Водоспад Вікторія: як потрапити, що дивитися і скільки це коштує

Водоспад Вікторія – не найвищий водоспад у світі, але, безумовно, найбільш вражаючий з усіх. Його можна вважати найпотужнішим і найоб’ємнішим, адже це єдиний водоспад на планеті, який має понад 100 метрів висоти і, одночасно, ширину більше кілометра. Вікторія приблизно вдвічі вища за Ніагарський водоспад і більш ніж вдвоє ширша за його головну частину. Побачити це чудо Африки – це отримати одне з найяскравіших вражень в житті. В цій статті я розповім про те, як дістатися водоспаду, як його правильно досліджувати, що подивитися навколо нього і, головне, скільки це може коштувати.

Коротко про водоспад Вікторія

Водоспад має ширину понад 1800 метрів і висоту - 128 метрів. Це – надзвичайне видовище, являє собою вузьку ущелину, в яку падає вода. Серед місцевого населення водоспад був відомий як «Гримлячий Дим», аж поки у 1855 році його не відвідав шотландський дослідник Девід Лівінґстон, який назвав це природнє диво Вікторією на честь своєї доньки. Багато хто досі думає, що водоспад названий на честь англійської королеви Вікторії. Також водоспад разом з іншими водоспадами на Замбезі називають водоспадами Лівінґстона. Девід Лівінґстон писав про водоспад такі рядки: «Ніхто не може порівняти красу з чим-небудь побаченим в Англії. Цього ніколи раніше не бачили очі європейців. На місця такі прекрасні, мабуть, дивилися ангели у польоті».

Докладніше про водоспад розповість Вікіпедія: https://uk.wikipedia.org/wiki/Вікторія_(водоспад)

Де це знаходиться

Водоспад розташований на річці Замбезі на півдні Африки на кордоні двох країн – Замбії і Зімбабве на межі двох національних парків - «Гримлячий Дим» («Mosi-oa-tunya») у Замбії і «Водоспад Вікторія» у Зімбабве. Дивитися водоспад обов’язково треба з двох країн. Незважаючи на те, що з боку Замбії видно лише 1/4 частину водоспаду, відвідання його з замбійського берега має свої переваги: лише з території Замбії можна спостерігати дивовижний захід сонця над водоспадом.

Найближче місто до водоспаду з боку Замбії – це Лівінґстон (470 кілометрів від столиці Лусаки). З боку Зімбабве місто, біля якого розташований водоспад, називається Вікторія Фоллз. Від нього до столиці Зімбабве Хараре – понад 700 кілометрів.

Чи безпечно їхати?

Обидві країни – Замбія і Зімбабве є достатньо дружелюбними і комфортними для подорожей. Під час моєї мандрівки не було жодного випадку прояву агресії з боку місцевих мешканців, або намагання розвести на гроші. Навпаки, всі навколо були відкриті, намагалися допомогти, а прогулянки зімбабвійськими і замбійськими селами і містечками та спілкування з їхніми мешканцями приносило неймовірне задоволення.

Менше з тим, не носіть із собою великих сум грошей, не світіть гаманцем в людних місцях і не гуляйте пізно ввечері по закутках. Дотримуйтесь елементарних правил безпеки (особливо в столицях), і все буде добре.

Візи Замбії і Зімбабве

Тут нічого складного немає. Для відвідання Замбії і Зімбабве українцям потрібні візи, але візи обох країн можна отримати в пунктах пропуску на кордоні чи в аеропорту, або ж отримати електронну візу онлайн. Одноразова віза Замбії коштує $50, дворазова або мультивіза – $80. Також існує одноденна віза вартістю $20, яка діє 24 години. Таку візу ви можете взяти, якщо ви базуєтесь в Зімбабве, вирішили подивитися водоспад з замбійського боку і в той же день повернутися на зімбабвійський бік. Докладно про візи Замбії можна почитати на сайті Департаменту імміграційної політики Замбії: https://www.zambiaimmigration.gov.zm/index.php?option=com_content&view=article&id=89&Itemid=114

Візу Зімбабве також можна отримати по прильоту чи на кордоні, або отримати електронну візу онлайн. Одноразова віза обійдеться в $30, дворазова - $45, мультивіза - $55. Почитати про візову політику Зімбабве і замовити візу онлайн можна на сайті https://www.evisa.gov.zw.

