Байківці

Це зовсім поруч з Тернополем, майже східна його околиця. Від обласного центру Байківці відділяє окружна дорога. Більша частина села - це сучасні заміські садиби тернополян. І тільки проїхавши декілька кілометрів сільських доріг, побачимо на горизонті величний костел, збудований у міжвоєнний період, який добре зберігся.

Перша писемна згадка про Байківці відноситься до 1653 року. Відомо, що на початку ХІХ ст. село належало Шеліським, і надалі часто змінювало свої власників: Подлєські, Фредберги, Нєсіловські... Перші збудували у Байківцях панський двір, який дійшов до наших часів.

Садиба Шеліських в Байківцях постала в першій чверті ХІХ ст. Садибний будинок являє собою одноповерховий палацік, зведений у класицистичному стилі. За совітів палац потинькували, добудували два крила та знищили портик з боку саду. Сьогодні в колишньому маєтку розташована сільська школа.

Фото - Дмитра Антонюка

На початку ХХ ст. Байківці належали до римо-католицької парафії в сусідньому Чернілові Мазовецькому (сучасна назва - Жовтневе). У 1901 році на кошти Леона Подлєського було збудовано невеличку дерев'яну капличку.

Лише у 1936 році за ініціативою Юліуша і Марії Фредбергів у Байківцях заклали новий мурований костел. До спорудження храму своїми коштами долучилася і родина Нєсіловських. Освітили костел восени 1937 року.

Святиня зведена з каменю у формі хреста. Її центральний портал прикрашений портиком з колонами і асиметрично зведеною баштою. В наші часи костел покинутий, але добре зберігся. На жаль, історія не залишала нам його назви. Відомо лише, що храм бул філіальним.