 роках. цей надзвичайно великий храм може одночасно вмістити 1100 віруючих:

Візитівка Берегова - величезна будівля жупного суду (1908 рік):

На розі пл. Кошута і вул. Сечені - будинок міської лазні (1911 - 1912 роки): 

Готель "Роял" (кінець ХІХ ст.) 

Забудова берегівського корзо - пл. Кошута: 

Навіть міжвоєнний конструктивізм тут приємний: 

Звідси починається вулиця Мукачівська, на початку якої знаходиться угорський театр і "комітатський дім" (1880 рік): 

Площа Кошута зливається з площею Ференца Ракоці - також, фактично, вулицею: 

За містком через річку Вирку - найпопулярніший заклад Берегова - ресторан "Золота пава", розташований у будинку жупного казино: 

Начитавшись про помірні ціни в цьому закладі, ми вирішили там повечеряти. Яке як побачили меню зі "помірними цінами", вилетіли звідти кулею. Можливо, колись там і були смішні ціни, але сьогодні вони є досить неадекватними для подібного провінційного містечка. 

Будинок напроти "Золотої пави" з хрестами мальтійського ордену: 

Поруч на площі Ференца Ракоці знаходиться найстаріша будівля Берегова - Хрестовоздвиженський костел (за іншими даними - костел Всіх Святих). Перша згадка про нього датується у 1247 році, але, ймовірно, храм було засновано ще до татаро-монгольської навали. 

Готичний костел з'явився на цьому місці у 1370 році. Від того часу до нас дійшли готичні портали храму:

В інтер'єрі костелу:

На подвір'ї костелу - погруддя королю Іштвану, творцю Угорської держави: 

Зовсім поруч - пам'ятник угорському поетові Шандору Петефі

Берегово не мало свого замку. Натомість резиденцією власників міста був так знаний Графський двір, зведений у 1629 році трансильванським князем Габором Бетленом. Споруда дійшла до наших днів майже в незмінному вигляді:

До комплексу Графського двору входять будівлі зерносховища і стаєнь: 

Черепиця на даху палацу:  

Якимось незрозумілим чином тут зберігся молодий Володя Ульянов:

Стенд на подвір'ї нагадує, що ми все ж таки в Україні:

На північній околиці міста є палац - колишня літня резиденція графа Шенборна. Але роздивитися його можна лише через зачинену браму: на території маєтку розташований вінзавод. 

Попередня стаття
Виноградів-2011
Наступна стаття
Бене на Закарпатті: готичній храм 14 століття

Коментарі

а продовження буде?
хотілося б побачити термальні джерела
там нема на що дивитися, тому я їх не фоткав.
туди просто варто приїхати. там при них недорогий готель
круто. скоро Янукович додумається віддати це Угорщині за якийсь кредит.
і я помітив, шо чим менше історії, тим краще виходить. бо хто там розбере тих королів і куркулів, хто кого з"їв і де чия синагога.
добре, учтьом на майбутнє! :)
Та ну шо Ви таке про нашого Президента говорите? Він хоч і не подарунок, але на такі антидержавні кроки він не здатний!
так він і не вважатиме їх антидержавними. не виговорить просто.
(Відповісти) (Parent) (Thread)
А котру годину показував сонячний годинник на церкві, коли ви там були?
А я погано орієнтуюся у сонячних годинниках, тому мені важко відповісти на Ваше запитання :)
на цьому фото - http://s017.radikal.ru/i434/1112/e4/8a876d82f691.jpg - сонячний годинник :) нє, справді :)
Так, збоку - сонячний, а на вежі - механічний :)
я знаю :)
Ти знаєш, а мені, навпаки, здалося, ніби тамтешні угорці більше українську розуміють, аніж російську.
Адже, коли я намагався заговорити з людьми російською, вони тільки плечима знизали - нічого не розуміли. Але, коли звертався українською, щось-таки відповідали.
І взагалі, згідно Перепису 2001, там угорців і українців приблизно порівну. от тільки угорці живуть в історичному центрі, а українці - на околицях.
То Тобі просто повезло, напевне. Я скільки намагався когось питати, всі тільки ламаною російською відповідали :)
Дійсно, цікава статистика. Місто виглядає повністю угорським. Хоча, напевно, статистика права. Якби угорців була переважна більшість, то на останньому референдумі місто б перейменували в Берегсас.
<<Місто виглядає повністю угорським>>
Просто угорська мова та культура більш агресивна, експансійна.
так, угорці - відомі націоналісти :)
я дивлюсь не тим СБУ займається
Так... Хоча там негативу не відчувається. Здається, в Криму чи на Донбасі ситуація менш приємна...
колоритне містечко, самому захотілось туди )
а я от на вихідні до вас на Добромильщину збираюсь :)
"Паву" нарешті відремонтували. Мабуть і ціни такі, щоби відбити швиденько витрати :)
А жупний суд так і стоїть обдертий. Там нині так і є філія якогось універу, не зауважував?
Ні, не звертав уваги, що там в середині жупи :)
наступного разу таки піди в жупу :)))))
сам йди в жупу! :)
тільки після вас! :)))
Жупа - це якась чеська вигадка, піхоплена нашими істориками.
Історично регіони Мадярщини звалися медьє (або вармедьє), в офіційних документах також "комітат". Які там жупи?
Напевно, просто слово сподобалося :)
Похідна від нього - жупан, керовник жупи. У нас в Берегсасі навіть мер був 8 років з таким прізвищем, за успіхи на поприще логічно перетворюючись на Жопан.
От жупани в старій Мадярщині були, тільки звалися "ішпан"
Просто у більшості українців це слово асоціюється зовсім не з цим, тому воно так і приліпилося :)
Почали ремонт наприкінці 2012 року. Наразі десь відостків 40 гарно обновили:
До 23-ї річниці Незалежності: колекція українських пала Користувач посилається на ваш запис з До 23-ї річниці Незалежності: колекція українських палаців пишучи: [...] Житомирська обл. Графський двір (садиба Бетлена), 1629 Берегово [...]