Бенькова Вишня

Попередня стаття
Великий Любінь
Наступна стаття
Товтри і меандри Північної Бесарабії

Село з теперішньою назвою Вишня розташовано поруч з трасою Львів - Ужгород між Львовом і Самбором. Поворот до села - не доїжджаючи міста Рудки. Парадокс, що раніше Рудки були присілком Вишні, а не навпаки, як зараз. Є ще й другий парадокс - Вишня знаходиться в Городоцькому районі, а Рудки - вже в Самбірському, хоча по суті два населених пункти - єдине ціле. І Вишню, і Рудки прославила родина Фредрів: у Вишні Фредри мали маєток, який ідеально зберігся, а в Рудках, в костелі, Фредри поховані. Родина Фредрів подарувала Польщі і Україні принаймні двох видатних людей - драматурга-комедіанта Олександра Фредра і його онука митрополита Андрея Шептицького

Історична назва села - Бенькова Вишня. Перше слово назви походить від одного з перших власників поселення наприкінці XIV - початку XV ст. Бенедикта, або Бенька із Жабокрук гербу Корчак. Друга частина назви - від річки Вишня, на якій лежить село.

Перша документальна згадка про Бенькову Вишню сягає 1438 року, а першим документально підтвердженим власником села був Львівський земський суддя Сцібор з Кутні. У 1462 році його маєток перейшов до синів його брата - Львівського підкоморія Петра Внучка. За часів одного з Внучків, також на ім'я Петро в поселенні вже існував оборонний двір, який згадується в актових книгах 27 липня 1472 року. 

На початку XVII ст. Беньковою Вишнею володів Вавжинець Вейсль. Він був жорстоко вбитий під час бандитського нападу на його двір у 1604 році братів Ритаровських. З часами Вейслів (кінець XVI ст.) пов'язують появу оборонного двору у вигляді мурованої житлової вежі. Після вбивства Вейсля село розділилося на декілька частин, якими в певний час володіли Пакош, Стабковський, Лапінський і Андрій Лончинський

У першій половині XVIII ст. власниками Бенькової Вишні були Міхал Урбанський і Войцех Сємєньський (помер у 1763 р.). Останній збудував у поселенні палац, який згодом загинув у пожежі. В описи карти фон Міга зазначається, що наприкінці XVIII ст. у Вишні ще існували руїни солідного замку (йшлося, напевне, про залишки палацової будівлі Войцеха Сємєньського). На початку ХІХ ст. прослідковувалися його залишки - пивниці, скарбівня та складські приміщення. 

Наприкінці XVIII ст. село викупив Яцек Фредро, який був одружений на Маріанні з Дембінських. У Яцека і Маріанни народилося дев'ять дітей, з яких, на жаль, вижив лише один - Олександр Фредро (1796 - 1876). Згодом став відомим польським письменником-драматургом, а шанувальники класичної польської комедії називали його "польським Мальєром". Садибний будинок, в якому жила родина Фредрів, був дерев'яним. Під час пожежі взимку 1806 року загинула мати Олександра - Маріанна Фредро, а вони з батьком перебралися до Львова. 

Олександр Фредро залишив слід не лише в літературі і драматургії, а й у війні. У 1812 році він складі війська Наполеона Бонапарта брав участь у поході на Москву. Побував Фредро і у російському полоні, з якого втік і повернувся до наполеонового війська. За військові заслуги Олександра нагородили хрестом "Віртуті Мілітарі", а у 1814 році - хрестом Почесного Легіону. 

Після смерті батька у 1828 році Олександр одружився на Софії Скарбек. Подружжя повернулося до Бенькової Вишні і розпочали спорудження нового палацового будинку. Мурований двоповерховий палац, що зводився з цегли, був закінчений у 1835 році, що підтверджує напис на його лівому крилі. 

Незвичайним силует, асиметричність фасадів виділяли палацову резиденцію Фредрів серед десятків садибних будинків Львівщини. А от інтер'єри палацу були доволі скромними: оригінальним був лише комин майстра Христіана Айгнера. Проте його скромність була компенсована багатим зовнішнім декором, серед якого виділяється родовий герб "Староконь" з девізом.  

Елементи декору палацу:

Після смерті Олександра Фредра маєток у Беньковій Вишні успадкував його син Ян Фредро (1829 - 1891), а потім онук Андрій Максиміліан (1829 - 1898). Останній ґрунтовно оновив палац до теперішнього вигляду. Вдова Андрія Феліція у 1919 році продала маєток Малопольському сільськогосподарському товариству. С приходом совітів садибу передали українському сільськогосподарському технікуму (нині - коледж). Слід віддати належне керівництву коледжу: воно зберегло зовнішній вигляд палацу та його інтер'єри. Сьогодні продовжується реставрація колишньої резиденції польськими фахівцями. Невдовзі тут планують розмістити музей Олександра Фредра.  

Неподалік палацу знаходилася старший від нього флігель. Колишня офіцина, названа в народі "Яцковим двором", має два поверхи і позбавлена декору. До неї прибудована чотирьохярусна вежа.  

Поруч збереглася ще одна господарська будівля

У XVIII ст. навколо резиденції було розбито парк площею 12 гектарів. Парк зараз захаращений, а про його минуле нагадує декілька старих дерев і штучне озеро.   

В парку альтанка і лавки:  

Околиці села є дерев'яна церква Козьми і Дем'яна (1805 р.), з ніг до голови обшита вагонкою: 

Дзвіниця виглядає так само жахливо: 

Божа Матір біля храму: 

А от на цвинтарі поруч з селом вдалося знайти цікаву цвинтарну капличку

Попередня стаття
Великий Любінь
Наступна стаття
Товтри і меандри Північної Бесарабії

Коментарі

В тебе з роками життя Андрій Максиміліан щось не те.
Щодо реставрації, то про неї теж десь читав, але візуально особливих змін з 2008 року не помітив.
А загалом палац дуже красивий :)
Ага, щось вийшло, що отець в син в один рік народилися :)
До 23-ї річниці Незалежності: колекція українських пала Користувач посилається на ваш запис з До 23-ї річниці Незалежності: колекція українських палаців пишучи: [...] Чернівецька обл. Ханський палац, XVI ст. Бахчисарай, АР Крим Палац Фредра, 1835 Бенькова Вишня [...]