Бад-Урах

02.03.2015

Моя теорія про те, що все найцікавіше в Німеччині знаходиться в маленьких і нікому не відомих містечках, в черговий раз підтвердилася. Навряд чи якесь німецьке місто викликало такі захоплюючи почуття, як Бад-Урах. Потрапив сюди не плановано і несподівано: ткнув ввечері в Ульмі пальцем крапку на Google maps, а вже наступного дня був на місці. Але інша теорія про легкість і швидкість подорожей Німеччиною не підтвердилася: з Ульма до Бад-Ураха по прямій 60 км, але це таки ведмежий кут, до добиратися туди довелося 2,5 години з двома пересадками.

Містечко в мальовничій місцевості в центрі гірського масиву Швабських Альп викликало неабияке захоплення: стільки фахверків я ще ніде не бачив! Ратуша - фахверкова, замок - фахверковий, міські укріплення - фахверкова, вся забудова міста - різнокольоровий фахверк!

В Бад-Ураху проживає близько 16 тис. мешканців. Це - один з популярних в Німеччині кліматичних курортів. В місті є два замки. Почнемо з першого і старшого - замку Хоенурах, руїни якого височіють над містом.

Замок Хоенурах був побудований приблизно в 1025 році графами фон Урах. У епоху середньовіччя він був державною в'язницею. Вона стала настільки нелюбимою жителями Бад Ураха, що була стерта з лиця землі в 18-му столітті. Залишилася тільки каменоломня, яку люди використали для будівництва будинків.

Близько 1400 р. в долині для однієї з гілок вюртемберзького дому була побудована нова резиденція - замок Урах. З 1442 р. при Людвігу I фон Вюртемберг, і після розділу Вюртемберга за Нюртингенським договором, Урах став столицею графства Вюртемберг-Урах, а замок - офіційною графською резиденцією.

У 1474 р., з нагоди весілля Еберхарда V і Барбари Гонзага замок був кардинально перебудований і модернізований. Після об'єднання графства Вюртемберг в 1482 р. і переїзду двору в Штутгарт замок Урах втратив своє значення офіційної резиденції, і використовувався лише періодично як мисливський замок і як одно із заміських маєтків.

У 1546 р. в Шмалькальденской війні Урах був зайнятий іспанськими військами під командуванням герцога Альбы. Через майже сто років, в 1634 р. в Тридцятирічній війні замок був знову узятий штурмом імперськими військами. У 1663-1664 рр. при Еберхарді III замок Урах був відреставрований і приведений відповідно до смаку свого часу.

У XVIII ст. при герцогу Карлу Євгенію замок Урах був модернізований востаннє, про що нагадує так званий Білий зал, колишній обідній зал. Подальші правителі, проте, все рідше зупинялися в замку, втративши всякий інтерес до старої резиденції. У 1819 р. на аукціоні були продані майже усі меблі, а внутрішні приміщення переобладнувані під квартиру міського приходського священика; на першому поверсі були влаштовані стайні.