Але для тих, хто хоче відвідати водоспад Вікторія  і подивитися обидві країни існує більш зручний варіант – KAZA Visa. Цей варіант візи є по-суті багаторазовою візою Замбії і Зімбабве, яка дозволяє не лише відвідати обидві країни, а й перетинати кордони між ними необмежену кількість разів. Коштує KAZA Visa $50, її можна придбати по-прильоту в аеропортах обох країн.

Коли їхати

Водоспад Вікторія знаходиться в південній напівкулі. Тому коли в нас літо – тут зима, і навпаки. З вересня по квітень в цих краях в міру тепле літо. Найспектоніший місяць – жовтень (середня температура – 26 градусів), в інші місяці середня температура тримається на рівні 23 градусів. З грудня по лютий випадає найбільше опадів. У травні-серпні в районі водоспаду м’яка зима. В день температура достатньо комфортна – від 15 до 20 градусів, а вночі можна замерзнути: температура опускається до 5 градусів.

У березні-квітні водоспад найбільш повноводний. Це дуже красиво виглядає згори, якщо ви вирішите політати над водоспадом на гелікоптері. Проте підійти близько до водоспаду і зробити гарні фото не вийде: на вас постійно будуть накидатися потужні бризки від Вікторії. Найнижчий рівень води у Замбезі – у серпні-грудні. Це також не дуже добре, ви не побачити водоспад у всій красі. Найкращий варіант – це щось середнє. Ми вибрали для візиту червень і не пошкодували: була комфортна температура повітря, не було дощів, а водоспад був в міру повноводним.

Як дістатися

Треба розуміти, що водоспад Вікторія знаходиться буквально на краю світу в північній напівкулі. Тому дістатися туди дешево не вийде, як би цього не хотіли. Літаки в найближчі до водоспаду аеропорти не літають ні з України, ні з Європи. Біля аеропорту знаходяться два аеропорти. З боку Замбії – це Лівінґстон (Harry Mwanga Nkumbula International Airport), з боку Зімбабве – Вікторія Фоллз (Victoria Falls Airport). Географія польотів в ці аеропорти обмежена. В Лівінґстон літають з Найробі (Кенія), Йоганнесбургу і Кейптауна (ПАР) та Лусаки (Замбія). До Вікторія Фоллз є рейси з Хараре (Зімбабве), Аддіс-Абеби (Ефіопія), Віндхука (Намібія), Йоганнесбургу і Кейптауна. Квитки необґрунтовано дорогі. В столицю Замбії Лусаку та столицю Зімбабве Хараре з Європи також немає прямих рейсів. Найближчий до нас аеропорт, з якого можна улетіти в столиці Замбії і Зімбабве – це Дубаї.

Який же вихід? Шляхом багатомісячних експериментів з різними комбінаціями перельотів я дійшов до висновку, що найпростіший і найдешевший спосіб дістатися Вікторії – це взяти квиток в обидва кінця з Києва аж до самого Лівінґстона, що знаходиться біля водоспаду Вікторія.

На червень 2019 року є квитки з Києва до Лівінґстона з пересадками в Катарі (Доха) і Кенії (Найробі) з використанням однієї з найкращих авіакомпаній світу Qatar Airways та Кенійських авіаліній. Вартість перельотів в обидва кінця починається з $900. Може показатися дорого, але якщо купувати квитки окремим сегментами (навіть якщо там будуть лоукостери), вийде набагато дорожче. Дійсно дорого, але повірте, що мрії цього вартують.

Стиковки в цьому випадку самі по собі дуже цікаві. В столиці Катару місті Доха вона становить майже 21 годину. За цей час можна подивитися одну з найбільш заможних і футуристичних країн світу. Катар для українців безвізовий. Друга стиковка у столиці Кенії Найробі становить майже 24 години. Але для того, щоб вийти доведеться придбати в аеропорту кенійську візу за $50. А вийти дійсно варто, щоб подивитися розвинутий африканський мегаполіс, слонів і жирафів і, можливо, встигнути з’їздити на справжнє африканське сафарі в Національний парк Найробі.

Про Найробі і все цікаве навколо дивіться у статтях:

Найробі - африканський Нью-Йорк з висоти пташиного польоту

Найробі - кримінальна столиця Африки?

Найробі: залізничний музей та залізниця Кенії Карен і Лангатта.

Центр жирафів Bomas of Kenya - кенійське Пирогово

Національний парк Найробі

На зворотному шляху стиковки вже не будуть такими довгими і ви значно швидше дістанетесь додому.

