Аппенцелль

29.05.2013

Аппенцелль – це не типова Швейцарія. Головне місто найменшого швейцарського кантону Аппенцелль-Іннерроден, що розташований на південь від Боденського озера, відомий своїми древніми традиціями. Про місто складають не лише легенди, але й анекдоти, пов’язані передусім з його консерватизмом. Ось вам наочний приклад: жінки в Аппенцеллі отримали право голосування тільки в 1991 році. Коротше, Аппенцелль для Швейцарії – це як Чукотка для Росії. Любителя ж архітектури в місті приваблять яскраво розфарбовані фасади дерев’яних будинків, жодний з яких не повторюється.

Назва "Аппенцелль" походить від латинського словосполучення "Кімнати абатства". Це ім'я відноситься до монастиря Святого Галла (місто Санкт-Галлен, в якому ми також побуваємо), який зробив великий вплив на область. До середини 11 століття настоятелі обителі Св. Галла створили свою адміністрацію на цій території, пізніше назвавши її Аппенцелль. Аппенцелль став незалежним від абатства Санкт-Галлен в 1403 році, після чого він вступив в союз зі Швейцарською Конфедерацією в 1411 році, ставши її повноправним членом в 1513 році.

Він складається з двох абсолютно незалежних одна від однієї частин: північно-західного напівкантону Аппенцелль-Аусерроден (Appenzell Ausserrhoden) і південного напівкантону Аппенцель-Іннерроден (Appenzell Innerrhoden), які були розділені на у 1597 році в результаті швейцарської реформації. Роз’єднання відбулося на конфесійному ґрунті: в Аусерродені - протестанти, а в Іннерродені - католики. Останній із столицею Аппенцеллем є цікавішим і більш традиційним – у тому і є фішка католицизму.

Аппенцелльскі протестанти навіть перейшли на старий (православний) календар, щоб відрізнятися від сусідів-католиків, але потім зрозуміли, що це безглуздо, і залишили собі тільки Старий Новий Рік, 13 січня. У новорічну ніч вони колядують: ходять з села в село, в масках, з дзвіночками, щоб побажати усім доброго нового року.

В містечку, яке нараховує менше 5 тисяч мешканців – безліч архітектурних цікавинок. Найперше це, звичайно розмальовані дерев’яні будиночки, але є кам’яна ратуша, пара храмів і, навіть, замок.

Найбільша і головна площа Аппенцелля – Landsgemeindeplatz. Місто зберегло середньовічні традиції демократії. Щорічно тут просто неба в останню неділю квітня збирається парламент, а місцеві жителі одягаються в традиційні костюми і голосують.

Сама площа - одно з наймальовничіших місць міста, з декількома ресторанами і готелями.

Найпримітніша будівля площі – готель Сантіс:

Головна вулиця міста - Hauptgasse, що веде від Landsgemeindeplatz на схід до мосту через річку Сіттер. Передусім туристів тут приваблюють різнобарвні дерев’яні будиночки, фасади жодного з яких не повторюються.

Найвідоміший будинок на Hauptgasse - аптека Löwen з прекрасним живописом на його прикрашеному фасаді - архітектурною гемою. Художник Johannes Hugentobler намалював лікарські трави на напівкруглих жалюзях, зв'язавши прикрасу з функціональним призначенням аптеки.

Інші будиночки на Hauptgasse:

В західній частині Hauptgasse розташована каплиця, названа на честь самого міста. Вона була побудована в 1561 році, а портал оформлений в 1787 р. Під час ремонту в 1963-65 років каплицю прикрасили вітражами Фердинанда Гера.

Інтер’єр каплиці:

Гуляючи по Hauptgasse у східному напряму, вийдемо на Adlerplatz – ще один майдан міста, на якому розташована ратуша:

Міська ратуша була побудована в стилі пізньої готики у 1561-63 роках під керівництвом Ханса Билхенфельдера. Фасад будівлі прикрашений розписами із зображенням сцен з історії Аппенцелля. Розписав будівлю в 1928 році Август Шмідт. Зал ради прикрашені настінними розписами Каспара Ратселена (1567 р).

Будинок з розписами з дитячих казок:

З Adlerplatz добре видно церкву Св. Маврикія (Pfarrkirche St. Mauritius) – католицький приходський храм, розташований на березі річки Сіттер. Перша церква, яка зведена на цьому місці, датована 1071 роком, коли тут лише виникла парафія.

Західна вежа, полігональні хори і крипта були побудовані близько 1513 року. Неф роботи Єноха Брайтенмозера датується 1823 роком. Вівтар був виконаний в 1622 році Варфоломеєм Кадисом. На стелі церкви - розписи в стилі необароко роботи Моріса Гиртаннера.

На мосту через річку Сіттер:

Як відома, найбільш цікаві речі в будь-якому місті можна знайти, якщо відійти від традиційних маршрутів і головних вулиць. Багато гарних традиційних дерев’яних будиночків знаходиться саме на бічних вуличках.

Будинок Konkordia на Engelgasse - аристократичне помешкання, з крутим загостреним дахом, датоване 17 століттям. Фасад в приглушених кольорах створив Август Шмідт у 1930 році.

Дерев’яний будинок Hampi Fässler на Kaustrasse спочатку стояв на межі старого міського центру. Будівля прикрашена бароковими віконними рамами і декоративними віконними віконницями в традиційному стилі, намальованими Адальбертом Фасслером.

Будинок Salesis на Postplatz, один з небагатьох кам'яних будівель Аппенцелля, і свідчить про економічний розквіт поселення наприкінці 16 століття.

Інші будинки на Поштовій площі:

На східному боці Поштової площі (Postplatz) розташований міський замок, побудований в 1563-роках гг в стилі пізньої готики і елементами декору епохи відродження. Він завжди займав почесне місце в сільській переважно дерев’яній архітектурі Аппенцелля. Замок завжди був житлом місцевих патриціїв. З 1780 року і до сьогодні в ньому мешкає аристократична родина Шуттер, і замок залишається закритим для громадськості.

Праворуч від замку знаходиться жіночий капуцинський монастир Марії Ангелів (Kapuzinerinnenkloster Maria der Engel). Монастирська церква була збудована у 1621-22 роках в стилі ренесансу (архітектори Джованні Альтерн и Андреа Тоскано), а будівля самого монастиря зведена у 1679-82 роках.