Лівінґстон

Отже, ми в Лівінґстоні. Купуємо KAZA-візу, міняємо гроші на замбійські квачі ($1 = 12ZMW). З аеропорту до центру міста – рівно 5 км. Можна пройтися пішки або взяти таксі на $5-6. Вартість койко-місця в хостелі в Лівінґстоні становить $10-12, окремі номери – від $20-25, більш комфортні – від $40. Якщо хочете жити біля водоспаду – готуйте не менше $450 за номер. Але чи варто?

Колишня столиця Замбії Лівінґстон – найбільш туристичне місто Замбії. Крім водоспаду Вікторія, Лівінґстон приваблює до себе досить симпатичною англійської колоніальною архітектурою, якої в місті дуже багато. В місті також є декілька музеїв, найцікавіший з яких, напевно, залізничний музей. Обов’язково виділіть день на те, щоб погуляти містом, не пошкодуєте. Ввечері завітайте до закладу місцевої кухні (рекомендую Café Zambezi на центральній вулиці), щоб спробувати національні замбійські страви, серед яких мені найбільше сподобалися смажені гусениці, які добре смакують з місцевим пивом Mosi.

Щоб відчути місцевий колорит, завітайте на залізничну станцію, звідки вдень відправляється пасажирський поїзд в столицю Лусаку. Посадка місцевих мешканців в поїзд – незабутнє видовище. На відміну від багатьох країн Африки, на вокзалах Замбії можна спокійно фотографувати, а замбійці дуже привітні до європейців і добре реагують на камеру.

Неподалік від вокзалу є залізничний музей – місце зібрання старих двигунів і рухомого складу замбійської залізниці від початку ХХ століття. Вартість вхідних квитків «кусається» - $15. Чи купувати їх – вирішуйте самі. Експонати музею добре видно і через паркан.

На водоспад!

Відстань від Лівінґстона до входу в Національний парк «Mosi-oa-tunya», на території якого розташований водоспад, становить 10 кілометрів. Можна проїхати цю відстань на таксі. Як правило, вартість поїздки складає $10 або 100 квач, але обов’язково домовтесь за ціну перед посадкою. Інший варіант – пройтися пішки (близько 2-х годин). По дорозі побачите річку Марамбу, баобаби та бризки від водоспаду, які видно за декілька кілометрів.

Заплануйте відвідання водоспаду Вікторія з боку Замбії на другу половину дня. Це для того, щоб побачити неповторний захід сонця над водоспадом і річкою Замбезі. На прогулянку околицями водоспаду буде достатньо 4 – 5 годин. Оскільки парк закривається в 18:00, варто увійти на територію о 13 – 14 годині. Вхідна плата для іноземців складає $20. Можна платити банківською карткою.

Водоспад оточує дощовий ліс, дощ в якому створює сам водоспад. На вас постійно буде хлинути вода, і вже через декілька хвилин перебування в парку ви будете наскрізь мокрі. Тому варто або одягнутися в водонепроникний одяг, або взяти напрокат біля кас плащ та резинові калоші. Особливо бережіть камери і мобільні телефони: із-за постійного обливання водою вони можуть легко вийти з ладу. Фотографувати водоспад в таких умовах складно, але можливо.

Для зручності скачайте собі мобільний додаток MAPS.ME і онлайн карти Замбії і Зімбабве. На картах обозначені усі оглядові майданчики і цікаві місця навколо водоспаду. Завдяки цим картам ви не пропустите найцікавішого. Годинами можна блукати стежками серед джунглів навколо водоспаду, оглядати його з різних ракурсів, спускатися в ущелини, виходити на беріг Замбезі, спостерігати за мавпами і птахами, насолоджуватися шумом і дзюркотінням води та приємними теплими бризками.

Найбільш варті уваги місця – це Knife Edge Bridge («Міст кромки ножа») та Boiling Pot («Киплячий казан») – гігантська водоверть в руслі Замбезі. В "Киплячий казан" можна спуститися крутою стежкою. Тут – дуже гарні види на бурхливу Замбезі.

Нижче Boiling Pot, майже під прямим кутом до водоспаду, через ущелину перекинутий міст – один з п'яти, розташованих на річці Замбезі. Міст у формі арки, що з'єднує Замбію і Зімбабве, має довжину 250 метрів, вершина моста на 125 метрів вища за нижній рівень річки. Регулярне залізничне сполучення поєднує міста Вікторія-Фолз і Лівінґстон з Булавайо та з іншою лінією, що з'єднує Лівінґстон і Лусаку. Будівництво мосту було виконано за 14 місяців в 1904-1905 роках з ініціативи британського політика і бізнесмена Сесиля Родса в рамках його так і не здійсненого проекту «Залізниця Кейптаун – Каїр». Сам Сесиль ніколи не був у водоспада Вікторія, і помер за два роки до початку будівництва.

Ледь не забув про головне: у сонячний день над водоспадом у другій половині дня можна спостерігати веселку, а іноді і декілька. З веселкою водоспад виглядає ще казковіше!

Захід сонця над водоспадом Вікторія

Лише заради цього варто їхати в таку далину майже на край світу! Цей захід сонця ви не забудете ніколи. Але побачити його можуть не всі, треба знати певні секрети. По-перше, подивитися на захід сонця можна лише з території Замбії. По-друге, побачити його можливо лише взимку (по-нашому – влітку), оскільки національний парк закриваються о 18:00, а сонце у більшість місяців року починає сідати пізніше. Взимку (червень) захід сонця починається перед 6 годиною вечора. По-третє, треба знати місця, де добре видно сонце і водоспад. І ці місця мають бути близько до виходу з парку.

Щоб спостерігати і відзняти захід сонця, треба ретельно підготуватися. У вас буде лише хвилин 20 для того, щоб зробити це. Всі оглядові майданчики, з яких можна спостерігати як сідає сонце, знаходяться зовсім близько до входу в парк. Їх треба вибрати заздалегідь і десь в 17:20 зайняти місце. Наступні 20-30 хвилин вам доведеться бігати між декількома майданчиками, щоб спіймати найвдаліші кадри. Пам’ятайте, що в 17:50 вас треба поспішити до виходу з парку. Якщо ви все зробити правильно або вам просто пощастить, це буде найкращий sunset у вашому житті!

Йдемо в Зімбабве

Саме з Зімбабве видно найбільшу частину Вікторії: приблизно ¾ водоспаду. Для того, щоб побачити головне диво Африки у всій красі, треба перейти кордон Зімбабве і Замбії. Замбійський КПП починаються відразу ж за входом в Національний парк з замбійської сторони. Кордон відкриваються в 6 ранку. Бажано і переходити його в цей час, бо ми ж хочемо побачити схід сонця над Замбезі, так? Щоб потрапити у Зімбабве, треба перейти вже знайомий нам міст через річку.

На зімбабвійському КПП заповнюємо анкету і отримаємо в’їзний штамп в Зімбабве. Вхід в Національний парк «Вікторія Фоллз» знаходиться відразу ж за КПП. Але з ранку там немає що робити, бо ми ж пам’ятаємо, що веселка над водоспадом з’являється лише після обіду! Тому залишаємо парк на другу половину дня і йдемо далі по дорозі в напрямку містечка Вікторія Фоллз. На першому повороті повертаємо направо на мальовничу дорогу Zambezi Road, яка через декілька хвилин виведе нас на беріг бурхливої Замбезі. Якщо ви заздалегідь купили собі їжу в супермаркеті в Лівінґстоні, то тут можна поснідати, насолоджуючись сходом сонця над Замбезі.

Далі ви можете повернутися назад і піти в містечко Вікторія Фоллз, щоб поселитися в готелі. Ми ж пішли далі по Zambezi Road уздовж річки не знаючи про те, що ходити дорогами Африки пішки без машини є небезпечним для життя. Дорогою ми побачили декілька велетенських баобабів, один з яких був в діаметрі більше 10 метрів і декілька разів бачили… слонів. Попри те, що це був найвражаючий ранок мого життя і незабутній досвід знайомства з дикою природою, він міг коштувати нам життя. Адже слони могли просто вбити нас. В жодному разі не повторюйте наш експеримент!

Готелі у Вікторії Фоллз трохи дорожче ніж у Лівінґстоні. Ми ночували в лоджі Shearwater's Explorers Village в наметі за $50 зі сніданком. Цей лодж зручним тим, що знаходиться найближче з усіх як до входу в Національний парк , та і до центра містечка Вікторія Фоллз. Пам’ятайте, що у Південній Африці влітку – зима, і температура вночі опускається до 5 градусів!

Водоспад Вікторія з боку Зімбабве

Водоспад з боку Зімбабве також краще відвідувати в другій половині дня, адже після обіду його прикрашає веселка – неодмінний атрибут усіх фото водоспаду Вікторія. Вхід до Національного парку «Вікторія Фоллз» у Зімбабве коштує $30. Можна платити як карткою, так і доларами. До речі, національною валютою Зімбабве тепер є долар США попри нелюбов керівників держави до Америки. Це відбулося декілька років тому, коли інфляція в країні досягла таких масштабів, що за купюру в 100 000 000 000 000 (сто трильйонів зімбабвійських доларів!!!) не можна було купити буханки хлібу, а в магазин доводилося тягати цілі ящики з грошима.

Заплативши за вхід, не забуваємо взяти напрокат плащ і гумові чоботи. Також бережемо фотоапарати і мобільні телефони від рясного тропічного дощу, який створює водоспад. Для прогулянки парком використовуємо вже відомий нам додаток MAPS.ME, де позначено понад 15 оглядових майданчиків, з яких можна насолоджуватися водоспадом.

Водоспад Вікторія збоку Зімбабве вражає значно більше, ніж з боку Замбії. Адже звідси можна побачити його майже по усій довжини – 1,8 кілометри. Щоправда, лише частинами. Під час прогулянки побачимо багато різних ракурсів водоспаду, кожний з яких буде неповторним і по-своєму найкращим. Одним з найбільш вражаючих місць є Devil's Cataract, де з острова Cataract у загальний водний котел стікають декілька дрібних водоспадів, а падаюча вода гуркочить із страшною силою.

Посередині водоспадів знаходиться острів Лівінґстона, звідки відкриваються найкращі види на Вікторію. Найсхідніша точка національного ранку – Danger paint, яка відповідає своїй назві. Тут треба буде обережним, щоб не зісковзнути у водну пучину.

Політ над водоспадом Вікторія

З території Зімбабве, як і з території Замбії, водоспад можна спостерігати лише частково. Щоб осягнути його масштаби і побачити його у всій красі, треби дивитися на нього з повітря. Послуги з польоту над водоспадом на гелікоптері пропонує багато турфірм в містечку Вікторія Фоллз. Коштує це задоволення $150 з людини. Дорого, але якщо ви вже спромоглися приїхати в таку даль, не пошкодуйте цих грошей. Політ над Вікторією однозначно залишиться у ваших спогадах, як найяскравіший з усіх моментів в Африці.

Що подивитися в околицях водоспаду Вікторія?

Місто Вікторія Фоллз

Назва містечка говорить сама за себе: Вікторія Фоллз знаходиться безпосередньо біля водоспаду Вікторія. Місто засноване у 1901 році, коли англійські колонізатори вивчали можливість створення електростанції на Замбезі. У 1905 році через містечко проклали залізницю з Північної Родезії (зараз – Замбія) до міста Булавайо, що поклало початок розвитку поселення. Економічний бум Вікторія Фоллз зазнав з популяризацією водоспаду Вікторія у 30-50-х роках та у 80-х - початку 90-х років минулого століття.

Сьогодні Вікторія Фоллз - це не Зімбабве у звичайному сенсі слова. Тут багато готелів на будь-який гаманець, ресторани, KFC, супермаркети і всі блага цивілізації. Сюди навіть докотилася європейська мода з фотозонами з сердечками з назвами міст. Архітектура також досить цікава: тут зустрічається як англійський колоніальний стиль, так і сучасна провінційна курортна забудова. У Вікторії Фоллз все чисто і охайно.

Усі туристи звертають увагу на симпатичний старий трамвайчик, який щодня в певні години бігає від центру містечка до кордону із Замбією.

У Вікторії Фоллз варто прогулятися до залізничної станції, звідки щодня ввечері відправляється пасажирський поїзд до Булавайо. А при наявності двох вільних днів – прокотитися ним.

Трохи далі від вокзалу є щось на кшталт неофіційного залізничного музею. Тут можна побачити декілька старих пасажирських вагонів та один старий паровоз. Сьогодні цю залізничну техніку використовують в якості битовки працівники станції і ремонтники шляхів. Вони із задоволенням покажуть вам пасажирські вагони, в яких у колоніальний період їздили заможні англійські колоністи. Ви будете вражені інтер’єрами вагонів з гральними столиками із старими мапами світу, вентиляторами і розкішними сидіннями. Також вам дозволять залізти в паровоз і подивитися кабіну машиніста.

Якщо ви пройдетеся декілька сотень метрів до ресторану «Wild Horizons Lookout Cafe», то побачите неймовірно гарний каньйон Замбезі. Бурхлива річка тут робить розворот на 180 градусів серед вражаючих високих скель.

Чінотімба – справжнє Зімбабве

Якщо ви хочете побачити не лише туристичну сторону Зімбабве, але подивитися, як живуть прості зімбабвійці, то вам обов’язково треба відвідати справжню зімбабвійську глибинку. Передмістя Чінотімба чудово підходить для цього. Це приміське поселення злилося з містом Вікторія Фоллз. Сюди дуже просто потрапити, перейшовши залізничні колії за вокзалом і заглибившись спочатку в промислові квартали, а далі – і квартали приватної забудови.

Коли заходиш в зімбабвійське село, то очікуєш побачити щось надзвичайне, африканське, неземне. А виявляється, що тут все приблизно так, як і в нас. Типові зімбабвійські подвір'я схожі на українські. Чи не єдина відмінність – це те що на подвір’ї господарюють люди з чорним кольором шкіри, а по дворах і вулицях бігають усміхнені чорні діти.  Не слухайте тих, хто каже, що тут не люблять білих, що тут чи не апартеїд по відношенню до білої раси. Всі місцеві мешканці будуть вітатися з вами і кликати вас до себе на подвір’я і до хати. Не відмовляйте їм, заходьте до них в гості. Ви принесете безмежну радість і собі, і їм. Особливо цікавим і приємним є спілкуватися з дітьми і влаштування фотосесій з ними.

Казунгула – кордон 4 країн

Ви ж, напевно, хочете побачити місце, де з’єднуються одночасно 4 країни: Замбія, Зімбабве, Ботсвана і Намібія? Якщо так, то для цього треба повернутися в Замбію. На місцевій автостанції в Лівінґстоні треба запитати маршрутку до Казунгули, а якщо її не буде (бо кажуть, що вони є лише зранку), домовитися з таксистом. Місце в таксі до Казунгули коштуватиме $5 з людини, і так само – назад. Таксі бере 4 пасажири. З Лівінґстон Казунгули – близько 70 кілометрів.

Таксі привезе вас на беріг Замбезі до КПП з Ботсваною, з якою Замбія має короткий кордон по річці Замбезі. Якщо стояти обличчям до КПП, то треба повернути наліво, і пройти декілька сотень метрів через велику автостоянку і ринок. За ринком  повернути праворуч і вийти  на беріг Замбезі. Ми з вами стоїмо у Замбії, а на протилежному березі – три інших країни. Кордони відносно умовні, оскільки канали річок постійно змінюються і відсутність будь-яких угод призводили до деякої невизначеності прикордонного питання в минулому.

Якщо будемо стояти обличчям до річки, то перед нами на протилежному березі буде Зімбабве. З цією країною тут є найдовший кордон. Приблизно в районі ЛЕПа проходить кордон між Зімбабве і Ботсваною. Ботсвана виходить своєю територією на беріг річки Замбезі всього на 150 метрів. Таким чином Замбія має із Ботсваною лише 150 метрів кордону, який проходить по річці.

Обидва береги з'єднує паром потужністю 70 тон. Але зараз між Замбією і Ботсваною будується автомобільний міст. Через перекидання порому в 2003 році, в 2007 році уряди обох країн оголосили про будівництво прикордонного мосту. Територія за мостом – це Намібія. Її від Ботсвани відділяє річка Чобе.

Саме поселення Казунгула – це справжня замбійська глибинка. Обов’язково виділіть 2 – 3 години для того, щоб погуляти містечком і побачити справжнє африканське життя.  Місцеві бачили рівно стільки ж білих людей, скільки у звичайному українському райцентрі бачили представників чорної раси. Але вони будуть раді вам, а ви – їм. Прогуляйтесь по місцевому ринку, зайдіть пообідати в звичайну їдальню на базарі, зайдіть в сільську школу, щоб поспілкуватися з дітьми і пофотографуватися з ними. Впевнений, що ці моменти будуть одними з найяскравіших за все ваше життя!

P.S. Водоспад Вікторія і Африка – це мрія. А мрії ніколи не бувають простими, доступними і дешевими. Мрійте, ставте перед собою цілі, і досягайте їх. Якщо будете йти до своєї мети, то обов’язково прийдете: хтось через рік, хтось через два, а хтось – через п’ять. Але обов’язково прийдете!